Недвижимость 17 июня, 15:06

Архітектура доби кліматичних змін: як в світі адаптують міський простір до нових реалій

Як архітектура здатна протидіяти зміні клімату

Архітектура доби кліматичних змін: як в світі адаптують міський простір до нових реалій Архітектура доби кліматичних змін: як в світі адаптують міський простір до нових реалій

Після коронавірусу зміни клімату сьогодні, мабуть, тема №1 в медіа Європи та Америки. Україна поки що на периферії цих дискусій, але і в нас все більше людей розуміють невідворотність та деструктивність кліматичних змін. Очевидно, що вони вплинуть на усі сфери життя. Будівництво не стане виключенням. Тому вже зараз в провідних країнах світу експерти дискутують щодо того, якою мусить бути архітектура майбутнього та як її адаптувати до нової реальності. 

За даними ООН, наразі будівництво відповідальне за 39% викидів СО2 в світі. З року в рік ці показники зростають, і якщо нічого не змінювати, то галузь скоро стане головним генератором росту середньої температури на планеті. 

Подпишитесь на канал DELO.UA

Американські експерти підрахували, що потрібно підвищувати енергоефективність споруд щонайменше на 3% в рік, аби відповідати критеріям Паризької угоди по клімату, до якої приєдналася і Україна. Американський інститут архітектури ще в 2006 році висунув амбітну ціль — досягти до 2030 року вуглецевої нейтральності будівництва. Вони об’єднали більше 600 компаній, які тепер проектують будівлі по-новому: з конструкцій, що не генерують парникові гази, з пасивною вентиляцією, намагаються мінімізувати компоненти зі сталі та бетону. Крім того, їхні проекти спрямовані на максимальне заощадження електроенергії в процесі експлуатації будівлі. 

Але навіть цього недостатньо. Науковці прогнозують, що в наступні 40 років площа міст збільшиться на 230 млрд квадратних метрів. Тобто щотижня на мапі світу з’являтиметься еквівалент площі сучасного Парижу. В таких умовах навіть якщо енергоємність кожного квадратного метра зменшиться, темпи загального приросту площі перекриють позитивний ефект.  Тому треба говорити не лише про енергоефективне нове будівництво, але й про реконструкцію старих будівель, аби зменшити їхній вуглецевий слід. 

У Великій Британії аналогічну ініціативу — Architects Declare — започаткувала група архітекторів, яка закликає колег будувати споруди нового типу. І вони вже з’являються в різних містах країни. Так, в 2019 році престижну архітектурну премію Стірлінга отримала студія Михайла Річеса та Кеті Хоулі, які побудували муніципальне житло в Норвічі. Воно споживає на 70% менше електроенергії, ніж інші споруди. Лауреатом цієї ж премії стало британське архітектурне бюро Foster and Partners, що спроектувало офісний центр Bloomberg в Лондоні. В порівнянні з типовими офісами він заощаджує 73% води та 35% енергії. 

Архітектори, які переймаються змінами клімату, пропонують альтернативи традиційним будівельним матеріалам. Зокрема, закликають більше уваги приділяти дереву, бо воно не лише не продукує СО2, але й, навпаки, вбирає в себе парникові гази. 

Експерти говорять як про вуглецево-нейтральну архітектуру, так і про архітектуру вуглецево-негативну. Один з її прикладів — офіс Powerhouse Telemark в норвезькому місті Порсгрунн. Він спроектований так, що виробляє більше енергії, ніж споживає (256 тисяч кВт щорічно). Так споруда під час експлуатації компенсує викиди парникових газів, які сама продукує. 

Офіс Powerhouse Telemark в норвезькому місті Порсгрунн

Ще однією новацією в сучасній архітектурі є ревайлдінг — відновлення екосистем. Прихильники цього напрямку враховують біорізноманіття при створенні своїх проектів, а також під час вибору будівельних матеріалів слідкують за тим, аби не спровокувати виснаження природних ресурсів. Прикладом ревайлдінгу є готель DUT18 в центральній Англії. Архітектор Карл Тернер перетворив старий сарай в надсучасну споруду, яка чудово гармоніює з оточуючим сільським ландшафтом і є ідеальним місцем для тихого відпочинку. 

Готель DUT18

Дотримання стандарту "Пасивний будинок" — це ще один спосіб адаптації архітектури до кліматичних змін. Суть його полягає в тому, що споруда не споживає додаткової енергії на обігрів та охолодження, а використовує свої власні ресурси, від природної вентиляції до побутових приладів. Наразі в різних частинах світу зводять будівлі за таким стандартом. Зокрема, в канадському Ванкувері сьогодні споруджують найвищий у світі "пасивний" житловий будинок — 178 метрів. Його розробник — британське бюро WKK Architects — прогнозує, що він стане прикладом для висотного будівництва майбутнього. 

Реверсивна архітектура пропонує максимальну раціональність в будівництві, коли після завершення експлуатації усі компоненти споруди можна демонтувати та повторно використати. Таким є, наприклад, будівля Triodos Bank в Нідерландах, зведена на дерев’яних розбірних конструкціях. 

Загалом світове архітектурне співтовариство активно включається в процес протидії кліматичним змінам. Наша професійна спільнота, на жаль, в цьому питанні не на передовій, але рано чи пізно новітні підходи будуть апробовані і в Україні. Тоді й рідні нам міста ставатимуть більш сучасними, комфортними та адаптованими до кліматичних реалій. А головне — це буде внесок в спільне краще майбутнє. Адже ми досі використовуємо ту міську інфраструктуру, яка була створена ще нашими батьками 20-30 років тому. Настав час сформувати їй якісну заміну, яка слугуватиме і нашим дітям. 

Загрузка...
Новое видео
Как в Украине стартап S.Lab производит экологичный пенопласт и пластик из конопли и грибов
Загрузка...