Дуже важко бути чесним, якщо навколо 80% людей крадуть — голова митниці Максим Нефьодов

  • Наталья Лошакова

    Корреспондент отдела "Бизнес"

З моменту призначення Нефьодова головою митниці у суспільства з'явилася надія, що контрабанди і корупції стане менше, а в структурі буде повне перезавантаження. Delo.ua поговорило з головою, щоб зрозуміти, як відбувається реструктуризація служби
Мы продолжаем сражаться с оккупантом на информационном фронте, предоставляя исключительно проверенную информацию и аналитику.
Война лишила нас возможности зарабатывать, просим Вашей поддержки.
Поддержать delo.ua

Максим Нефьодов — український економіст, державний службовець. У 2015 року почав працювати у владі та був призначений заступником міністра економічного розвитку та торгівлі України Айвараса Абромавичуса. У міністерстві відповідав за реформу публічних закупівель, у тому числі впровадження електронних тендерів у рамках проекту Prozorro та проект електронних продажів державного майна.

У 2016 році Кабінет міністрів України підвищив його до першого заступника міністра економічного розвитку та торгівлі. Але вже у лютому 2016 року Нефьодов слідом за міністром Абромавичусом подав у відставку, хоч і продовжив виконання своїх обов'язків.

Нова влада у 2019 році взяла Нефьодова в свою команду, і у липні цього року Максим був призначений головою Державної митної служби.

У мережі з'являються новини абсолютно різного характеру про те, як сьогодні працює митна структура на чолі з Максимом Нефьодовим. Одні його дії хвалять, а інші критикують за те, що він начебто людина Валерія Хорошковського та досі отримує процент від продаж на сайті Prozorro, а нещодавно Нефьодова навіть звинуватили в тому, шо його родичі займаються контрабандними схемами.  

Delo.ua поговорило з головою митної служби про вже досягнуті ним результати за 4 місяці роботи та про стратегію його реформи, про те, як корупціонери в митниці пручаються нововведенням, про схеми, які діяли в митниці та ДФС при "попередниках" та багато іншого.

Пане Максиме, митна служба — одна з найскладніших державних структур та одна з найбільш корумпованих. І сьогодні на вас великі сподівання як у чинної влади, так і у суспільства. Ви очолили митницю рівно 4 місяці тому. Невеликий термін, але можете сказати, що вже вдалося зробити і чи можете вже сьогодні похвалитися якимись результатами своєї роботи?

Найголовніше завдання, яке перед нами стоїть, і де вже видиме світло в кінці тунелю — це створення нової держмитслужби. Тому що так само, як це було і з державною податковою службою, так само з Вищим антикорупційним судом, з НАБУ і з іншими створеними органами, цей орган має створитися з нуля. І багато людей уявляють, що я прийшов, і з першого дня почав керувати і давати накази щось змінювати і так далі. Нажаль, це не так, ти маєш вибудувати всю бюрократичну процедуру, починаючи з юридичних речей і до кошторисів, бюджетів, рахунків, переведення перших співробітників, проведень положень по департаментам.

Зараз ми, нарешті, знаходимося на етапі, коли від учора почали реєструватися перші митниці, і ми дуже сподіваємося, що вже першого грудня чи на початку грудня, ми вже почнемо працювати, як новий державний орган, і відповідно ДФС припинить своє існування в плані виконання якихось митних функцій і повноважень. 

Якщо казати про діджиталізацію, на які я маю дуже великі сподівання. Не тому, що інтернет — це модно і круто, а просто тому, що це — логічний вибір в тих умовах, коли держава, нажаль, поки не може платити високі зарплати державним службовцям. А існуючі державні службовці в нас є, з них є доволі здорова і професійна частина, а є і хвора частина. Не дарма ж до митниці довіра суспільства по соцопитуванню низька, нижча тільки до судів, а навіть і до податкової на один відсотковий пункт вища довіра, ніж до митниці.

