Энергетика 12 августа, 17:08

Як Україна може допомогти виробникам зеленої енергетики?

Для розвитку відновлюваної енергетики, завдань в уряду два: виконати взяті на себе зобов’язання та запропонувати прозору і зрозумілу стратегію розвитку ринку електричної енергії

Як Україна може допомогти виробникам зеленої енергетики? Як Україна може допомогти виробникам зеленої енергетики?

Для будь-якого міжнародного інвестора найважливіше — це стабільність та передбачуваність політики держави.

У випадку з відновлюваною енергетикою найбільша проблема України навіть не у ретроспективній зміні "зеленого" тарифу (саме вона стала підставою для першого арбітражного позову Литовської компанії Modus). Хоч Україна порушила інвестиційні гарантії в цьому, цей випадок не є унікальним. Іспанія, Чехія, Італія та ще низка країн пройшли через це.

Для розвитку відновлюваної енергетики завдань в уряду два: виконати взяті на себе зобов’язання та запропонувати прозору і зрозумілу стратегію розвитку ринку електричної енергії.

Навіть через рік після так званої "реструктуризації "зеленого" тарифу", держава не виконала надані взамін обіцянки.

Так, Меморандум, підписаний 10 червня 2020 року з асоціаціями інвесторів, передбачав наступні зобов’язання уряду, в обмін на ретроспективне зниження "зеленого" тарифу:

  • повні та вчасні розрахунки за "зеленим" тарифом;
  • погашення заборгованості по виплатах "зеленого" тарифу, що сформувалася до 1 серпня 2020 року (40% — у 2020 та по 15% щокварталу у 2021-му);
  • проведення "зелених" аукціонів для реалізації подальших інвестицій;
  • уникнення подальших дій, що погіршують умови інвестицій у відновлювану енергетику.

На практиці політика пішла іншим шляхом.

За поточними розрахунками, Гарантований покупець заборгував виробникам 7% за період з січня по квітень, 27 % — у травні, 31% — у червні та 39% — у серпні. Тож питання повноти розрахунків не вирішене.

Подібна ситуація склалася і з боргами. У 2020 році виплат на погашення заборгованості не було. На початку лютого цього року розмір боргу становив приблизно 21,5 млрд грн. У кінці 2020 — на початку 2021-го для погашення заборгованості перед виробниками ВДЕ НЕК "Укренерго" та Гарантований покупець змогли залучити 10,25 млрд грн від державних банків під гарантії уряду. Втім, половина з цих коштів була виплачена ДП НАЕК "Енергоатом". Таким чином, замість виплати 70% (або близько 15 млрд грн), що було передбачено згідно графіку Меморандуму до кінця 2 кварталу цього року, уряд спромігся погасити трохи більше 5 млрд.

Окрім того, квоти підтримки для проведення "зелених" аукціонів також не затверджені.

Натомість вже на початку цього року інвестори ВДЕ зазнали нових атак.

У січні НКРЕКП змінило формулу, за якою розраховуються компенсації, що сплачують виробники ВДЕ за небаланси (помилки у прогнозах виробітку) електроенергії. Нові правила розрахунку небалансу поклали на виробників відповідальність не лише за власні помилки прогнозування, а і за збитки Гарантованого покупця від діяльності на ринку електроенергії.

Врешті-решт, законопроект №5600, запропонований урядом для наповнення державного бюджету, передбачає запровадження акцизного податку у розмірі 3,2%, що фактично буде додатковим зменшенням "зеленого" тарифу.

Таким чином, уряд провалює виконання практично усіх взятих на себе зобов’язань перед інвесторами ВДЕ. За таких обставин енергетика є однією з найбільш проблемних та непередбачуваних галузей для міжнародних інвестицій. Втім, виправлення ситуації повністю знаходиться в руках уряду, який має всі необхідні інструменти для цього.

Не зважаючи на непослідовність політики по відношенню до відновлюваної енергетики, галузь залишається пріоритетною для розвитку в Україні. Енергетична стратегія України до 2035 року[1] передбачає активне залучення інвестицій для збільшення частки ВДЕ з 8% до 25% від загального первинного постачання енергії.

Для цього держава повинна запропонувати інвестору нові сценарії розвитку галузі.

В першу чергу мова йде про завершення реформи та побудову конкурентного ринку електричної енергії. Державі слід відмовитися від ручного регулювання галузі, встановлення граничних цін на ринках та ручного стримування цін на електроенергію для побутових споживачів.

Замість цього, ринок чекає на імплементацію політик REMIT (європейські політики регулювання для забезпечення прозорості та уникнення зловживань на оптових енергетичних ринках) та підвищення ефективності роботи Регулятора (НКРЕКП) та Антимонопольного комітету під час розслідування зловживань на ринку.

В свою чергу ручне регулювання та штучне стримування тарифів населення повинне бути змінене на систему цільових компенсацій для найбільш вразливих категорій споживачів. Це передбачено статтею 61 Закону України "Про ринок електричної енергії", яка вже 2 роки ігнорується урядом.

Наступне завдання — визначення моделей систем підтримки проектів ВДЕ та джерел їх фінансування. Уряд може запропонувати реалізацію нових моделей підтримки на зразок "зелених" аукціонів або так званих контрактів на різницю, що надають можливість виробникам ВДЕ отримати додаткові виплати до вартості продажу електричної енергії на ринку.

Втім, є й другий варіант, який не потребує додаткової фінансової підтримки — створення ринку та збільшення попиту на "зелену" електроенергію.

У даному контексті слід згадати про запровадження механізму ЄС СВАМ, що передбачає додаткове оподаткування викидів СО2. З метою підтримки конкурентоспроможності бізнес буде змушений зменшувати викиди власного виробництва. Такий сценарій повинен призвести до збільшення попиту на "зелену" електроенергію.

Перший приклад вже є. В липні Гірничорудна компанія Ferrexpo оголосила про запуск пілотної сонячної електростанції для задоволення попиту власного Полтавського гірничо-збагачувального комбінату без "зеленого" тарифу.

Після збільшення оподаткування викидів вуглецю та запровадження системи торгівлі сертифікатами походження електроенергії, виробники ВДЕ зможуть продавати "зелену" електроенергію напряму промисловим підприємствам.

[1] Розпорядження Кабінету міністрів України від 18.07.2017 № 605-р "Про схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2035 року "Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність"

Іван Бондарчук, радник, керівник практики енергетики та природних ресурсів, Юридична група LCF

Загрузка...
Новое видео
Як залишатися у попиті і вміти пристосовуватися до змін — Валерія Заболотна
Загрузка...