Абзац про ерзац: про true-патріотів та ідеальний шторм

ЛУР — саме так у профільних методичках продажники називають свою головну мету. Ні, це не ліві упороті радикали. ЛУР — це люди, які ухвалюють рішення. 

Забезпечте стрімке зростання та масштабування компанії у 2024-му! Отримайте алгоритм дій на Business Wisdom Summit.
10 квітня управлінці Арсенал Страхування, Uklon, TERWIN, Епіцентр та інших великих компаній поділяться перевіреними бізнес-рішеннями, які сприяють розвитку бізнесу під час війни.
Забронировать участие

Саме вони керують вітчизняним корпоративним сектором, який оплачує усі нинішні веселощі. Поки на задвірках Європи електорат відчайдушно танцює на попелищі мрій, капітани бізнесів шукають йогічний баланс у співвідношенні profit/loss. 

Упродовж минулого року редакція журналу «ТОП-100. Рейтинги найбільших» провела майже 300 інтерв’ю з топами найбільших компаній країни. Непогана вибірка, щоб намалювати усереднений (тут без негативної конотації) портрет українського керівника кінця 2021 року.

Перший мазок портрета — ці люди воліють не обманювати себе. Інших — так, можна опціонально. Себе — ніколи. Варто один раз вибрати синю пігулку ілюзій — і гайда обживати офісний акваріум. Разом з іншими стартаперами такого ж штибу. У вічному очікуванні першого траншу.

У експортерів інший біль. Майже фантомний, бо з’явився на місці великих очікувань від експорту в ЄС. Проте більшість виробників швидко збагнула, що, незважаючи на декларації, на свої ринки постійно «стурбовані» єврокомісари українців не пустять. А відпущених квот вистачить лише кільком гравцям. Так і сталося. До обіцяної ринкової євроінтеграції ще далеко. Нині більшість амбітних українських аграріїв шукають своє щастя на Близькому Сході чи, наприклад, в Африці.

Варто один раз вибрати синю пігулку ілюзій — і гайда обживати офісний акваріум. Разом з іншими стартаперами такого ж штибу. У постійному очікуванні першого траншу.

Але головне в тому, що саме люди бізнесу (які його створювали самотужки в умовах штучної монополізації), в курсі, чому країна на 30-й рік своєї новітньої історії перебуває у такому жалюгідному стані. І річ не у споконвічній кармі колишніх радянських республік, а в політичній ерзац-еліті. Тієї самої, яка вкрала не лише активи під час першої приватизації, але й майбутнє у цілої нації. І продовжує це робити.

Хочеться вірити, що останній ліквідний актив України — чорнозем — євробрати (за допомоги місцевих компрадорів) не вивозитимуть ешелонами. Як це під час Другої світової планували їхні предки. У фірмових одностроях від Hugo Boss.

Третя риса сучукрменеджера — тверезість мислення. Вона підказує підприємцям версії початка нульових, що шукати мудрість треба там, де вона себе виправдала. Насамперед економічно. Тобто не там, де академічну науку очолюють столітні люди, а ймовірність народження сміливих нацпроєктів прагне до нуля. Саме тому в stories українських управлінців дедалі частіше можна знайти задерикуваті фотки з Кремнієвої та інших долин. Бізнесові туристи везуть на батьківщину новітні технології, недорогих експатів та розумні книги. Ті самі, які наші видавництва перекладуть українською лише за кілька років після їхньої презентації у країнах вічного шенгену.

Шукати мудрість треба там, де вона себе виправдала. Насамперед економічно.

В останньому номері 2021 року ми зібрали найкращих із цих людей. Ядром нашого рейтингу стали СЕО найбільших компаній, галузеві лідери з ритейлу, банків, нерухомості, металургії та нафтогазу. Також ми відзначили фундаторів та власників компаній, які з нуля виросли до національних холдингів. Ще однією групою учасників рейтингів стали візіонери та трендсетери ринків — ті, хто змінюють дизайн свого бізнесу та запроваджують нові галузеві стандарти. 

Пафос текстів про український бізнес зумовлений поточним моментом. Війна інфернально лякає інвесторів, як зовнішніх, так і внутрішніх. Тому ті, хто дійсно вкладається в Україну, і є true-патріотами. Будує Україну майбутнього.  За умов ідеального шторму.