Тому зрозуміло, що в умовах, коли ми маємо такий персонал, інфраструктуру і сам процес, то логічний варіант — це централізувати прийняття рішень та зробити його мінімально знеособленим. З іншого боку, щоб відкрити максимальну кількість інформації для зовнішнього контролю, журналістам, правоохоронцям, депутатам, щоб всі могли дивитися і пересвідчуватися, що ми робимо, як робимо, та всі могли шукати порушення, сигналізувати про порушення.

Якщо ми зараз не можемо дозволити собі класний сервіс, я маю на увазі, людський сервіс, який складається з професійних людей, в кожному куточку України, значить, давайте зробимо так, аби з митником не треба було перетинатися і щоб це була онлайн робота. Якщо ми не можемо дозволити собі одним оком відрізнити, де порушник-контрабандист, а де ні, значить, треба інвестувати більше в автоматичну систему ризиків, яка може це визначати. 

Ми домовилися з Європейським Союзом, і нам профінансували проведення IT-аудиту, і це надзвичайно важлива частина. IT-аудит мається на увазі аудит коду та папірців, щоб зрозуміти, що власне працює та не працює з папірців. Інтернет переповнений чутками, що декларації можна змінювати заднім числом, або відкликати документи, які зникають, а права доступу не зрозуміло в кого. 

В мене теж є такі підозри, і я так само не можу цього гарантувати, поки я не зрозумію точку, в якій ми знаходимось. Ми працюємо над декількома речами, які знімуть дуже багато підозр. З іншого боку це буде потужним відлякуючим фактором для недобросовісних митників, які будуть знати, що за ними слідкують. Ми вже відкрили онлайн дані про більше ніж мільйон оформлених автомобілей. Але на жаль, поки що, не можу по законодавству викласти кожне оформлення. Ми виклали по кожній марці, моделі, іменування, середнє, оптимальне, по роках і так далі. 

Голова митної служби України Максим Нефьодов. Фото: Коcтянтин Мельницький

Дуже скоро вже будемо запускати онлайн систему обробки скарг, коли кожна людина може не просто подати скаргу через сайт, як раніше дзвонили на цей сервіс. Але це ж тільки півбіди. Хтось кудись дзвонить, з кимось спілкується, якісь відповіді отримує чи не отримує, я ж про це не знаю, як керівник. Для мене важливо, якщо люди скаржаться, в мене включається така ж стандартна CPM-система, як у будь-якого банку, чи мобільного оператора, чи рітейл компанії. Далі ти бачиш — сьогодні подано 20 скарг, 18 вирішено позитивно, 2 не вирішено. Скаржаться на це, чи є якісь в них систематичний розподіл, хто працює гірше за все. Якщо це рівномірно по Україні, то можна списати на людський фактор або, якщо ми бачимо, що дві третини скарг приходить на якусь область, або на якийсь пункт пропуску, то тоді — це очевидно корисна інформація. По ній треба приймати конкретні управлінські рішення. 

Ви хочете самі відслідковувати скарги, хто подає і на кого?

Це і називається CPM-система, і звичайно, я буду дивитися звіти. За великим рахунком, система дозволяє відслідковувати рухи документів — скільки надійшло, на кого вони були написані, автоматично формує кількість, і буде відкрита для суспільства. І ви самі зможете зайти і подивитися — скільки на митницю скаржаться. Скарги, які надходять через офіс бізнес-омбудсмена, але їх достатньо мало, тому що офіс бізнес-омбудсмена все-таки орієнтується на судові процеси. Це не кейси, коли довгі черги на кордоні, або хаос в конкретного інспектора чи щось подібне. Я викладав статистику скарг на бізнес-омбудсмена, і за третій квартал надійшло 27 скарг. З них 24 офіс бізнес-омбудсмена вважає позитивно вирішеними за своєю методологією. Просто я вірю, що таких скарг набагато більше, виходячи з того, як працюють митники зараз, і те, що суспільство думає про митницю.

