Як Україна повертає статус провідного виробника та експортера цукру

Руслана Бутило, керівник аналітичного відділу асоціації "Укрцукор", розповіла Delo.UA, за рахунок чого цукровій галузі вдалося відновити свої позиції та які виклики стоять перед виробниками

Виробничий сезон цукрових заводів добіг кінця. Мабуть вже всі чули про рекордний експорт цукру та відкриття нових перспективних "солодких" ринків. Але чи всі знають, якою ціною далась ця перемога? Яким же був саме виробничий сезон і чи буде нам ще чим пишатися?

За останні роки українські цукровари зустріли чимало викликів — це зниження купівельної спроможності населення і втрата великих "цукрових" ринків Донбасу та Криму; заборона транзиту через територію РФ і, як результат, закриття основних ринків збуту; нарощення виробництва цукру в сусідніх Росії, Білорусі та країнах колишнього СРСР і надмірна зарегульованість галузі з боку держави. Все це, без сумніву, завдало чимало шкоди вітчизняним виробникам. Практично "збідніла" сировинна база та захмарно зросли енерговитрати, проте за рахунок планомірного підвищення якості цукру та підвищення його доданої вартості цукровари зуміли посилити позиції на зовнішніх ринках і збільшити виробництво цукру в поточному сезоні.

Сезон 2016 — галузь виходить з кризи

Розпочнемо, так би мовити, здалеку. Як, напевне, більшості знайомо, в Україні існує система квотування виробництва цукру для внутрішнього ринку. Так, на сезон 2016/17 р. обсяг виділених квот (1670,0 тис. т) був розподілений серед 44 підприємств, проте виробництво розпочали тільки 42, адже сировини на запуск всіх заводів, які отримали квоту, не вистачило. Варто звернути увагу на те, що в 2015/16 МР виробництво розпочали 36 цукрових заводів, а отже кількість працюючих заводів збільшилась на 6 одиниць.

Проте не тільки кількістю заводів, а й їх потужністю відзначився сезон — 153,3 тис. т переробки цукрових буряків за добу в порівнянні із 134,97 тис. т в попередньому сезоні.

За показниками врожайності цей сезон був найкращим за останні 7 років — майже 50 т/га, приміром, 2010 р. ми мали вдвічі нижчі — 27,83 т/га. Крім того, ми отримали найкращі за роки незалежності показники цукристості — 17,65%. Якщо розглянути по регіонам, то максимальне накопичення сахарози відмічено в буряках, вирощених у Житомирській (19,65%), Вінницькій (18,54%), Тернопільській (18,20%), Хмельницькій (17,84%), Львівській (17,72%), Київській (17,69%), Волинській (17,59%) та Черкаській (17,26%) областях. Ще 11 цукрових заводів показали цукристість вищу 18%, а обсяг сировини із низькою цукристістю (15-16%) був мінімальним.

Звичайно, не обійшлось і без невдач. Хоча погодні умови осені були сприятливими для рівномірного копання та вивезення цукрових буряків з полів та забезпечення заводів 3-5-добовим запасом сировини, у грудні 2016 року погодні умови значно погіршились. Випала чимала кількість снігу та вдарили морози, копання та вивезення цукрових буряків давалися цукровиробникам дуже складно, особливо в Тернопільській, Хмельницькій, Київській областях, тому деяким цукровим заводам приходилось навіть зменшувати добову переробку цукрових буряків із-за недостатніх залишків цукросировини. Така робота цукрових заводів збільшила простої і завдала матеріальної шкоди. З огляду на те, що успіх роботи цукрового заводу залежить в першу чергу від кількості та якості цукрових буряків, що надходять на переробку (а наступного року ми очікуємо збільшення посівних площ буряків), маємо надію, що у майбутньому сезоні кількість простоїв через сировину буде мінімізована.

Загалом за виробничий сезон було прийнято на переробку 13,881 млн т цукрових буряків із цукристістю 17,65% та перероблено 13,661 млн т. Сумарно було отримано 2 007,906 тис. т цукру при середньому виході на рівні 14,67%. Це досить непоганий показник за останні 5 років.

Який же результат ми маємо по цукрових заводах і компаніях?

В першу чергу, варто звернути увагу на покращення ефективності виробництва та збільшення коефіцієнту виробництва цукру, найбільші значення якого спостерігались на ПАТ "Червонський цукровик", ТзОВ "Радехівський цукор (Радехівське в-во)" та ПАТ "Первухінський ц/з".

По-друге, цей сезон можна сміливо назвати плацдармом для розвитку ТзОВ "Радехівський цукор", адже купівля цією компанією підприємств "Галичини цукор" ("Т-цукор") доволі сильно змінить розстановку сил як в Західному регіоні, так і загалом в Україні.

В 2016/17 МР лідерство за обсягами виробництва цукру залишається за компанією "Астарта-Київ", яка виробила 504,9 тис. т цукру. На другій позиції розмістилося ТОВ "Укрпромінвест-Агро" (253 тис. т), а замикає чільну трійку ТзОВ "Радехівський цукор" із виробництвом на рівні 248,9 тис. т. З огляду на вищезазначену купівлю із значною ймовірністю можна казати, що за результатами наступного сезону ТзОВ "Радехівський цукор" підніметься на другу позицію в рейтингу найпотужніших виробників цукру.

Сезон 2017 — яким він буде?

Наразі все ще тримає збір заявок на участь у конкурсі з розподілу обсягів виробництва цукру квоти "А". Ще минулого року у парламенті зареєстровано урядовий законопроект "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України щодо державного регулювання виробництва і реалізації цукру" (реєстр. № 4532), яким ми пропонуємо скасувати надмірне регулювання цукрового ринку, яке вже за багато років визнано неефективним. Проте за рік даний законопроект так і не був винесений на голосування, тому ми знову вимушені розподіляти квоти.

Оскільки конкурс ще не завершився, важко спрогнозувати, скільки заводів працюватиме наступного сезону. За нашими припущеннями, додатково до працюючих може запуститись ще 2-3 підприємства. Орієнтовно зараз можна допустити, що будуть працювати заводи, які купив "Радехівський цукор" (скоріш за все — Збаражський, Козівський і Хоростківський ц/з). Проте навіть за реалізації цього плану кількість працюючих виробничих потужностей в сезоні не досягне 50 одиниць.

Також ми неодноразово наголошували, що прогнозуємо збільшення посівних площ під цукровими буряками — орієнтовно 330 тис. га. За сприятливих погодних умов це дасть змогу забезпечити підприємства достатньою кількістю сировини, аби завершити сезон без простоїв і отримати 2,2 млн т цукру, з яких 700 тис. т зможемо експортувати і таким чином встановити новий експортний рекорд.

Пріоритетним напрямком розвитку галузі, як і раніше, залишається збільшення цукру першої категорії, частка якого у загальному виробництві має досягти 50% в 2017/2018 МР, та зменшення собівартості виробництва за рахунок мінімізації витрат на енергоносії. Більш детально про ситуацію в галузі можна буде дізнатися на Sugar World 2017.