24 октября 2016 в 12:20

Повний аналіз причин та наслідків інциденту з літаком "Белавіа"

Прояв "української гостинності" до білоруського літака, який був змушений повернутись до Києва через одного пасажира, може бути не останнім. При цьому не останнім саме з бортами авіакомпанії "Белавіа". Тому варто більш детально та уважно підійти до оцінки причин та наслідків таких дій України

Після введення санкцій Україною проти РФ та її авіакомпаній, що призвело до повного припинення повітряного сполучення між країнами, основний пасажиропотік Україна — РФ полетів через Мінськ.

"Белавіа" зараз виконує в рази більше рейсів як до України, так і до РФ у зв"язку зі взаємними авіасанкціями. Тобто для "Белавіа" повітряне сполучення з Україною зараз як вершки, і дуже з великим відсотком жирності. При цьому український перевізник МАУ отримав значно менш жирні білоруські вершки від такої ситуації, втративши дуже прибуткові та заповнені рейси до РФ.

У зв"язку з військовим конфліктом та агресією РФ на сході України серед такого пасажиропотоку точно є і ще довго буде немало пасажирів, які можуть цікавити СБУ. Тому інцидент з літаком "Белавіа" може ще не раз повториться.

Версії сторін

"Белавіа"

З повідомлень від "Белавіа" відомо, що:

  1. Літак Боїнг 737-800 (бортовий номер EW-456PA) авіакомпанії "Белавіа", що виконував рейс В2-840 за маршрутом Жуляни (Київ) — Мінськ зі 136 пасажирами та 6 членами екіпажу на борту вилетів з аеропорту Київ (Жуляни) відповідно до розкладу о 15.25;
  2. О 15.36, через 11 хвилин після злету, за 50 км до входу в повітряний простір Республіки Білорусь командир повітряного судна отримав вказівку від диспетчера повітряного руху районного центру "Київ" (входить до структури "Украерорух") про негайне повернення до аеропорту вильоту без пояснення причин;
  3. Диспетчером було заявлено, що у випадку невиконання команди в повітря будуть підняті винищувачі;
  4. Командир повітряного судна виконав вказівку о 15.37 і приступив до зниження (тобто на протязі хвилини);
  5. У 15.55 літак приземлився в Жулянах;
  6. Після посадки з борту літака правоохоронними органами України було знято одного пасажира — громадянина Вірменії;
  7. Після дозаправки в 16.37 рейс вилетів до Мінську. Тобто в цілому затримка рейсу порівняно з розкладом склала 1 год. 12 хв.;
  8. Авіакомпанія "Белавіа" має намір вимагати від ДП "Украерорух" відшкодування збитків.

На підтвердження намірів наступного дня після події в МЗС Республіки Білорусь було викликано Тимчасового повіреного в справах України Валерію Джигун для вручення ноти. В ноті підкреслюється, що білоруська сторона очікує офіційних пояснень та компенсації всіх фінансових витрат, які виникли внаслідок дії української сторони. Тобто претензію висунула не авіакомпанія "Украероруху", а Республіка Білорусь — Україні.

Україна

Офіційно Україна ситуацію не прокоментувала і жодних пояснень не надала. Після повідомлень білоруської сторони з"явилась коротка замітка щодо ситуації на сторінці Facebook речниці СБУ Олени Гітлянської, яку перепостила офіційна сторінка СБУ. На сайті СБУ та МЗС України згадки про білоруські літаки немає. Жодної.

Згідно з позицією речниці СБУ:

  1. СБУ отримала інформацію про іноземного громадянина та можливу загрозу національній безпеці держави;
  2. На момент отримання інформації іноземець вже перебував на борту авіакомпанії "Белавіа";
  3. СБУ невідкладно поінформувала про це ДП "Украерорух";
  4. На той час, коли диспетчер зв"язався з пілотом, літак вже декілька хвилин перебував у повітрі;
  5. Після перевірочних заходів СБУ впевнилася, що загроза національній безпеці локалізована.

Особисто від себе речниця СБУ запитала у читачів: невже можна серйозно сприймати інформацію, що винищувачі могли бути підняті у небо проти цивільного лайнера? Від себе особисто одразу додам: невже СБУ не розуміє, що повертати літак — це не просто серйозно, а неймовірно серйозно?

"Украерорух" у коментарях для білоруських ЗМІ зазначив, що діяв відповідно до вимог СБУ.

