Збитки екосистемі Чорного моря на понад $14 млрд: як поширювався мазут після аварії з танкерами РФ

Про це повідомляє прес-служба Міндовкілля. 

Міністерство захисту довкілля України спільно з Українським науковим центром екології моря (УкрНЦЕМ) провели моделювання напрямку поширення нафтопродуктів. Прогнозні розрахунки охоплювали період 7 діб, що дозволило врахувати гідрометеорологічні умови і забезпечити високу точність оцінок.

Згідно з результатами, переміщення мазутної плями під дією вітру (до 24 м/с) та хвиль (до 3,5 м) нафтопродукти активно поширювались у східному напрямку. Згодом пляма змінила траєкторію руху на південний схід, спрямовуючись у бік курортних зон Краснодарського краю, зокрема міста Анапа. 17 грудня 2024 року мазут досяг берегової лінії, спричинивши забруднення прибережної смуги між Таманським півостровом і Анапою.

У морській екосистемі мазут є досить стійким. Лише через 30–40 годин після аварії кількість мазуту різко зменшилася з 95% до 5–10% через осідання на узбережжя, осадження на дно і турбулентне розсіювання.

За результатами досліджень, мазут утворив стійку плівку на поверхні води, яка контактує із прибережними екосистемами. Забруднення залишається локалізованим у зоні Краснодарського краю, створюючи довготривалу загрозу для довкілля.

Екосистемі завдано мільярдних збитків

"За попередніми підрахунками ДЕІ, витік мазуту орієнтовно наніс екосистемі Чорного моря шкоди на понад 14 млрд доларів США. Вона точно буде змінюватися після уточнення даних катастрофи", – розповіла міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук.

Згідно з повідомленням голови фінкомітету Данила Гетманцева, ці танкери обслуговували державну компанію "Роснефть" і здійснювали перевезення між портом Кавказ та нафтопереробними заводами на Волзі, включаючи Саратовський і Сизранський НПЗ. Вони проєктувалися для перевезення нафтопродуктів у річкових умовах. Пізніше їм було присвоєно клас "річка-море", що дозволяло вихід у прибережні морські зони, але танкери типу "Волгонефть" були розраховані на експлуатацію в умовах спокійної погоди та обмежених морських акваторій.

Однак замість будівництва нових суден, які б відповідали суворим вимогам цього класу, у Радянському Союзі, а згодом і в Росії, обрали економічно вигідніший, але небезпечний варіант: модернізували старі річкові танкери. Процес модернізації включав розрізання корпусів суден, заміну носової та кормової частин на більш міцні, а потім складання "нового" танкера зі старих частин. Ймовірно, саме по лінії зварного шва танкер і розвалився.

Ця практика, яка мала напівкустарний характер, не передбачала належного обслуговування чи регулярних ремонтів. З 1990-х років такі судна не отримували повноцінної діагностики або модернізації, що значно знижувало їхню безпеку.

Гетманцев вказав, що на момент аварії "Волгонефть-212" виповнилося 55 років, а "Волгонефть-239" — 51 рік.

Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко розповіла в ефірі Київ 24, що внаслідок катастрофи вже почали гинути дельфіни і морські птахи.

Додамо, що за 1000 днів з початку повномасштабного російського вторгнення Україна оцінює екологічні збитки, завдані воєнними діями, приблизно в 71 мільярд доларів.