08 февраля, 08:02

Для приходу інвестора потрібно за три роки підготувати тепломережі Києва — Пантелеєв

Чи варто Києву чекати приходу іноземних інвесторів в тепломережі і хто буде поставляти тепло киянам замість Київенерго — в інтерв’ю заступника голови КМДА Петра Пантелеєва

Для приходу інвестора потрібно за три роки підготувати тепломережі Києва — Пантелеєв
Фото: Эмма Солдатова

Київська міська держадміністрація (КМДА) запропонувала міській раді внести в статутний капітал комунальне підприємство "Київтеплоенерго" 7,42 млрд грн — щоб забезпечити перехід міських тепломереж в управління міста, закупку матеріалів для ремонтів та внести аванс за природний газ. Адже у квітні 2018 року договір з "Київенерго" завершується, тому постачати тепло і гарячу воду киянам буде саме КП "Київтеплоенерго" .

Delo.UA розпитало заступника голови КМДА Петра Пантелеєва про те, як місто готується до нової відповідальності і чи прийде в київські тепломережі обіцяний іноземний інвестор. 

Цей опалювальний сезон має стати останнім під управлінням Київенерго. Чому місто продовжило контракт з Київенерго до квітня 2018? І чим муніципальне управління тепломережами відрізнятиметься від приватного?

Відносно терміну — чому переносили? Ми синхронізували завершення контракту із "Київенерго" з терміном завершення опалювального сезону, аби не створювати штучну турбулентність процесів у період, коли більш важливо подбати про тепло і усунення аварій в Києві. Завершується сезон, завершується і контракт.

Щодо вашого запитання про різницю між приватним та муніципальним управлінням тепловим господарством, відповідь дуже проста. У комерційної компанії основна мета — отримання прибутку. У муніципалітету мета зовсім інша — збереження та модернізація того, що належить громаді.

Але "Київтеплоенерго" не має достатньо обладнання, транспорту і фахівців. Як буде відбуватись перехід управління, власності і які функції залишаться в Київенерго? Що буде з робітниками?

Комунальне підприємство "Київтеплоенерго" зараз повноцінно здійснює функцію транспортування тепла в Дніпровському та Дарницькому районах міста. З минулого року 10% мереж перейшли в міське управління, і ми успішно підготували їх до опалювального сезону, маємо досить низький показник аварійності. За неповний рік роботи "Київтеплоенерго" ми отримали колосальний досвід: перевели в комунальне підприємство усіх робітників, які бажали працювати, створили умови, не гірші ніж в Київенерго.

Те ж саме пропонується і всьому робочому колективу Київенерго — інженерам, працівникам протиаварійних служб та ін. Їх не залишимо поза увагою, створимо умови для переходу в комунальну структуру: як працювали, так і будуть працювати, але вже під контролем міста.

Відносно обладнання. Місто повертає собі майно, яке було передано ще 17 років назад в управління. Щоб створити замкнутий цикл виробництва послуг, цього обладнання недостатньо.

Розглядаємо варіант, що частина обладнання може буди орендована, частина — викуплена.

Є також комунальне майно, яке "Київенерго" може взяти в оренду на вигідних для міста умовах (15% електромереж, які знаходяться у комунальній власності — ред.).

Ми зобов'язані досягти комплексної домовленості відносно оренди і викупу відповідних потужностей і транспортних активів. "Київенерго" продовжуватиме діяльність з електропостачання, а місто — забезпечуватиме теплопостачання.

"Київенерго" зараз оперує єдиним цілісним комплексом, який будувався як єдине джерело тепла й електроенергії для міста. Зараз ці функції розділяються. Як це може відбуватися?

Законодавство передбачає розподіл функцій електричної дистрибуції та постачання. ПАТ "Київенерго" вже розпочало цей процес.

Зараз Київенерго виділяє київські електромережі в окрему компанію. Чи є в новому підприємстві доля громади?

У міста немає акцій в підприємстві, яке створюється. Для нас принципово важливо в питанні реорганізації Київенерго, щоб майно міста (близько 15% електричних мереж) "випадково" не потрапило в нове підприємство. Інших ризиків я не бачу.