Громадянин Вірменії

Громадянин Вірменії, про якого СБУ стало відомо як про загрозу національній безпеці, на своїй сторінці у Facebook повідомив, що:

  1. На руках у нього є акт, підписаний співробітниками митної, прикордонної служб та СБУ про те, що у нього нічого не вилучено і нічого незаконного з України він не вивозив;
  2. Зі співробітниками СБУ у нього жодних бесід не було, вони б відбувались лише за присутності консула Вірменії;
  3. Він буде судитись, звернувшись у тому числі до Європейського суду з прав людини.
Право України вимагати примусової посадки літака у своєму повітряному просторі

Відповідно до статті 12 Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 р. (Чиказька конвенція), кожна договірна держава зобов'язується вживати заходів для забезпечення того, щоб кожне повітряне судно, яке здійснює політ або маневрує в межах її території, а також кожне повітряне судно, яке має її національний знак, де б таке судно не знаходилося, дотримувалося чинних у даному місці правил і регламенту, що стосуються польотів і маневрування повітряних суден. А відповідно до першої статті цієї конвенції, договірні держави визнають, що кожна держава володіє повним і винятковим суверенітетом над повітряним простором над своєю територією.

Аналогічне правило також передбачене і в статті 5 Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про повітряне сполучення від 1995 року.

Тобто якщо літак "Белавіа" знаходиться в повітряному просторі України, то він повинен виконувати правила польотів в такому повітряному просторі, встановленими Україною.

У даному випадку в першу чергу мова йде про Положення про використання повітряного простору України, затверджене Постановою КМУ від 29 березня 2002 р. N 401. Таке положення відповідає стандартам ІКАО та Чиказькій конвенції і містить правила, в цілому одинакові для всіх країн — учасниць конвенції.

Відповідно до пункту 119 вказаного Положення, у разі виявлення повітряних суден-порушників, які не виконують команди органів обслуговування повітряного простору, органами управління Повітряних Сил Збройних Сил вживаються передбачені законодавством заходи до припинення порушень порядку використання повітряного простору.

Тобто літак "Белавіа" повинен був виконувати вказівку українського диспетчера в повітряному просторі України, а невиконання такої вказівки призводить до вжиття заходів Повітряними силами Збройних Сил.

До таких заходів, серед іншого, відповідно до Порядку взаємодії з припинення протиправних дій повітряних суден, які можуть використовуватися для вчинення терористичних актів у повітряному просторі України (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 року N 619), належить виліт чергових літаків-перехоплювачів.

При цьому, відповідно до зазначеного Порядку, повітряне судно-загроза класифікується як повітряне судно — підозрювана загроза за наявності хоча б однієї з таких ознак:

  • невиконання без повідомлення причин вказівок органів обслуговування повітряного руху (відомчих органів управління повітряним рухом) та підрозділів об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху або органів військового управління;
  • надходження від органів обслуговування повітряного руху, спеціальних служб, правоохоронних органів, зокрема міжнародних, інформації про підозру незаконного втручання в дії екіпажу.

Таким чином, дії диспетчера "Украероруху", який отримав вказівку від СБУ щодо загрози національної безпеки, були правильними.

Те, що у випадку невиконання вказівок диспетчера можуть наступити наслідки у вигляді вильоту літаків-перехоплювачів, — це звичайне правило і не є погрозою та причиною, чому капітан літака виконав вимогу диспетчера. Навіть без нагадування кожен капітан знає про такі можливі наслідки невиконання вказівок диспетчера.

Дії СБУ

СБУ не повідомила, про яку саме загрозу йшла мова. І це є основною проблемою. Як правило, у таких випадках в просторі інших країн правоохоронні органи чітко повідомляють після виконання необхідних дій, які саме були їх причини і що саме було виявлено. У даному випадку ми повинні вірити СБУ, що якась причина була і вона була достатня для таких дій. При цьому заява громадянина Вірменії про те, що у нього нічого не вилучено, ніяк не була спростована.

З іншої сторони, для прийняття рішення примусово посадити літак достатньо лише наявності інформації про можливу загрозу безпеці. Особливо у контексті трагедії MH17 Україна повинна оцінювати ризики більш уважно та більше в сторону їх наявності, ніж відсутності.

Також таймінг викликає або захоплення оперативністю дій українських спецслужб та їх координацією з іншими службами, або ж ставить пояснення СБУ під великий сумнів.

