Стан кіноосвіти в Україні вже давно викликає занепокоєння у всієї індустрії. У системі підготовки мистецьких кадрів продовжує домінувати формалізм, а новітні технології та сучасні запити не враховуються під час навчання. Якщо коротко, традиційна кіноосвіта роками топчеться на місці. Недарма один з найуспішніших українських продюсерів колись пропонував розпустити університет Карпенка-Карого і створити на його місці новий.
Звісно, не варто вживати таких радикальних заходів. Але тут є певна частка правди. В Карпенка-Карого діє ще радянська система спеціалістів, активні роки яких припали на той час, коли просто не існувало можливості зробити своє якісне авторське кіно. У результаті, студентів навчають в основному теоретики, які зняли в кращому випадку один фільм.
Якщо у ситуації з навчанням кінознавців теоретичний підхід ще може бути виправданим, то у випадку з режисерами, сценаристами, операторами, продюсерами тощо — це нонсенс.
Крім того, нинішня система освіти пропонує вчитися на режисера п'ять років. Візьмемо до прикладу Американський кіноінститут, де за два роки студент повинен встигнути зняти декілька фільмів та взяти участь у сотні проєктів. У нас же всі ці роки йдуть на теорію і після — отримуємо дипломованих спеціалістів, які опиняються на знімальному майданчику у повній розгубленості.
Так, система кіноосвіти потребує реформування, але водночас її незадовільний стан призвів до появи за останні роки низки приватних шкіл, які в основному зосереджені на технічних спеціальностях. Втім, з'явились також ініціативи, де практикуючі фахівці діляться своїм досвідом і в інших напрямках.
Одна з таких — освітня сесія EAVE ON DEMAND, яку ми провели у жовтні для кінопродюсерів. Це був класичний формат з детальною роботою над конкретними проєктами. Але зараз, коли весь світ змушений був піти на самоізоляцію, ми отримали нові можливості і для навчання. Таким чином, Українська Кіноакадемія та онлайн-база українського кіно Dzyga MDB почали влаштовувати вебінари з провідними фахівцями кіноіндустрії.
У нас ніде не навчають роботі кастинг-директора, тож під час першого вебінару Алла Самойленко, яка займалася підбором акторів на такі фільми як "Коли падають дерева", "Дике поле", "Мелодія для шарманки", детально пояснила специфіку роботи та дала практичні поради самим акторам. Ще один подібний майстер-клас в онлайн-форматі провели продюсери Володимир Яценко, Олексій Гладушевський, Ольга Пантелеймонова та Єгор Олєсов.
Втім, освітні ініціативи — це радше точковий формат, який не дає всеосяжних знань. Кіноіндустрія — це комплексна галузь, тому тут важливою є багатовекторність, і вузівська освіта є однією з її важливих складових. Нам потрібна якісна базова освіта, тоді ті, хто вже у професії, зможуть проходити вузькопрофільні курси, наприклад, вивчати конкретні аспекти постпродакшену тощо. А поки ми робимо усе можливе, аби ті, хто вивчають теорію, отримували практичні поради, хай навіть поки що в онлайн-форматі.
--