Сказати, що в нас нормальна статистика — це 9 скарг на місяць, то вибачте, якби так було, то я можу звільнитися прямо зараз, і сказати, що митниця працює ідеально. Але на жаль це не так.

Це я приводжу приклади швидких змін, які можна зробити прямо зараз. Крім цього ми працюємо над двома дуже важливими IT-проектами по імплементації директиви про спільні авторизовані економічні оператори, прийняті Верховною радою. Це величезний обсяг роботи про окремі модулі підсистеми, які треба розбити, втілити, і я розмовляв з керівником проекту UFPFM, який якраз допомагає нам в цьому напрямку.

І крім цього, ще одне дуже важливе для нас завдання — це модернізація системи ризиків, цієї сумнозвісної чи навпаки, славнозвісної, а саме автоматичної системи управління ризиками, яка визначає і ставить червоні прапорці на деклараціях. Це плюc, я з повагою ставлюся до своїх колег, в яких митниці знаходяться на багато кращому стані, ніж середньостатистичний IT. Статистично я бачу суттєві можливості бути кращими. Ми зараз переглядаємо всі ризики одні за одним, і там реально є суттєвий результат.

Ми переглянули ризики по каві, і за місяць зібрали податків на мільйон доларів, які надійшли в Державний бюджет.

Ми переглянули одяг, зараз переглядаємо запчастини, тобто мета — поступово перелопатити всіх. Крім цього, ми запустили з правоохоронними органами обмін дорученнями в електронному вигляді. Одна з великих скарг бізнеса, коли приходять "листи щастя", що на пункту пропуску їх затримали, потім весь час ходили чутки, що чекають співробітника СБУ, який має прийти на огляд товару. Він чомусь не приходить, і всі починають розуміти, як має бути вирішене це питання. І знову-таки людський фактор тут величезний, і ні керівництво СБУ, ні я, як керівник митниці, не знаємо про ці "листи щастя". Вони десь приходять на регіональному рівні в папірчику. Тому ми розробили і Кабмін прийняв розпорядження про пілот, про виключно централізований обмін інформацією в електронному вигляді. IT-система вже розроблена, ключі правоохоронним органам роздані. Все йде виключно через IT-систему. Вона має заповнюватися виключно за форматом.

Як це виглядало до цього? Приходить лист від когось шановного правоохоронного органу, і там написаний перелік декларацій: наприклад, їх 30, або, ще краще, це 3 компанії. От з 20 є якийсь толк, а в операціях з іншими компаніями є ризик інвестувати в державний бюджет. Ну от як мені або вам, як чинному відділу на це реагувати? Вибачте, ризики є завжди. Теоретично, будь хто щось може провести, підкласти цигарки чи навпаки, махінувати з вагою або цінами. Це ж не орієнтування. Це те саме, що сказати: "Ви знаєте, на Львівській площі є люди зараз, і серед них є ризики скоєння злочину".

Арештовувати кожного треба за щось, тому є чітка форма, по якій заповнюється кримінальне впровадження, що ми маємо робити дали, якій термін дії цього доручення. Не можна поставити компанію на стоп навічно. У нас є кейси, які поставлені декілька років тому, і вже звільнилися ці правоохоронці, які ставили їх. Але ви ж знаєте, яка бюрократія, і цей механізм працює тільки в одному напрямку, бо можуть покарати. До кінця року ми маємо звітувати перед Кабміном, щоб вирішити, чи працює наша система і що робити далі. 

Кадри — це найскладніша, найсумніша історія, тому що ми всі знаходимося в межах трудового законодавства і законодавства про державну службу. Наприклад, ті рішення, які люди очікують після того, як президент поїхав і посварився на керівників митницю: а що буде з людьми і питання чому вони не звільнилися? Один написав заяву про звільнення, а решта одразу пішли на лікарняний. Один навіть повернувся, і сказав: "Я готов работать". І, на жаль, президент вже забув про це. 