Є питання з обслуговуванням цих електромереж в подальшому. Варіантів може бути декілька: створювати своє електричне підприємство, передавати в управління або продавати. Міська влада повинна прийняти прагматичне й раціональне рішення, щоб не витрачати зайві кошти, проаналізувати економіку створення окремого підприємства. Рішення прийматиме Київрада як власник мереж.

Система теплопостачання міста потребує тотальної модернізації

В ДТЕК говорять, що постачання гарячої води і тепла — збитковий сегмент. Як місто буде забезпечувати якісну послугу і чи буде підвищувати тариф, щоб він перестав бути таким збитковим?

На першому етапі місто повинно підтримати нове підприємство: надати дотації, щоб стабілізувати діяльність і мати можливість стартувати. Мова йде про касові розриви. Ми почнемо діяльність, і перші кошти підприємство отримає лише через два місяці після початку. За цей час треба платити зарплатню і оплачувати електроенергію, інші необхідні витрати.

Крім того, ми починаємо працювати весною, коли немає нарахувань за опалення — основного доходу теплопостачальника. Влітку є лише плата за гарячу воду, а постійні витрати залишаються тими ж.

Я переконаний, що міський бюджет має долучатися до модернізації теплових мереж, що належать громаді міста і від стану яких залежить тепло- і водопостачання. Ми також плануємо залучати кошти міжнародних фінансових організацій. Гарний досвід в цьому плані вже мають Харків, Вінниця і Житомир, які працюють зі Світовим банком.

Ми розробляємо 10-річну програму модернізації теплового господарства, яка включатиме техніко-економічне обґрунтування для залучення зовнішнього фінансування.

За попередніми оцінками, щоб досягти задовільного технічного стану теплового блоку, необхідно близько $1 млрд на 10 років.

Завдання цього року — закласти фундамент, розробити програму модернізації мереж. На 2018 рік запланували три пілотні проекти: заміщення неефективних малих котелень і два проекти децентралізації великих теплових пунктів.

В програмі буде надаватись перевага децентралізації і будівництву малих котелень для житлових комплексів?

Мова про максимальне зменшення малих котелень. Київ має три великі ТЕЦ і близько 200 застарілих котелень різної потужності, багато з яких обслуговують лише три-чотири будинки. Це неефективно, неекологічно й дуже дорого, тому завдання — досягти оптимального балансу централізації та децентралізації столичної системи теплопостачання.

Чи веде місто перемовини з інвесторами в тепломережі і чи можете назвати компанії, які реально зацікавлені в Києві?

Ми провели низку зустрічей з міжнародними операторами. Однак за нинішніх умов, потенційні інвестори вказують на значні ризики та розбалансованість теплової сфери в Україні. Простіше кажучи, вони не готові входити в серйозні відносини щодо управління тепловим блоком, брати на себе фінансові зобов'язання, поки сфера теплопостачання в Україні залишатиметься в кризовому стані. Аби змінити це, необхідно змінити законодавство та формат взаємовідносин на ринку.

Моя суб'єктивна думка — маємо стабілізувати ситуацію в перспективі трьох років і підготувати теплове господарство для партнерських відносин.

Продовження інтерв'ю читайте в п'ятницю,  9 лютого. 

автор:
по материалам:
Дело.UA
раздел:
теги:

По теме:

"Киевэнерго" снизили тарифы на отопление и горячую воду
Энергетика 09 января, 13:01

"Киевэнерго" снизили тарифы на отопление и горячую воду

Отопление от столичного монополиста "Киевэнерго" подешевело на 4,5% с нового года

Власти Киева расторгнут отношения с "Киевэнерго" в апреле 2018 года
Энергетика 11 апреля 2017 в 18:38

Власти Киева расторгнут отношения с "Киевэнерго" в апреле 2018 года

Киевсовет готовит решение по прекращению соглашения с "Киевэнерго" с 27 апреля 2018 года