28 марта, 08:03

Чому "Карпатсмоли" подали на антидемпінгове розслідування проти російських хіміків

Керівник "Карпатсмол" Галина Перегіняк — про конкуренцію із заводами Дмитра Фірташа, російський слід серед власників компанії та протистояння дешевому російському імпорту

Чому "Карпатсмоли" подали на антидемпінгове розслідування проти російських хіміків

В Україні триває антидемпінгове розслідування щодо продукції російського хімпрому. Ініціатором розслідування став український виробник аналогічної продукції ТОВ "Карпатсмоли", яке звернулося про збільшення мита на імпортовані з Росії карбамідоформальдегідний концентрат та смоли. На підприємстві пояснюють: така ініціатива — ніщо інше, як намагання урівноважити умови на ринку та усунути нечесну конкуренцію. Адже на сьогодні російські виробники перебувають у виграшному становищі через низьку ціну на газ, який є основною сировиною у виготовленні продукції. 

У квітні 2017 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі на підставі звіту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України розпочала антидемпінгове розслідування щодо імпорту в Україну карбамідоформальдегідного концентрату (КФК) та карбамідоформальдегідної смоли (КФС) походженням з РФ. Обидва товари в основному використовують у меблевій промисловості.

Про причини такої ініціативи, її вплив на деревообробну та меблеву галузі країни, перспективи українських виробників КФК та КФС Delo.UA спілкувалося з директором ТОВ "Карпатсмоли" Галиною Перегіняк.

Яка частка світового виробництва продукції належить заводу? 

На сьогоднішній день через збройну агресію з боку РФ, яка призвела до втрати "Концерн Стирол" та неможливості стабільної роботи "Сєвєродонецького "Азота", ми, по суті, залишились єдиним виробником карбамідо-формальдегідних концентратів та одним з найбільших виробників карбамідо-формальдегідних смол типів E-1, ½ Е-1 і Е-0 та меламінових смол UMF, MUF, MF в Україні. Крім того, ми — єдине в Україні підприємство, що здійснило реєстрацію своєї продукції за європейською системою REACH, що підтверджує високу якість та безпечність товару. Все це стало можливим виключно завдяки значним інвестиціям у високотехнологічне європейське обладнання та технології виробництва.

За даними звіту Polymerdatabase, щорічно у світі виготовляється понад 1 млн тонн карбамідо-формальдегідних смол. Наша частка у світовому виробництві карбамідо-формальдегідної продукції складала до появи на ринку України демпінгового імпорту з Російської Федерації близько 7%. Протягом останніх трьох років нас фактично витіснили з внутрішнього ринку демпінговим імпортом з боку російських виробників, що призвело сьогодні до суттєвого скорочення власного виробництва на 50% та на 2-3% в загальному світовому обсязі. На жаль, дана тенденція до спаду простежується і до сьогодні. 

Який відсоток займає експорт? Яку частку внутрішнього ринку ви зараз покриваєте? 

За минулий рік "Карпатсмоли" змушені були знизити обсяг виробничих потужностей через зростання демпінгу з РФ. На сьогодні питома вага експорту скоротилася та становить  біля 4% у загальному обсязі реалізації, частка на внутрішньому ринку — близько 50- 60 % — без врахування виробництва підприємств деревообробної галузі, що виробляють смолу виключно для власного споживання. Оскільки вона повністю споживається останніми і взагалі не продається на внутрішньому ринку України, навряд чи можна говорити про те, що така смола може враховуватися для розрахунку внутрішнього ринку. 

Куди ви поставляєте свою продукцію?

Близько 95% нашої продукції сьогодні йде на український ринок. Власна установка з виробництва карбамідо-формальдегідного концентрату та формаліну від відомої європейської фірми ALDER дає змогу контролювати всі стадії виготовлення смол та співпрацювати з відомими європейськими та українськими виробниками деревостружкових плит та постформінгу. Також поставляємо КФК в Румунію. В Україні ми повністю "закриваємо" західний регіон, де найвища концентрація деревообробних підприємств.

