Чи справді Держпраці штрафує за ФОП — юридичний факт-чек сенсаційної новини

Вранці 3 грудня на сайті Opendatabot з'явилася новина з провокуючим заголовком "Чому Держпраці штрафує за ФОПів-співробітників"? Далі подано зовсім трагічне резюме: "якщо ви працюєте з ФОПом і підписали з ним договір, схожий на трудовий, — вас оштрафують". Новина супроводжується аналізом аж двох рішень адміністративних судів першої інстанції, що додає їй юридичної ваги в очах пересічного читача.

Авторитетність цього сервісу та, на перший погляд, достовірність висновку зробили свою справу — апокаліптичний заголовок почав тиражуватися головними ЗМІ країни, вганяючи в кому директорів і бухгалтерів українських підприємств та іноземних інвесторів. Окремі видання додавали у своїх статтях нові деталі: начебто компанія-порушник, що уклала неправильний договір з ФОП, змушена була сплатити штраф у понад 111 тис. грн. А одне з видань закінчило на тому, що компанію оштрафували за укладення "трудового договору з ФОП".

До вечора 4 грудня мало не уся стрічка новин майоріла цією темою. З'явилися і коментарі-страшилки "експертів", що застерігали компанії від укладення договорів з ФОПами та лякали захмарними штрафами. Помітили? Розберемося, що ж відбулося, бо навряд чи ФОП Приймак Михайло Степанович та ТОВ "Віторі Груп" підозрювали, що оскаржені ними штрафи Держпраці зіграють ефект справжньої медіа-бомби.

А чи був ФОП?

Як уже зазначалось, свій категоричний висновок Opendatabot побудував на двох судових рішеннях. Ми розберемо їх нижче, щоб зрозуміти, яка інформація могла дати підстави для такого висновку.

Рішення-1. Першим є рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року по справі № 2340/3390/18. Основна суть: до ФОП Приймак М.С. прийшли інспектори Держпраці та виявили, що у нього укладено цивільно-правовий договір з фізичною особою, яка виконує функції кранівника. За своїм характером цей договір інспекторам видався трудовим, а тому на ФОП Приймак М.С. було накладено штраф у розмірі 111 690 грн. Суд із застосованим штрафом погодився та у позові ФОП Приймак М.С. відмовив.

Важлива деталь — ніде в рішенні немає жодної згадки про те, що "кранівник" є ФОПом, навпаки — він як фізична особа лише працює на ФОПа на підставі цивільно-правового договору. Цитата з рішення: "в період з 30.01.2017 по 12.05.2017 ФОП ОСОБА_3 [тобто Приймаком М.С.] залучався кранівник ОСОБА_4 на умовах цивільно-правового договору, для виконання разових робіт з керування краном, навантаження-розвантажувальних робіт"

Отже, чи був у оштрафованого ФОП Приймак М.С. "підписаний договір з ФОП, схожий на трудовий"? Ні, не було, тому що "кранівник" не був зареєстрований як ФОП.

Чи оштрафувала Держпраці ФОП Приймак М.С. за "ФОПа співробітника"? Ні, бо "кранівник" не був ФОПом, а працював за цивільно-правовим договором як фізична особа.

Виходить, що в Рішенні-1 не було ані роботи з "ФОПом-співробітником" ("кранівник" — це фізична особа, яка не зареєстрована як ФОП), ані штрафу "за роботу з ФОПом".

Рішення-2. Другим є рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2018 року по справі № 804/2857/18. Основна суть: ТОВ "Віторі Груп" працювало за цивільно-правовими договорами з більш як тридцятьма фізичними особами (не зареєстрованими як ФОП). За цими договорами фізичні особи надавали ТОВ "Віторі Груп" певні послуги та отримували оплату на підставі підписаних актів наданих послуг. Держпраці сприйняла ці договори як трудові та застосувала штраф, який ТОВ "Віторі Груп" оскаржило в суді.

Суд не погодився з позицією Держпраці, задовольнив позов та скасував штраф. Як і в Рішенні-1, фізичні особи, що працювали з ТОВ "Віторі Груп", не були ФОПами. Цитата з рішення: "між ТОВ Віторі Груп (замовник) та фізичними особами-підрядниками [не плутати з фізичними особами-підприємцями] було укладено цивільно-правові договори (договори підряду)".

Отже, чи були у ТОВ "Віторі Груп" "підписані договори з ФОП, схожі на трудові"? Ні, договори укладалися з фізичними особами, що не були зареєстровані як ФОПи.

Чи оштрафувала Держпраці ТОВ "Віторі Груп" за "ФОПів співробітників"? Ні, штраф застосовано за укладення цивільно-правового договору, що має ознаки трудового, із фізичними особами не зареєстрованими як ФОПи.

Виходить, ТОВ "Віторі Груп" уклало цивільно-правові договори з фізичними особами (не підприємцями), за що отримало штраф Держпраці. Тим більше, далі цей штраф було скасовано судом. Отже, знову ж — ні "роботи з ФОПом", ні штрафу за таку роботу.

Мораль замість висновку

Навіть дві. Для читачів: сприймайте будь-які новини критично та перевіряйте джерела інформації, особливо коли на них є посилання у самій новині. В сучасну епоху інформаційної поліфонії навіть авторитетні видання не захищені від публікації неперевірених даних. Особливо, коли йдеться про фахові матеріали, для перевірки яких самої журналістської освіти недостатньо.

Висновок для ЗМІ: лише якісна журналістика та ретельна перевірка контенту може захистити суспільство від фейкових новин. Як четверта влада, медіа на сьогодні мають колосальний вплив на формування суспільної думки, зокрема, й через соціальні мережі. Для будь-якого фахівця (юриста, лікаря, економіста тощо) допомога журналістам є теж свого роду професійним обов'язком.

Наостанок, ця стаття і наші коментарі не є позицією "за" чи "проти" співпраці компаній з ФОПами. Кожен бізнес залучає ресурси та обирає свою бізнес-модель, виходячи з поставлених перед ним завдань та цілей розвитку. Десь вигідніше віддати певну функцію "назовні" — незалежному підряднику, що непідконтрольний компанії безпосередньо, а часом лише наявність найманих працівників "в штаті" здатна забезпечити діяльність компанії. Універсального рішення для всіх не існує, але при виборі свого власного слід, насамперед, орієнтуватися на чинні закони та визначені ними рамки поведінки.