Хто та чому хоче зірвати передачу закупівель ліків ВООЗ та ЮНІСЕФ

Два тижні тому Голова комітету охорони здоров"я Ольга Богомолець зареєструвала 2 законопроекти, які приніс їй Міністр охорони здоров"я Олександр Квіташвілі. Ці 2 законопроекти №2150 та №2151 врегульовують передачу закупівель ліків від міністерства міжнародним організаціям, зокрема ВООЗ та ЮНІСЕФ, які за схожою схемою закуповують ліки у 110 країнах світу

Ціна питання — 1,1 млрд гривень, які дуже не хочеться віддавати міжнародникам, на яких нічого не заробиш.

Саме тому в той же день, коли були зареєстровані законопроекти експертів та Міністерства, на сайті Ради з"явилося ще 2 законопроеокти-клони, а саме 2150-1 та 2151-1. Чому клони — тому що автори законопроектів навіть не спромоглися змінити тексти документів, а якщо подивитися у властивостях файлу, то виявляється, що автор то й же, що і у документів, розроблених Міністерством та зареєстрованих Богомолець. Крім того ще один законопроект, що регулює ті самі норми, був зареєстрований і в іншому комітеті, а саме 2152.

Але якщо придивитися до авторів цих клонів, то все стає більше зрозуміло. Серед них власник фармацевтичної компанії "Дарниця" Гліб Загорій (БПП), знаний лобіст Олександр Третяков (БПП), Ігор Алексєєв (НФ) та Олександр Дроздик (НФ). Тексти на 80% ідентичні, але є і дуже суттєві відмінності. Так, наприклад, МОЗівський законопроект не обмежує в часі передачу закупівель, в той час як законопроекти-клони пропонують передати закупівлі лише на 2015 рік, що, по-перше, неможливо технічно і нівелює всю ідею передачі закупівель, а по-друге, навіть це можливо було зробити — навіщо? Чи в 2016 році Україні не потрібні будуть ліки? Чи, можливо, самоліквідуються всі корупційні схеми та ризики?

Також законопроект 2150, розроблений Міністерством та експертами, чітко прописує, що закупівлі мають відбуватися на основі процедур міжнародних організацій, в той час як в законопроекті Загорія та компанії лише згадується про "залучення спеціалізованих закладів ООН" до процесу закупівель, не фіксуючи саме застосування процедур, яке використовують організації ООН при проведення закупівель. Це породжує корупційний ризик, адже фактично формулювання "із залученням спеціалізованих закладів ООН" дуже розмита та дозволяє застосовувати будь-які інші процедури закупівель, а не лише ті, які використовує ООН.

Цікаво те, що ці самі правки напередодні реєстрації законопроектів МОЗу пропонувала заступниця міністра охорони здоров"я — Олександра Павленко. Але не змігши вписати їх в законопроекти свого ж міністерства, заступниця Квіташвілі відобразила їх у "альтернативних", свого колишнього роботодавця — Гліба Загорія. Адже саме Олександра Павленко та її компанія тривалий час були адвокатами фармацевтичної компанії "Дарниця".

Цікаво, що сьогодні керівник пані Павленко — міністр охорони здоров"я — навіть провів спеціальний прес-брифінг, закликавши парламент наступного тижня підтримати розроблені його міністерством закони, а не інші законопроекти-клони.

До речі, крім народного депутата Загорія "наклонити" законопроектів вирішила і депутат від "Самопомочі" Ірина Сисоєнко. Відкликавши свій підпис від законопроекту Богомолець та МОЗу, вона, як і інша група "реєстраторів", копі-пастом, що видно із властивостей документів, завантажених на сайт Ради, реєструє ще 2 альтернативних законопроекти №2150-2 та №2151-2, та ще один в бюджетному комітеті — №2152-1.

Навіщо? Класична схема розмивання голосів у залі. Депутати замість 2 отримують 8(!) законопроектів зі схожими номерами та просто не можуть зрозуміти, за що їм голосувати. Невже пані Сисоєнко не могла на своєму ж комітеті запропонувати внести свої правки — звичайно могла, але мета ж інша — не доробити законопроекти, а завалити їх. Після провалу голосування в сесійній залі наступні законопроекти можна буде реєструвати лише на наступній сесії, а це автоматично вже буде запізно для проведення закупівель у цьому році.

Важливо те, що якби цього року закупівлі вже були передані міжнародним організаціям, то вже цього року можна було б забезпечити безепербійну поставку ліків в лікарні та їх постійну наявність там, що гарантується ВООЗом та ЮНІСЕФом. Але кому ж це потрібно, окрім самих пацієнтів? 1,1 млрд гривень, на які планується передати закупівлі, набагато ласий шматочок за чиїсь життя…