Чи завантажений наразі завод на повну проектну потужність?

На сьогодні виробництво завантажене в середньому на 35% від проектної потужності та працює у збиток. Якщо демпінг з боку РФ продовжиться, це спричинить зупинку та ліквідацію єдиного українського виробника КФК та основного виробника КФС. При цьому, ніхто не замислюється про наслідки, адже така ситуація може поставити меблеву галузь в повну залежність від імпорту.

Наше підприємство має значний потенціал до розширення виробництва, зокрема, за рахунок повного завантаження діючих виробничих потужностей та монтажу нової лінії виробництва. У нас вже є готовий бізнес план, навіть готова площадка з усіма підведеними необхідними комунікаціями, але зрозуміло, що він натепер не може бути реалізований.

Чому склалась ситуація, що імпорт переважає? 

Похідною сировиною для виробництва КФК і КФС є газ. Тобто, з газу продукують карбамід і метанол, які застосовують при виробництві КФК. Вже з КФК виготовляються різноманітні види смол. Російські виробники використовують у 3-4 разів дешевший газ, ніж в Україні, і в 2-3 разів дешевший газ, ніж він експортується в інші країни, що забезпечується державним регулювання цін на газ в РФ. Більше того, газ для внутрішніх споживачів продається "Газпромом" за цінами нижчими від його собівартості.

Це так званий механізм подвійного ціноутворення "dual-pricing", який призводить до недобросовісної конкуренції на іноземних ринках. У випадку з РФ зазначений механізм ціноутворення піддавався критиці ще під час вступу РФ до СОТ, коли РФ взяла на себе зобов"язання вирівняти ціни на газ для внутрішніх промислових споживачів та експортні ціни газу. Однак це так і не було зроблено.

Саме тому багато членів СОТ, наприклад, ЄС, Австралія активно борються з подібними практиками шляхом застосування антидемпінгових заходів. Механізм подвійного ціноутворення призводить до того, що російські виробники отримують дуже дешеву за собівартістю продукцію (яку в принципі не можливо отримати в умовах конкурентного ринку сировини), яку вони дуже дешево з високою маржею продають на ринок України, а починаючи з 2014 року навмисно занижують ціни і мають "значний запас міцності" для ще більшого зниження ціни, щоб вбити українських виробників. Зокрема, як свідчать дані, отримані нами у незалежного аналітичного агентства, рівень демпінгу (тобто різниця між ціною карбамідо-формальдегідної продукції на ринку РФ та ціною, за якою ця ж продукція експортується в Україну), у 1-му півріччі 2016 року складала аж 36%.

Чи бачите ви конкурентів у заводах Group DF Дмитра Фірташа у випадку їх запуску?

Наскільки ми розуміємо, демпінговий імпорт також був однією з причин припинення виробництва на заводах Group DF. Оскільки "Карпатсмоли" та заводи Group DF знаходяться в однакових конкурентних умовах з точки зору доступу до основної сировини (газ, метанол, карбамід), очевидно, що всі підприємства могли би вільно конкурувати на одному ринку без шкоди один одному.

Дисбаланс на ринку України вніс демпінговий імпорт з РФ деякої карбамідо-формальдегідної продукції, що в свою чергу поставило одних виробників у повну залежність від імпорту, а інших — на грань виживання. Ми були змушені виступити з ініціативою про проведення антидемпінгового розслідування і встановлення антидемпінгового мита проти недобросовісного демпінгу.

Чому "Карпатсмоли" ініціювали антидемпінгове розслідування щодо імпорту КФК та КФС з Росії?

