Які наслідки для економіки в цілому несе неконтрольоване поширення вірусу АЧС

На сьогоднішній день африканська чума свиней є однією з найбільш небезпечних хвороб свиней. Адже окрім того, що вона швидко розповсюджується, ця хвороба не лікується. Майже у 100 % випадків інфікована тварина гине. А при виявлені осередку захворювання на свиногосподарстві запроваджується спеціальний режим, проводяться профілактичні заходи, і, що найбільш сумно, все поголів"я знищується. Якщо ж говорити у глобальному контексті, то поява хвороби в країні тягне за собою торгівельні обмеження задля недопущення розповсюдження АЧС.

На сьогодні хвороба охопила не тільки країни СНД (Росія, Україна, Білорусь), а й частину Європейського Союзу (Латвія, Литва, Естонія, Польща), тобто східно-європейський регіон.

У нашій країні ситуація з АЧС продовжує набирати загрозливого характеру. Лише упродовж місяця в Україні офіційно зафіксовано близько 10 спалахів АЧС. З 2012 року сумарно налічується більше 90 випадків захворювання і майже 40 з них зафіксовані у цьому році.

Якщо так піде і далі, то ми можемо втратити контроль над ситуацією і стикнутися з неконтрольованим поширенням захворювання. А це вже інші масштаби та інший рівень загрози. Сьогодні АЧС — виклик для всіх тваринників і для держави в цілому!

Треба наголосити, що ключову роль у боротьбі з розповсюдженням африканської чуми має відігравати держава. Але кількість та географія спалахів говорить про зворотнє. Раніше Україна ефективно стримувала небезпечну хворобу протягом усього періоду своєї незалежності. Була добре поставлена робота Держветфітослужби, яка швидко локалізувала осередки спалаху. Кожен незрозумілій випадок смерті свині вивчався. Про нього відразу сповіщався ветеринар, який брав зразки біологічного матеріалу. Випадки АЧС були поодинокими.

З ліквідацією цієї служби та передачею її повноважень Держпродспоживслужбі ситуація з розповсюдженням АЧС різко погіршилась. Старі правила ветконтролю знищені, а нових, ефективних, запровадити ще так і не спромоглися. В результаті спалахи почали носити системний характер.

Майже 97 % спалахів АЧС зафіксованих сьогодні в Україні виникли у приватному секторі. Але промислове ведення свинарства теж у групі ризику — будь-яке, навіть незначне порушення вимог утримання може призвести до колосальних економічних збитків. При спалаху хвороби тотально знищується усе поголів"я.

Але не лише в цьому полягають економічні збитки від АЧС. Хвороба вже вдарила по економіці тваринницької галузі через проблеми з експортом свинини. Ринок Росії закритий, а налагодження нових ринків є досить проблематичним. Так, сьогодні українські підприємства взагалі не можуть експортувати свинину до країн ЄС. Це відбувається тому, що наша держава не має статусу вільної від АЧС країни. Угода про Асоціацію встановила квоту на свинину до 40 тис. тон. Але Україна так і не розпочала експорт, допоки не вирішить проблему із захворюванням. Постачання свинини на перспективні ринки Далекого Сходу також ускладнено. Китай у міжнародній торгівлі, наприклад, часто наслідує європейські підходи. Для багатьох компаній АЧС стала "залізним" аргументом для того, щоб не купувати українське м'ясо.

Переорієнтація на внутрішнє споживання та економічна криза спричинили падіння цін на продукцію свинарства. До того ж, серйозним ударом для тваринників стала ліквідація пільгового режиму оподаткування. Держава перестала повертати НДС з експортних операцій. У результаті свинарі втратили до 70 % прибутку і опинилися в глухому куті.

Якщо швидко не зупинити розповсюдження АЧС, то проблема може стати ще більш загрозливою. У групу ризику можуть потрапити також експортери зернових. Треба чітко розуміти, що жодна країна світу не купуватиме продукцію з карантинної зони. Отож АПК України може зазнати серйозного удару. Уряд має професійно підійти до вирішення проблеми, спрямувавши всі сили на боротьбу з АЧС, аби мінімізувати ризики для галузі свинарства та сприяти нарощенню експорту. Сьогодні саме аграрний сектор дає левову частку прибутків бюджету та забезпечує надходження валюти. АЧС — реальна проблема для українських експортерів. Від її вирішення напряму залежить подальша динаміка розвитку галузі.