Сподіваюся, що буде перелік близько 500 людей, які були в рамках цієї реструктуризації. І це якраз є ця з небагатьох можливостей їх звільнити. Це складний і повільний шлях, вони будуть судитися. Всі пам'ятають переатестацію поліції і так далі. Але інших шляхів тут немає. Можливо суспільство очікує, що буде звільнено більше людей, але митниця в нас працює 24/7, вона не може зупинитися.

Крім того, рентгену, яким я можу відрізнити гарного митника від поганого, фізично не існує. Зрозуміло, що в інтернеті про кожного пишуть погано, і відрізнити це достатньо складно. Тому план такий — в процесі створення нової митниці, умовно 500 людей, найбільш одіозних особистостей, залишаються за бортом.

Ми домовляємося з американським проектом по створенню методики переатестації прямо зараз. Хто куди йде — хто на поліграф, хто на співбесіду. Якщо це співбесіда, то яка, що за питання задаються і як оцінюються. Хто йде на перевірку декларації, хто йде на інші процедури. І головна мета — це за наступний рік провести поступову тотальну переатестацію строком за рік.

Завжди є питання, хто буде оцінювати? На жаль, я не можу особисто поїхати по всій країні і провести співбесіду з кожним митником. Мають бути сформовані комісії. Але якщо я сформую на Закарпатті комісію з професійних митників, які будуть оцінювати своїх колег, тоді вважай, що ми і не починали цю переатестацію. Крім цього, ми працюємо з Мінфіном і з Нацдержслужбою для того, щоб створити можливості по переведенню митників на контракти. Я хочу цю переатестацію підв'язати під контракти. І логіка така — люди , які проходять переатестацію, підписують контракт, приймають зобов'язання по якості і по показникам цієї роботи, і тоді отримують суттєво вищу зарплату. 

Тобто контрактників буде більше?

Я би дуже хотів, щоб процес підвищення зарплат відбувався не просто, коли "пощастило". Це не справедливо і не правильно. Якщо депутати виділять більше коштів, а ми просто всім рівномірно підняли зарплату. Ми маємо провести переатестацію, зрозуміти, хто ті люди, які хочуть залишитися в службі, ці люди мають перейти на контракти, де будуть чітко визначені права та обов'язки. Контракт — це ж не тільки покарання, ми думаємо і прописуємо KPI. А як тільки одна скарга на тебе — одразу "сікір башка". 

Зараз в нас велика проблема держслужбовця і митника — це велика незахищеність перед керівництвом. Ви — митник, закінчили митну академію, працюєте 10 років на митниці, а коли посварилися зі своїм керівником, які у вас кар'єрні перспективи? Куди митник піде працювати? Стане айтишніком? Нажаль, це створює ось таку пірамідальну структуру, коли всі кивають головами, і знаходяться тільки погані співробітники, але треба зламати цю систему.

Людина має знати, що в неї є якісь права, і вони закріплені в контракті. Контракт — це зворотній баланс прав і обов'язків.

Люди, котрі пішли на лікарняний, що з ними зараз?

Зараз у мене єдина юридична можливість — це не брати їх в Держмитслужбу, а залишити в структурі ДФС, тому вони там і залишаються, будемо довго і складно їх звільняти. Це ще мій хрест, який буду тягнути місяцями.

Скільки станом на сьогоднішній день в середньому отримує співробітник митної служби?

Середня — не дуже показова, вона також включає в себе центральний апарат. Це треба дивитися по лінії посад, але рядовий інспектор отримує близько 6500 тисяч гривень. Повірити в те, що є велика кількість бажаючих чесно працювати на ці гроші, особливо, враховуючи, що це люди з вищою освітою і з конкретною відповідальністю. Це ж не просто робота, а тебе ще й постійно СБУ, ДБР перевіряють. Ми всі розуміємо, що всі ми люди, і маємо працювати чесно, незалежно від зарплати, яку ми їм платимо. Всі ці люди звичайно себе виправдовують. Кажуть: "А чи можна прожити в Києві на 6 тисяч гривень? Це неможливо! А що я багато беру? Як всі".

