Чому Україна не може зупинити поширення смертельної хвороби свиней АЧС

Хронологія АЧС

З проблемою африканської чуми свиней (АЧС) українське свинарство знайоме ще з 2012-го. Перший випадок хвороби був зареєстрований у приватному секторі Запорізької області. Завдяки ефективним заходам в боротьбі з хворобою (світова спільнота оцінила роботу України у 86 балів зі 100, тоді як Польща отримала усього 72) АЧС вдалося побороти.

Але "африканка" повернулася у 2014-му. Кількість випадків була не такою значною (17 за весь рік), хворобу фіксували переважно серед дикого поголів"я.

2015-й став переломним — африканська чума "зайшла" у присадибний сектор і навіть знищила потужний свинокомплекс "Калита" (довелося знищити більше 60 тис. свиней).

Цьогоріч ситуація з АЧС загострилася і тому знову потрапила у фокус уваги. Так, серпень 2016-го став рекордсменом у негативному сенсі — 38 випадків у присадибних та дрібних фермерських господарствах. Уражено 10 областей. Дикі кабани як вектор передачі "африканки" відійшли на другий план. Нині основна причина поширення хвороби — людський фактор.

Фактично африканська чума свиней в Україні увійшла в ту стадію, коли ніхто не зможе спрогнозувати, де вона з"явиться наступного разу. А її поширення серед невеликих ферм означає, хоча й прикро це визнавати, проблеми з дотриманням правил біобезпеки.

Прогнози

Не хочеться нікого лякати, але позитиву мало. Сьогодні в Україні маємо негаразди з контролем АЧС. Для цього елементарно не вистачає людського ресурсу (ветеринарна міліція скасована, фахівців Держпродспоживслужби — недостатньо).

Крім того, в країні відсутня ідентифікація і реєстрація сільськогосподарських тварин. А без неї відстежити, де захворіли свині, скільки, куди їх перевезли — просто нереально.

Так, від підозри на захворювання свині на АЧС до появи санітарних постів на шляхах проходить кілька днів. За цей час люди самостійно забивають свиней, які можуть бути інфіковані, роблять м"ясні заготовки. Цими продуктами пригощають родичів, друзів з інших регіонів тощо. Так потенційна загроза шириться, і ніхто не візьметься прогнозувати де й коли "вибухне" АЧС. А це може бути будь-який регіон.

Поки в Україні немає чіткої системи контролю, поки існують нелегальні бійні в домашніх умовах і немає належної утилізації залишків, говорити про оптимістичний сценарій розвитку ситуації зарано.

Щодо песимістичного розвитку подій, за існуючої системи, на думку експертів ФАО, ми не розквитаємося з чумою ще років 25-30.

Що з експортом?

Ні для кого не секрет, що Україна хоче вийти на глобальний ринок. Але треба розуміти, що більшість контрагентів не допустить до себе м"ясо свиней з країни, позитивної на АЧС і яка, на додаток, не контролює її поширення.

Думаю Україна також відмовила б АЧС-позитивній країні у контрактних стосунках. Це абсолютно логічно і нічого ображатися, коли наші партнери забороняють поставки свинини з областей, де виявили "африканку". Вони себе убезпечують, не хочуть допустити на свою територію цей вірус.

Нині є низка країн, куди ми все ж постачаємо свинину (наприклад живець у Грузію, м"ясо до країн-сусідок). Проте якщо ситуація погіршуватиметься, ми і цього можемо позбавитися. Тут усе в наших руках: або контролюємо, або не торгуємо.

Для експорту свинарської продукції до ЄС Україні треба не тільки побороти "африканку", але й упродовж 3-х років утримувати статус "чистої" від цього захворювання.