За словами СБУ, з моменту, коли стало відомо про загрозу від громадянина Вірменії до моменту, коли диспетчер дав вказівку капітану повернути літак до Жулян, пройшло близько 15 хвилин.

Тобто за 15 хвилин СБУ виявилась здатною обробити отриману інформацію, з"ясувати місцезнаходження потенційно небезпечного громадянина, оцінити загрозу як потенційно реальну, зв"язатись з "Украерорухом", який у свою чергу дав вказівку диспетчеру, а той уже зв"язався з капітаном. Якщо на саму комунікацію в межах лише "Украероруху" виділити п"ять хвилин, то СБУ спрацювала за десять.

Цікаво, якщо зараз зателефонувати у приймальню СБУ і повідомити, що на одному рейсі на конкретному місці у конкретного пасажира є бомба, що станеться? Через скільки хвилин пасажира "локалізують"?

Дуже хочеться вірити, що такий таймінг справді під силу СБУ. Варто пригадати, що в березні 2016 року співробітники СБУ затримали двох громадян РФ у зв"язку з повідомленням про замінування літака FlyDubai. В тій ситуації СБУ зреагувала несподівано швидко та професійно. Хоча пасажир, який повідомив про міну, виявився нетверезим, а міну так і не виявили.

Звичайно, в українських спецслужб немає великого досвіду у таких справах. І зараз відбувається робота у зовсім інших, по суті, військових умовах. Тому на перший раз можна вибачити, якщо такі дії були не зовсім виправдані.

Однак якщо СБУ знала набагато раніше про цього громадянина Вірменії і могла вжити заходів без значних збитків для авіакомпанії та не випускати літак у повітря, то це дуже погано. І в таких умовах неякісне подання інформації від СБУ та МЗС — це ще один програш в інформаційному просторі. Відсутність вказівки на причину кваліфікації громадянина Вірменії як загрози національній безпеці породжує сумніви та питання.

Шанси "Белавіа" отримати компенсацію

Як для масштабів затрат авіакомпанії збитки від ситуації у "Белавіа" дрібні. Це дозаправка, невеличкий збір за зліт-посадку (який не факт що буде виставлений "Жулянами") — і, мабуть, все. Затримка рейсу склала в результаті всього 1 год. 12 хв., тому компенсації пасажирам не повинні виплачуватись.

"Белавіа" це державна компанія, яка зараз виконує до України стільки рейсів, як ніколи раніше, і є головним бенефіціаром припинення повітряного сполучення між Україною та Росією. Просто кажучи, "Белавіа" заробляє на Україні незрівнянно більше, ніж вартість однієї зайвої посадки в Жулянах з дозаправкою.

Якщо після пояснень України щодо ситуації з посиланням на національну безпеку та правила використання повітряного простору у відповідь на заявлену ноту Республіка Білорусь буде продовжувати вимагати компенсації, то Україна може вжити певних заходів. Наприклад, посилаючись на принцип взаємності (МАУ виконує менше рейсів до Республіки Білорусь), Україна може обмежити частоту рейсів "Белавіа" до України. Чи варті такі порівняно незначні збитки таких негативних наслідків? Побачимо по наступним діям білоруської сторони.

Крім того, вимагати компенсацій від "Украероруху" — безперспективно, адже диспетчер отримував вказівку від СБУ з посиланням на загрозу національній безпеці і діяв правомірно, навіть якщо згадував про винищувачі.

Відповідно до Цивільного кодексу України, збитки, завдані діями правоохоронних органів юридичним особам, відшкодовуються на загальних підставах. Це означає, що "Белавіа" мала б звернутись до українського суду з позовом до СБУ. Ефективність і такого кроку буде невеликою. Тиск на міждержавному рівні також не матиме сенсу, так як у випадку відмови України щодо виплати компенсації слід починати арбітраж відповідно до умов Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про повітряне сполучення, витрати на який є дорожчими за можливі збитки.

автор:
по материалам:
"Дело"
раздел:
теги:

По теме:

МИД Беларуси вручил Украину ноту протеста из-за инцидента с самолетом, летевшего из Киева в Минск
Общество 22 октября 2016 в 14:31

МИД Беларуси вручил Украину ноту протеста из-за инцидента с самолетом, летевшего из Киева в Минск

Самолет авиакомпании "Белавиа" вчера вернули в аэропорт "Жуляны", а сегодня МИД Беларуси вручил ноту протеста представителю Украины