Це дуже погана ситуація, і ми маємо її змінити. Мова не йде про те, що ми хабарникам підвищуємо зарплату, і вони перестануть бути хабарниками — це не так. Я ще раз кажу — якщо людина почала брати і сіла на "наркотичну голку", і деякі з них вже мільйонери... Дивишся, а він на "Бентлі" їздить. Є митник, в якого Rolls-Royce в декларації. Якщо йому підвищити зарплату до 1 тисячі доларів, він перестане брати? Він вже живе в зовсім іншій парадигмі. І більше того, не стільки грошовій, а в плані домовленостей. Він велика ковбаса, як кажуть "він же рішає діла со всемі".

Голова митної служби України Максим Нефьодов. Фото: Коcтянтин Мельницький

По-перше, є здорова частина колективу, яка буде працювати чесно на ці гроші, а друге — ми зможемо за ринкові зарплати наймати нових співробітників. Наприклад, митних брокерів, спеціалістів по зовнішньо-економічній діяльності з приватного сектору, юристів, айті, кадровиків. Їх можна набирати просто з відкритого ринку і створити умови. Дуже важко бути чесним, якщо навколо 80% людей крадуть. Та навпаки, якщо ти прийшов в колектив, де всі працюють по закону. Одна справа, коли всі поруч, і ти кажеш: "Ні хлопці, ну що ви таке робите. Я на вас заяву в правоохоронні органи на всіх напишу". Мені слабо в це віриться. Інша ситуація, коли всі працюють по закону, а один починає щось робити. Звичайно, нормальний колектив має цьому протидіяти, говорити "Ти що, здурів", писати на нього заяву, повідомляти керівництву.

Тому, підняття зарплат паралельно з підняттям відповідальності в ефективності роботи — це єдиний шлях, як вийти з цієї корупційної системи, яка за 28 років склалася на митниці. 

Ви казали про те, що хочете підняти зарплату до 23 тисяч грн?

Звідки взялася ця цифра? Це середня зарплата митного брокера.

Ми не зможемо з січня платити всім митникам 20 тисяч.

На суттєве підвищення зарплат можуть розраховувати ті, хто пройде переатестацію і підпише контракт. Це стосується інспекторів, в першу чергу, тому що по управлінським позиціям трохи інша ситуація і підхід. Ми показуємо суспільству і депутатам, що працюємо краще, у нас більша ефективність. Знаходимо більше порушень, вже зменшуються потоки контрабанди, ми збираємо більше грошей, значить, давайте продовжувати цей процес, підвищувати зарплати.

Як працюють країни східної Європи? У них теж є корупція та контрабанда, але вона знижена до умовного фонового рівня, а у нас цілі галузі знаходяться в тіні.

Тому це — єдиний шлях, який я бачу стосовно кадрових змін.

А як щодо вашої зарплати? Приблизно місяць тому ви говорили, що самі ще не отримували зарплату.

Вже першу отримав — 24 тисячі 880 гривень, якщо  не помиляюся.

Це без надбавок і премій?

Так, я сподіваюся, що це питання хоч трошки вирішиться.

Мені соромно і не хочеться на це скаржитися, але як чесний митник, я ж реально живу на зарплату, тому хотілося б, звичайно більше.

Державна служба ніколи не буде платити мільйони і я це розумію, і це справедливо, але все-таки хотілося б, щоб вона хоч трошки була ближча до такого.

Вам вистачає цих грошей? Або є заощадження?

