IT и Телеком 30 октября, 11:10

Українські діти та сайти для дорослих: чи можна забезпечити школярам безпечний інтернет?

В Україні діти вільно можуть заходити на веб-сайти для дорослих. Тож крім вирішення проблеми кібербезпеки, важливо також формувати у дітей навички безпечної поведінки та безпечного спілкування у цифровому середовищі

Українські діти та сайти для дорослих: чи можна забезпечити школярам безпечний інтернет? Українські діти та сайти для дорослих: чи можна забезпечити школярам безпечний інтернет?

Доступ до інтернету за допомогою смартфонів і планшетів є у більшості з трьох мільйонів українських дітей та підлітків віком від 11 до 18 років. Кожен із них перебуває в мережі в середньому понад 6 годин щодня. Батьки й вчителі за допомогою освіти, умовлянь і заборон — будемо реалістами — не в змозі захистити їх від різноманітних кіберзагроз: кібербулінгу, секстингу, грумінгу, сексторшна, забороненого контенту, шкідливих програм, шахраїв...

Трохи статистики. За найскромнішими оцінками, кожна п'ята дитина в мережі пересилає свої інтимні фото. Не знали? Або ось унікальна статистика від нашої компанії. У 2020 році "Датагруп" спільно з Міністерством цифрової трансформації України запровадила пілотний проєкт у галузі безпечного інтернету в школах країни.

Протягом вересня після первинного моніторингу в 120 школах було зафіксовано понад 200 тисяч запитів на зловмисні веб-ресурси та виявлено наступні загрози: adware, backdoor, botnet, browser hijacker, crypto-jacking, exploit kit, information stealer, mobile trojan, ransomware, spam, trojan, worm. Тому від дій шахраїв у мережі або шкідливого контенту щомісяця можуть страждати десятки, якщо не сотні, дітей у кожній школі. Причому це відбувається тоді, коли на вільний серфінг у мережі у них не повинно було залишатися часу. Що ж тоді відбувається в їхніх смартфонах, а особливо в головах і серцях, у вільний від навчання час?

Трішки більш детальної статистики за результатами пілотного проєкту: у 55% шкіл виявлено відвідування фішингових веб-ресурсів; у 50% шкіл виявлено відвідування ігрових сайтів; у 82% шкіл — відвідування сайтів, що містять зловмисне програмне забезпечення; у 75% шкіл — відвідування сайтів для дорослих; у 73% шкіл — відвідування ресурсів, які дозволяють обійти системи захисту та переглядати заборонені веб-ресурси.  

Найлогічніший вихід із ситуації — це навчання дітей (та батьків) правил поведінки в мережі Інтернет та основ кібербезпеки, використання автоматизованих систем забезпечення безпеки від інтернет-загроз та системи батьківського контролю на мобільних пристроях.

Це питання національного значення, яке залежить від сприяння операторів доступу до мережі Інтернет, операторів мобільного зв'язку та постачальників безкоштовного Wi-Fi у громадських місцях. Друге (та не менш важливе) питання — зміна державного стандарту освіти та типових освітніх навчальних програм шкільної освіти, які  мають враховувати сучасні ризики в мережі та навчати правил захисту та основ кібербезпеки.

Звісно, необхідно вдосконалювати професійний стандарт вчителів у цьому напрямку та практичних психологів закладів освіти. Проєкти у цьому напрямку МОН ініціювало у травні місяці та продовжує роботу над ними. У травні також вийшов чинний Указ Президента України № 195/2020 "Про Національну стратегію розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі", що визначає й питання інтернет-безпеки.

Звісно, наразі ця проблема є в усьому світі, та інші країни також намагаються її вирішити. Хороший приклад — Велика Британія, де ще в 2013 році уряд досяг домовленостей з інтернет-провайдерами (мобільними і дротовими). Із того часу доступ у мережу для неповнолітніх за допомогою мобільного інтернету забезпечується через фільтри, а в громадських точках Wi-Fi-доступу (у відкритих мережах — кафе, супермаркети, школи, хаби тощо) стандартно використовуються спеціальні "сімейні фільтри", про що свідчить символ Family Friendly Wi-Fi. Стандарт призначений для перевірки, чи відповідає послуга Wi-Fi мінімальному рівню фільтрації, щоб блокувати доступ до порнографічних сайтів і сайтів, що демонструють зображення наруги над дітьми. 

Україна ще має пройти цей шлях. Але вагомі кроки вже робляться. Є  проєкт Національної стратегії захисту дітей у цифровому просторі — 2020-2026 — безпечний інтернет в освітніх установах.  "Датагруп" бере участь у розробці стратегії, та наші фахівці з кібербезпеки консультують та надають рекомендації щодо кіберграмотності та інструментів захисту в мережі. Зокрема, як я вже говорив раніше, "Датагруп" впровадила пілотний проєкт безпечного інтернету для 120 шкіл. Результати первинного моніторингу шкіл я згадував вище. 

Також є гарні урядові проєкти та ініціативи в цьому напрямку: 15 вересня в Україні почала діяти Урядова консультаційна лінія з питань безпеки дітей в інтернеті — 1545 (далі обрати 3). Консультаційна лінія в першу чергу орієнтована на дітей, які зіткнулись із проблемами онлайн, та на дорослих, чиї діти мають проблеми в мережі Інтернет. Також дорослі можуть отримати кваліфіковані консультації щодо особливостей технічних налаштувань додатків, якими діти користуються в цифровому середовищі. 

Усі ці кроки є перспективними, але, звісно, питання потрібно вирішувати поступово: забезпечення високошвидкісним інтернетом усіх навчальних закладів країни, впровадження  безпечного інтернету, навчання дітей та вчителів правил поведінки в мережі Інтернет та основ кібербезпеки, батьківський контроль. Крім вирішення проблеми кібербезпеки, важливо також формувати у дітей навички безпечної поведінки та безпечного спілкування у цифровому середовищі.

Важливо аби педагогічний працівник та/або шкільний психолог/соцпедагог мав спроможність/компетентність щодо проведення таких занять із дітьми. Для цього необхідна підтримка урядових та громадських ініціатив із боку телеком-галузі та впровадження якісних змін у нормативно-правовій базі та освіті з боку уряду.

Загрузка...
Новое видео
Как прошел Business Wisdom Summit 2020
Загрузка...