Як пише Dilo, про це Фіцо заявив під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Чехії Андрієм Бабішем, інформує "Інтерфакс-Україна".

Так він відреагував на позицію канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, який пов’язав підтримку майбутнього бюджету ЄС із гарантіями фінансування України.

За словами словацького політика, його країна має такі самі можливості блокувати бюджетні рішення Євросоюзу, як і Німеччина.

Фіцо зазначив, що хоче окремо обговорити це питання з чеським колегою, щоб узгодити подальшу позицію. Водночас він наголосив, що Словаччина самостійно визначатиме свою позицію щодо фінансової підтримки України.

Словацький прем’єр назвав заяви Мерца тиском на країни ЄС і заявив, що не приймає такого підходу. За його словами, Німеччина не може вимагати від інших держав підтримки рішення, з яким вони не погоджуються.

Фіцо відмовляється від нової позики Україні

Окремо Фіцо заявив, що Словаччина не долучатиметься до нового кредиту для України на €70 млрд. Він також поставив під сумнів можливість повернення коштів за попередньою фінансовою допомогою ЄС, назвавши її фактично безповоротною.

За словами прем’єра, Братислава готова обговорювати компроміс, але не погодиться на участь у новому фінансуванні на запропонованих умовах.

Водночас Фіцо визнав, що інші країни можуть самостійно ухвалити рішення про надання Україні коштів. Він згадав Німеччину, Францію та інші держави, які мають можливість фінансувати допомогу Києву без участі Словаччини.

Таким чином, позиція Братислави полягає не лише у відмові від нової позики, а й у небажанні брати на себе зобов’язання щодо її фінансування в межах спільного механізму ЄС.

Що заявив Бабіш 

Прем’єр Чехії Андрій Бабіш, коментуючи заяви Мерца, звернув увагу на те, що в європейському бюджеті вже передбачено €100 млрд для України. Він поставив під сумнів доцільність блокування бюджету через питання додаткового фінансування Києва.

Бабіш також закликав Європейський Союз активніше долучатися до переговорів щодо завершення російсько-української війни. На його думку, Європа має відігравати самостійну роль у дипломатичному процесі, а не лише очікувати на результати домовленостей, досягнутих іншими країнами.

Чеський прем’єр підтримав позицію глави уряду Італії Джорджі Мелоні, яка звернулася до президента Європейської ради Антоніу Кошти із закликом визначити представника ЄС для можливих переговорів про завершення війни. Бабіш заявив про необхідність узгодити, хто представлятиме Євросоюз, де відбуватимуться переговори та за яким механізмом вони проходитимуть.

Крім того, він порушив питання посилення протиракетної оборони Європи. За словами Бабіша, повноцінні системи протибалістичного захисту мають лише три країни ЄС - Франція, Італія та Німеччина. Чехія, за його словами, поки не має аналогічних можливостей і планує зосередитися на розвитку протиповітряної оборони, зокрема на співпраці з Ізраїлем.

Чому Мерц пов’язав бюджет ЄС із фінансуванням України

Раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у листі до президента Європейської ради Антоніу Кошти заявив, що Берлін не підтримає наступний семирічний бюджет Євросоюзу на 2028–2034 роки, якщо країни-члени не погодяться взяти на себе зобов’язання щодо подальшого фінансування України.

Німецький канцлер пов’язав позицію Берліна з потребою України в додаткових коштах. За оцінками, наведеними в листі, наступного року Києву знадобиться ще €70 млрд. Це фінансування має допомогти покрити бюджетні потреби країни та забезпечити обслуговування наявного боргу.

Євросоюз висловив готовність забезпечити близько €45 млрд із необхідної суми. Європейська комісія також розглядає різні механізми залучення решти коштів, зокрема випуск спільних боргових зобов’язань.

Питання фінансової підтримки України залишається одним із ключових у порядку денному зустрічі європейських лідерів у Дубліні, запланованої на четвер і п’ятницю. Попри попереднє погодження кредиту на €90 млрд, потреба Києва в додатковому фінансуванні на наступний рік залишається актуальною.

Німеччина, як найбільший чистий донор бюджету ЄС, прагне домогтися довгострокових гарантій фінансової підтримки України. Водночас Берлін виступає за зміну механізму ухвалення відповідних рішень: замість принципу одностайності пропонується застосовувати голосування кваліфікованою більшістю. Це могло б обмежити можливості окремих держав блокувати подальшу допомогу Києву.

Нагадаємо, Європейський Союз готовий забезпечити приблизно дві третини додаткових потреб України у 2027 році. Йдеться про близько €46,7 млрд із необхідних €70 млрд. Раніше президент Європейської ради Антоніу Кошта заявляв, що рішення щодо фінансування України можуть ухвалити вже у листопаді.