Це і є проблема, проблема з зарплатами: на кожну зарплату можна теоретично найти людину, яка готова була піти. В мене була успішна кар'єра в інвестиційному банку, я слава Богу, достатньо молода людина, без проблем зі здоров'ям. Мені не треба платити дітям за школу, мені, слава Богу, не треба платити за якісь операції чи ще щось подібне. Але скільки таких людей, які можуть піти так працювати? Треба ж заповнити не одну посаду, не дві, і не 10, не 100, і навіть, не 1000. Тобто, якщо ми не зможемо платити ринкові зарплати, ми не зможемо виходити просто на ринок праці. Звичайно, можна найняти людей, як стартапи набирають — обіцянками майбутніх прибутків, ще чимось. Але це все питання пула людей, з яких ви обираєте.

Можливо, якби вам запропонували роботу в New York Times, може б ви там погодилися працювати, взагалі, без зарплати, бо це ж New York Times, це допис в резюме і так далі. Але скільки таких людей, які погодяться? Якщо є людина, в неї двоє дітей, вона не може погодитися, навіть, якщо це New York Times, вона би дуже хотіла, але дітей треба годувати. Це все заради майбутніх дивідендів колись, піару і так далі.

Тому ми маємо перейти на ринкові зарплати, і не тільки на митниці, але і на всіх державних органах. Іншого варіанту немає. Інакше це таке замкнене коло бідності.

Але при цьому, при зарплаті в тисячу долларів на місяць, ви дуже стильно одягаєтесь, у вас дорогі костюми...

Не настільки дорогі, як в українських політиків. Бо я їх шию в Україні, а не купую в іноземних брендів. В мене, нажаль, така фігура, що на мене в будь-якому випадку важко щось купити...

Чи виходить на зарплату в 24 тисячі купувати такі костюми?

Так. По-перше, середня моя зарплата вища, ніж 24, не хочу прибіднятися і лицемірити в інтерв'ю... І я ж не шию їх по 5 на рік, я 2 на рік шию.

Ви закликали людей на волонтерських засадах реформувати митницю. Хтось відгукнувся?

Звичайно. В мене зараз вже більше 30 радників на громадських засадах. Навіть це мені дорікають і ставлять в провину, але це насправді в більшості є волонтери, які можуть робити частину роботи. Звичайно не все можуть робити волонтери. Є допуски, я не можу надати просто людині з вулиці доступ до якоїсь інформації, але волонтери можуть робити, тому що там немає ризиків. Наприклад, те ж саме — ми зараз вивчаємо досвід і відпрацьовуємо два пілоти по електронній черзі в інфраструктурі з естонцями, зі Львівською обласною адміністрацією і компанією Softer. Ми вивчаємо можливість реалізації електронних черг на кордоні — дві альтернативні концепції. Люди, які цим займаються — це волонтери, котрі туди їздять. Після цього, я читаю: "Послали волонтера на кордон з естонцями дивитися чергу" — пишуть про мене.

Плінський (журналіст каналу "1+1" Євген Плінський — Delo.ua) пише, що це мій смотрящий, який прийшов інструктувати людей. Це те, як ви розумієте, що знімає бажання людей йти і волонтерити на митницю. Але нічого, і це переживемо. Люди приходять, і я вдячний тим, хто готовий витрачати свій час і зусилля. Навіть за ті донорські зарплати, це не щось фантастичне і космічне, особливо враховуючи рівень тиску, пресингу, негативного піару, який є.

Якщо десь кажеш: "Я на митниці працюю", то про тебе люди навряд чи думають, що ти герой і дякують тобі, як це відбувається з військовими — кулак до серця прикладають. А думають: "Скоріш за все корупціонер".

Тому я вдячний тим людям, які йдуть волонтерами. І з іншого боку, коли все погано — це та ситуація, коли справді можна суттєво змінити все на краще. Тут треба йти не туди, де все добре, і де можна покращити на 10%. Треба йти туди, де є макроекономічні втрати, проблеми, де ми, як економічне суспільство, платники податків втрачаємо більше за все. Я переконаний, фіскальний блок, він якраз таким і є.

Ще в липні цього року ви казали, що очікуєте збільшення бюджету митниці на 2020 рік. У проекті Держбюджету на 2020 рік, оприлюдненому днями прем'єр-міністром Гончаруком, на митницю передбачено 4,1 млрд грн. Ви задоволені цією цифрою? Чи вистачить цих грошей, зокрема, на підвищення тих же зарплат митникам?

