09 апреля, 19:04
Віталій Гелюх

Sustainable Energy Action Plan дозволяє місцевій владі побачити, де на рівні міста є перевитрата енергії. І стрімко опановує "математику" енергоефективності

Інструмент формування міської політики для енергоефективних мерів

За останні декілька років десятки очільників українських міст підписали Угоду мерів, яка передбачає, що міська влада готова докласти зусиль, щоб на 20% скоротити викиди СО2 до 2020 року.

Під цим документом вже підписалися понад 6,5 тисяч європейських міст. Якщо п'ять-десять років тому для наших чиновників таке підписання сприймалось як формальний обов'язок, то зараз вже більшість мерів добре розуміє, що енергоефективність дозволяє не тільки зменшувати енергоємність міських підприємств але і є одним з важливих факторів виживання міста. Зараз керівникам більш-менш зрозумілі переваги та де брати на це кошти. Але зовсім не зрозуміло, як правильно побудувати цей процес, на які об'єкти та  підприємства потрібно найперше звернути увагу.

В країнах, які раніше почали енергоефективні проекти, вже напрацьований досвід та алгоритми дій. Одним з таких прописаних і гарно відомих алгоритмів є Sustainable Energy Action Plan.

Цей документ дозволяє адміністраціям міст сформувати політику енергоефективності на декілька років. Вона охоплює енергоаудит п'яти ключових складових міста: водоканал, тепломережі, аналіз компаній, які споживають електроенергію, аналіз житлового фонду та аналіз муніципальних будівель.

За допомогою SEAP фахівці з енергоефективності проводять інвентаризацію міста з точки зору енергомісткості. Оцінюють ризики і те, на що муніципалітет  може вплинути вже зараз. Як показує досвід, найбільш продуктивно йде робота з підвищення енергоефективності громадських будівель. Засоби зі зменшення втрат можуть як потребувати інвестицій, так і вимагати нової культури експлуатації.

Завдяки впровадженню на підприємстві принципу енергоменеджменту можна заощадити 5-8% енерговитрат.

У Дніпропетровській області минулого року був впроваджений енергомоніторинг (електронний інструмент енергоменеджменту), в результаті якого область заощадила 14 млн гривень за один опалювальний сезон. Такий самий високий показник, завдяки енергоменеджменту, і у Житомира — 11 млн гривень економії. Для того щоб економити, потрібно спочатку інвестувати кошти в різні заходи зі зменшення втрат. Енергоефективності можна досягти різними інструментами, повною енергомодернізацією, а також низькозатратними заходами.

SEAP — це інструмент формування міської політики,
завдяки якому міська влада швидко вчиться бачити, де на рівні міста є перевитрата енергії. І стрімко опановує "математику" енергоефективності: переводять школи на ручне або автоматичне регулювання температури, встановлюють індивідуальні теплові пункти. Але найважливіше, що усвідомлюють чиновники, це те, що модернізація неминуча, і вони відповідальні за організацію цього процесу.

Донори і кредитори прекрасно бачать, що в тих містах, де до енергомодернізації не ставляться серйозно, де її не обслуговують грамотні фахівці, інвестиції не дають відчутного ефекту. І тоді вони повертаються коштом бюджету міста. А неправильно прийняті управлінські рішення лягають тягарем на плечі містян. Проте навіть з урахуванням великої кількості проблем та індивідуальних випадків можна впевнено говорити, що за останні 10 років українські міста зробили великий ривок уперед.

По суті реформа енергоефективності запущена знизу вгору. І тепер Міністерству регіонального розвитку та будівництва і Державному агентству з енергоефективності залишилося тільки закріпити цей успіх, створивши стандарт енергоефективності та національну базу енергоаудиторів. Це дозволить багатьом містам і експертам знайти один одного і працювати за зрозумілим для всіх протоколом зі зрозумілими правилами, очікуваним результатом і ефектом.

Енергоефективність, у популяризацію якої протягом багатьох років вкладали багато сил і коштів міжнародні донори, вже принесла відчутний економічний ефект: навчила міста рахувати свої гроші, співпрацювати з колегами, цінувати роль knowledge management. Об'єднуватися заради того, щоб стати і фінансово, і інтелектуально сильнішими.

Зараз в Україні є чимало морально застарілих міст і систем управління, але у світі існують десятки інструментів. Приклад енергоефективності показує, що новим підходам треба просто навчитися.

автор:
раздел:
теги:

По теме:

Названы компании, которые получат помощь в энергоэффективности по проекту GIZ
Бизнес 17 сентября 2018 в 12:14

Названы компании, которые получат помощь в энергоэффективности по проекту GIZ

66 украинских компаний получат поддержку в реализации проектов энергоэффективности от немецкой организации GIZ

Украина получит 50 млн евро от ЕС на проекты по энергоэффективности
Энергетика 18 апреля 2018 в 17:13

Украина получит 50 млн евро от ЕС на проекты по энергоэффективности

Фонд энергоэффективности, созданный на деньги ЕС, должен полноценно заработать в 2019 году

Загрузка...
Информационный партнер проекта Ukr.net
Новости со всех уголков Украины на https://www.ukr.net/
Загрузка...