Починаючи з 2011 року, коли завод відновив діяльність, ми поставили собі за мету досягти стандартів, прийнятих в Євросоюзі. Відповідно, закупили технології і модернізували виробництво. Ситуація, що склалась останні три роки на українському ринку, призвела до того, що ми, як єдиний національний виробник КФК, несемо дуже великі збитки через демпінг з Росії. Отже, у нас було дві альтернативи: або одразу припиняти виробництво і ліквідуватися, або ініціювати антидемпінгове розслідування з метою захисту національного товаровиробника від недобросовісної конкуренції з боку російських виробників. До речі, антидемпінгові заходи — це один із найпоширеніших механізмів захисту внутрішнього ринку від недобросовісної конкуренції, який прямо дозволений в СОТ. Про це свідчить офіційна статистика СОТ, згідно з якою протягом 1995-2016 рр. членами СОТ було застосовано 3405 антидемпінгових заходів для захисту від недобросовісного демпінгового імпорту.

На якій стадії зараз розслідування? Чи змінилась ситуація на ринку із моменту початку розслідування?

13 квітня 2017 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла про порушення та проведення антидемпінгового розслідування, яким розпочато дане розслідування. Ось уже майже 1 рік проводиться детальна перевірка як нашого підприємства, так і іноземних виробників, імпортерів, і експортерів даного виду продукції. На сьогодні ринок і далі продовжує закуповувати товар за демпінговими цінами з РФ і очікує на рішення комісії.

Останнім часом спостерігається збільшення імпорту з РФ, особливо в 2-ій половині 2017 — початку 2018 року. Виробники з РФ нарощують виробничі потужності та збільшують пропозицію на ринку України, в той час як єдиний національний виробник змушений зменшувати обсяги виробництва через демпінгові ціни на аналогічну продукцію з РФ.               

Цікаво, що ці ж споживачі — виробники різних плит з деревини упродовж останніх 15 років в Україні застосовують антидемпінгові заходи щодо імпорту деревоволокнистих плит з Білорусії та Росії. Тож виникає закономірне питання, чому виробники плит мають право на захист від недобросовісного російського імпорту, а виробники КФК/КФС — ні?! На нашу думку, кожен виробник має законне право скористатися законним механізмом захисту.

У разі перекриття імпорту із РФ, з яких європейських країн імпортуватимуть замісник? Чи почуваєтесь конкурентоздатними з європейськими виробниками?

Перш за все, запровадження антидемпінгового мита не призводить до повного припинення імпорту з РФ. Основна ціль такого мита — це усунення демпінгу, з яким російські виробники продають свій товар в Україні, що є нечесною ринковою практикою.

Також на сьогодні доступна пропозиція карбамідо-формальдегідної продукції з Польщі, Румунії, Білорусії, Угорщини тощо. Ми повністю готові до відкриття ринку з країнами ЄС. Наше підприємство провело для цього усі необхідні процедури із сертифікації продукції, повністю модернізувалося. Більше того, ціни на карбамідо-формальдегідну продукції із зазначених країн ЄС формуються відповідно до міжнародних біржових котирувань на основні види сировини і стандартів країн членів ЄС, а тому є конкурентними і не шкодять нашому підприємству, яке також формує ціну на аналогічних принципах. 

Що ви очікуєте від цього розслідування? Чи зможуть російські підприємства знизити ціну для постачання продукції в Україну?

Наразі результатів розслідування ще немає, адже воно може тривати від року до півтора. Сподіваємося, за його результатами будуть застосовані антидемпінгові заходи. Ми не проти імпорту, але виступаємо за чесну конкуренцію. Як приклад — імпорт товару з  Білорусії, Румунії, Польщі, Угорщини на конкурентних стосовно українського ринку умовах. Складно, звичайно, спрогнозувати, як себе поведуть російські виробники у разі введення антидемпінгового мита. Разом з цим, наголошуємо, що маржа/"запас міцності", за рахунок якого вони можуть знизити ціну дуже великий. Зокрема, у 2016 році середня оптова регульована ціна на природний газ для промислових споживачів в Росії складала 62 дол. США/тис. куб. м, експортна ціна для країн дальнього зарубіжжя — 176 дол. США/тис. куб. м, а для країн ближнього зарубіжжя — 154 дол. США/тис. куб. м. зазначені цифри говорять самі за себе.