Ми ще не бачили офіційних бюджетів другого читання. Я не хочу коментувати по цифрам, вони ще не затверджені. Я кажу про принцип, ну Рада за щось проголосує, ми звичайно лобіюємо, як і кожний держорган, щоб нам збільшили фінансування. Всі знаходять якісь пояснення і аргументи, якщо їм це потрібно. Я пояснюю принцип, які цифри будуть доведені — в тих умовах вже будемо працювати.

В нас є бюджет, але я не можу сказати, який він буде. Він ще не проголосований і не етично буде з мого боку це стверджувати казати, але завжди в бюджеті є закладені гроші на зарплати, інфраструктуру, частина на матеріально-технічне забезпечення. 

Розкажіть далі про вже виконанну вами роботу.

Ми представили певну стратегію розвитку інфраструктури, і це дуже важливо. Тому що проблема митниці — це навіть не відсутність грошей в інфраструктурі, це не те, що нам їх мало виділяють і ми скаржимося. Наша проблема, що ДФС ніколи не вміло ці кошти використовувати, воно їх не вибирало. Інфраструктурою не можна займатися хаотично, тобто пофарбував стіну, плиточку поклав, генератор купив і на ремонт туалету щось виділив. Інфраструктура — це піраміда, коли в тебе є банк проектів, вони всі знаходяться в процесі будівництва, тендера, проектування. Якщо немає плану цих проектів, то навіть, якщо зараз депутати прийдуть і скажуть: "Пане Максиме, ось вам 5 мільярдів гривень, щоб в нас були ідеальні кордони". Я б сказав, що не знаю, на що їх витратити. Можна купити якихось комп'ютерів, ще щось, але в нас нема цього плану. Ця структура дісталася нам в спадок, яку ми зараз вже наполовину вирішили. 

Я представив стратегію інфраструктури, де показано 16 проектів, які ми починаємо будувати з нуля або реконструювати. Ми стартуємо наступного року з тим бюджетом, який запланований в проекті. Якщо в нас колись з'являться гроші, ми хочемо купити три додаткових сканери, потім полагодити 11 мобільних сканерів. Наступного року візьмемо гроші з існуючого бюджету, обладнаємо 16 пунктів пропуску ваговими комплексами. В майбутньому, ми обробляємо проекти по 12 пунктам пропуску по інтегрованим системам відеонагляду, тому що це — доволі коштовна і складна технічна штука. На майбутнє заплановано 19 проектів — зливні відводи та інше. Починаємо працювати з 2022 по 2023 рік, щоб розробити нормальний план. Без цього ніякої інфраструктури не буде.

Нажаль, я зараз знаходжусь в ситуації, коли кожен день надсилаю фотки туалету в Чопі, мені неймовірно за це соромно, бо я про цей туалет знаю більше, ніж про унітаз у власній квартирі. Там проблеми, що він втоплений, його заливає, не розраховані водовідводи, каналізація на такі обсяги. Це тому, що його планували як тимчасове приміщення — це просто ад. Цей пункт пропуску треба реконструювати, і він знаходиться в такій ситуації, тому що таку інфраструктуру завжди клаптиками робили: побудували каналізацію без будь-якого розуміння, яке буде навантаження на цей туалет. Вже готова стратегія, ми розуміємо, що ми будемо робити наступного року, цього року робимо всю підготовчу роботу.

Я точно не хочу за класичною українською традицією кидати асфальт в сніг, і освоювати кошти, ненавиджу це слово ще з часів Prozorro. 

