Нам вже мало просто обирати найкращі продукти чи послуги — коли ми щось купуємо, ми маємо знати, що наш вибір приносить користь суспільству. Етичні товари обирають 73% людей. І попит на них дедалі зростатиме — серед молоді їм надає перевагу 81%. А ще ми прагнемо знайти справу, яка надихатиме нас — а не просто працювати, тому що нам за це платять. І перше, і друге поєднує в собі соціальне підприємництво — явище, поки що маловідоме широкому загалу в Україні, але поширене в Європі та США. Що таке соціальне підприємство? Соціальний бізнес виник на перетині благодійництва та традиційного бізнесу. Люди, які приходять в соціальний бізнес, мотивовані не заробітком. Вони прагнуть вирішити важливу суспільну проблему: дати роботу певній групі людей, зменшити наш вплив на екологію, фінансувати благодійну ініціативу та ін. Тому успіх такого підприємства означає не те, що ви станете багатшими, а те, що ви можете змінити світ. При цьому наявність соціальної місії не виключає можливості заробити собі на життя. Соціальні підприємства працюють на вільному ринку, реалізують товари чи послуги, сплачують зарплату працівникам. Але вимірюють успішність своєї діяльності не тільки кількістю заробленого, а й розміром внеску на потреби суспільства. Він прописується у статуті підприємства (зазвичай, це мета його існування і відсоток прибутку, який на неї відраховується). Хто до цього приходить? Як створюється соціальний бізнес? Людина бачить проблему, думає, як її вирішити, розробляє бізнес-модель — і починає впроваджувати це рішення на ринку. Дуже часто це рішення є інноваційним для галузі — завдяки цьому продукти, які створюють соціальні підприємства, отримують помітні конкурентні переваги. Зазвичай до соціального підприємництва приходять люди, які багато років працюють над вирішенням певної проблеми — особливо це стосується благодійних та громадських організацій. Вони знаходять можливість її ефективнішого вирішення за допомогою бізнес-проекту — і можуть більше не залежати від пожертв, грантів та донорів. Часто соціальний бізнес починається з вдалої ідеї, а іноді до нього приходять підприємці з досвідом. Вони прагнуть не просто час від часу інвестувати певні суми на благодійність і залишатись в бізнесі — тому переорієнтовують своє підприємство на вирішення суспільних проблем. В Українській Соціальній Академії Як оформити соціальне підприємство? Соціальні підприємці за власною ініціативою вирішують проблеми, якими зазвичай займаються чиновники, тож держава мала б бути зацікавлена в його розвитку. Але зараз в Україні немає закону про соціальне підприємництво — тому для цієї діяльності не передбачено пільг або дотацій. Через відсутність закону про соціальне підприємство його засновники можуть обирати ту форму існування, яка здається зручнішою. Зараз більшість українських соціальних підприємств — неприбуткові організації (60 %). За законом неприбутковий статус громадської організації не перешкоджає веденню бізнесу (ст. 21 Закону 475, ч.2, п.п.2). Але це можливо тільки якщо підприємницька діяльність прописана в установчих документах організації. При цьому підприємство звільняється від податку на прибуток, а отриманий дохід використовуюється тільки на операційну діяльність та реалізацію обраної суспільної мети. 30% соціальних підприємств працюють як бізнес — зазвичай їх оформлюють як ФОП 2 чи 3 групи. Такі підприємства сплачують податки в повному обсязі — за виключенням підприємств, де понад 50% працівників — інваліди (вони звільнені від податку на прибуток). Іноді соціальне підприємництво і полягає в працевлаштуванні вразливої категорії населення — тоді весь прибуток спрямовується на розвиток такого підприємства Отриманий прибуток витрачається на поточні витрати, розвиток організації та реалізацію суспільної мети такого підприємства — на неї зазвичай йде 10-40% прибутку. Ще 10 % поєднують обидві форми організації. ФОП або юрособа створює благодійний фонд або громадську організацію та відраховує певний відсоток прибутку на її розвиток. Через нечіткість критеріїв, за якими можна визначити соціальне підприємство, його часто плутають з благодійними ініціативами, які виникають в рамках традиційного бізнесу. Але якщо благодійність — не мета роботи компанії, і вона може в будь-який момент її припинити — її не можна вважати соціальним підприємством. Створити соціальний бізнес і не прогоріти В ситуації, коли навіть традиційному бізнесу доводиться виживати, заснування соціального бізнесу може здатись справжнім викликом. Але те, що найбільша кількість соціальних підприємств з'явилася в кризовий для країни період, — після 2014 року, — свідчить про те, що мотивація людей, які хочуть щось змінити, може бути сильнішою за обставини. До того ж соціальним підприємствам доступні гранти на подальший розвиток. За статистикою, збори та продажі були найважливішим джерелом фінансування у 54,28 % підприємств, за ними йдуть гранти — 27,11%, пожертви — 5,96 % й інвестиції — 4,61 %. В Українській Соціальній Академії
30% соціальних підприємств в Україні працюють як бізнес. 10 порад для соціальних підприємців від Української Соціальної Академії