Підвищення мита на КФК може призвести до повної зупинки його імпорту з Росії або подорожчання продуктів переробки деревини, що позначиться на конкурентоспроможності українських деревообробників та меблярів. Як, на вашу думку, буде розвиватися ситуація? 

Ані меблярі, ні деревообробні підприємства не постраждають. Найперше, через те, що відбувається заміщення російського концентрату українським і європейським, тобто дефіциту на ринку не буде. Крім того, за умови запровадження антидемпінгового мита на імпорт КФК та КФС з Росії, деревна плита може подорожчати на 4% (відповідно до інформації, наданої незалежним аналітичним агентством), що не критично для меблевої галузі. При цьому коливання цін на меблі, що виробляються із ДСП, буде ще меншою за рахунок інших витрат у вартості виробництва.

Чи можуть українські виробники самостійно забезпечити потребу деревообробних підприємств в КФС та, особливо, КФК? За нашими даними, "Карпатсмоли" не мають відповідних виробничих потужностей, а інші виробники КФК (азотні підприємства Group DF) не планують відновлювати його виробництво.

Ми не претендуємо на роль монополіста, але наші потужності здатні замістити до 70%  на українському ринку. Можливо, ми не виглядаємо таким великим підприємством, як "Сєверодонецький Азот" чи "Стірол", які колись випускали аналогічну продукцію. Однак, потужності у нас значні. Більше того, маємо бізнес-план по суттєвому розширенню виробничих потужностей і навіть підготували майданчик з усіма комунікаціями. За нашими підрахунками, вартість проекту становитиме близько $3 млн, а це додаткові робочі місця та податки бюджет, що є дуже важливим для таких регіонів, як наш, де трудова міграція в країни ЄС стала однією з найбільших проблем. Однак в існуючих умовах не може йтися про багатомільйонні інвестиції в нове обладнання. Також ще раз наголошуємо, що запровадження антидемпінгових заходів не означає повного припинення імпорту з РФ. Більше того, на ринку України присутній імпорт з Білорусії, Румунії, Польщі.

З боку виробників КФС висловлювалась думка, що "Карпатсмоли" практично не постачає КФК іншим споживачам? Чи готове ваше підприємство якнайшвидше забезпечити попит в разі закриття російського ринку? Чи можете ви гарантувати потрібну якість КФК?

КФК нашого виробництва відповідає європейським стандартам якості. Ми єдині в Україні маємо сертифікат Європейського Союзу REACH. Безпечність нашої продукції підтверджується й тим, що упродовж кількох років ми є постачальниками КФК до провідних деревообробних європейських підприємств.

Наше підприємство продає КФК різним споживачам в Україні. Інше питання, що ми не можемо продавати КФК споживачам стільки, скільки дозволяють наші проектні виробничі потужності, що пов'язано з тим, що ціни, які пропонуються російськими виробниками на українському ринку, є нижчими навіть від нашої собівартості, в першу чергу, через зазначену політику подвійного ціноутворення.

Є інформація, що ваше підприємство періодично споживає російський КФК для власних потреб при виробництві КФС. Що ви будете робити в разі закриття російського ринку?

Ми змушені були частково закуповувати КФК у 2014-2015 роках, оскільки у 2014 році був введений акциз на використання метанолу у розмірі, який на той час перевищував ціну самого метанолу. Певний час після цього мале місце неузгодженості з виділенням необхідного обсягу квот, в рамках яких наше підприємство могло закуповувати метанол без сплати акцизного податку. В результаті, наше підприємство у всіх відповідних періодах самостійно виробляло наш власний КФК в обсягах, яких дозволяли безакцизні квоти, і лише в недостатніх ми закупали КФК. Ми змушені були це робити, щоб належним чином виконувати свої зобов"язання перед нашими контрагентами, які закуповували товар у нас. При цьому, частка імпортованого КФК була незначною.  Пізніше нам було надано квоти, достатні для повного завантаження наших виробництв. З 2016 року ми не закуповували КФК ні в Росії, ні в інших країнах, бо в цьому немає потреби. Тож на сьогоднішній день закриття ринку з РФ жодним чином не вплине на нас — ми повністю забезпечені сировиною для виробництва власного КФК.

Чи не вважаєте ви помилковим те, що КФК та КФС проходять в товарній класифікації за одним кодом, хоча це принципово різні товари? Можливо було краще заборонити лише імпорт КФС?

Класифікація товарів проведена відповідно до Гармонізованої класифікації товарів ЗЕД і побудована на основі Пояснень до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу. Оскільки товари так класифікують, як країни ЄС, так і РФ, то і ми користуємося цією класифікацією. КФК і КФС не є принципово різними товарами, оскільки складаються із однакових речовин — карбаміду і формальдегіду.

Перш за все, не зовсім правильно говорити про заборону імпорту КФС. Мова не йде про заборону, мова йде про застосування антидемпінгового мита, яке дозволить вирівняти умови конкуренції на ринку. Що стосується КФС, аналітичні дані, які є в нашому розпорядженні, підтверджують, що наявний демпінговий імпорт, як КФК, так і КФС. З огляду на це, на нашу думку, справедливим буде застосування заходів по обох продуктах.

На вашу думку, із чим пов'язані звинувачення на адресу вашої компанії у зв'язках з Росією?

Дані судження — це ВИКЛЮЧНО трактування  зацікавлених осіб, якими вміло маніпулюють російські постачальники, маючи на меті не допустити введення антидемпінгового мита на імпорт з РФ  та зумовлені тим, щоб нанести шкоду діловій репутації нашої компанії. 

Згідно офіційних реєстрів власники наближені до великого російського бізнесу. Зокрема деякі зв'язки вказують на Андрія Раппопорта, а офіційно бенефіціарами ТОВ є Дмитро Кленов та Оксана Кучура — партнерів UFG Wealth Management (РФ), яка входить до складу UFG Asset Management — одного з акціонерів російського "Яндекс" (холдинг Mail.ru Group). Можливо це якесь внутрішнє протистояння між російськими групами впливу, яке може нашкодити українській меблевій галузі?

Чого тільки про нас досі не вигадували і яких власників не приписували — навіть міністрів. Це все є недобросовісна конкуренція  -  тим самим нам намагаються завдати репутаційної шкоди. Ситуація навколо антидемпінгового розслідування є штучно роздутою дрібнішими українськими виробниками. А інформація стосовно бенефіціарів — не відповідає дійсності і власники ТОВ "Карпатсмоли" є зовсім іншими.

Хто є кінцевим бенефіціаром у "Карпатсмолах"?

Як ми неодноразово зазначали, кінцеві бенефіціари є особи, що зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Даний реєстр є у вільному доступі та кожен має право пересвідчитись, що кінцевими бенефіціарними власниками є громадяни ЄС.

автор:
по материалам:
"Дело"
раздел:
теги:

По теме:

Акционеры переименовали завод, который хочет купить группа "Метинвест"
ГМК 28 сентября 2017 в 16:07

Акционеры переименовали завод, который хочет купить группа "Метинвест"

"ЕВРАЗ-Днепродзержинский КХЗ" переименовали в "Днепровский коксохимический завод". Группа ЕВРАЗ продала его в 2012 году, а холдинг "Метинвест" неоднократно проявлял интерес к этому активу

За какое научное открытие в области химии дали Нобелевскую премию в 2017 году
Наука 04 октября 2017 в 13:19

За какое научное открытие в области химии дали Нобелевскую премию в 2017 году

Нобелевскую премию по химии вручили трем ученым за разработку нового метода заморозки молекул