Треба провести підготовчу роботу, наприклад, тендер на проекти по будівництву конкретних пунктів. Проекти треба починати зараз для того, щоб як тільки зійде сніг, треба почати будівництво. Головне, щоб ця робота була системна. Четвертий напрямок — це міжнародне співробітництво. Найбільший успіх, який ми вже зробили — це розблокували донорське фінансування взагалі для митниці. ДФС і НаЗК, було двома органами, на які американське посольство наклало заборону на надання фінансової допомоги. Це заслуга, в лапках, стабільності і якості роботи керівництва структур в минулому. Грошей сказали не давати. 

Це при попередній владі або ще раніше?

Це, нажаль, накопичилося за багато років. Я не хочу вдаватися до класичного "попередники в усьому винні". Є факт — я прийшов, сказав: "Дайте". На що ми можемо розраховувати для швидких змін — це на донорські кошти.

Донорських коштів нема. Бо митниці і податковій ніхто не вірить, і всі кажуть, що ми тут всі корупціонери.

Тому відновив фінансування, отримуємо цінні підтвердження, що проекти можуть стартувати. Нариклад, Європейський Союз погодив нам фінансування команди реформ: це 23 людини, які ми вже маємо, вже перші вийшли на роботу за кошти Євросоюзу. Вони будуть допомагати реформувати митницю. Проект Європейського Союзу — для нас стратегічний проект, який буде допомагати в інструментарії євродирективи. По найбільш складним напрямкам, де ми маємо взаємодіяти з Євросоюзом з точки зору софта, норматив, навчання людей та інше. В американців є багато безпекових проектів, з якими ми працюємо, в тому числі і кадровий проект, який орієнтований на безпеку, антикорупцію, боротьбу з не дуже якісними кадрами на митниці. 

Ми почали роботу з деякимі країнами стосовно покращення доступу до інформації. Це складне питання. Нажаль, деякі бачать, що треба тільки папірчики підписати, і ми зможемо з поляками, Китаєм обмінюватися інвойсами, перевіряти, що возять наші контрабандисти. Це звичайно, до цього треба дійти, але до цього є дорога, вона починається з довіри, а нам банально не довіряють.

Не довіряють, тому що ДФС, в прямому сенсі, раніше торгувало запитами в ці міжнародні органи. Кажуть: "Можемо надіслати запит, але можемо надіслати в такому вигляді, що на нього не дадуть відповіді". Бо там є чітка процедура, по кожному реквізити, хто посилає та кому. Тобто, можна відправити запит не до того директора. І ви розумієте, що треба домовитися там. Тому, звичайно, є недовіра навіть в плані фізичної інформації, наприклад, вагою чи номерами машин, бо наші "кудесники" кілька разів ламали цю систему. Вона з поляками тестувалася. Я зустрічався з польськими колегами, зустрічався з колегами з Китаю і планую, якщо все буде добре, в кінці листопада полечу в Китай і буду зустрічатися там як з митницею, так і з китайськими коштовними операторами по налагодженню і обміну інформації. 

Ми  працюємо і почали процес з Туреччиною, з Угорщиною по відновленню інституту митного аташе в Брюсселі — це надзвичайно важливо.

В деяких країнах є представництва митниці в найбільших країнах-партнерах, і це не одна людина, а цілі команди, які сидять в Китаї і працюють з обміном інформації, полегшенням процедур торгівлі, і уніфікації документації. Митниця — це ж не тільки про боротьбу з контрабандою, як люди думають, що треба за кимось бігати, бити, карати, затримувати. Це і про процес, коли пришвидшується робота і полегшується для білого бізнесу. Завдання митниці — це розділити ці два потоки. Якщо ми будемо перевіряти всіх без виключення, по-перше, ніколи не вистачить на це ресурсів і часу, а друге — ми створимо купу проблем для легального бізнесу і самі собі вистрілимо в колінку, погіршуючи роботу нашим експортерам і імпортерам.

По функціональній перебудові митниці. Ми працюємо над цим, і я дуже вірю в цю концепцію, що митниця має стати єдиною юридичною особою. Ми хочемо стати першим органом, який це зробить, і за нами піде податкова, а далі наші державні органи. 

Зараз одна з великих функціональних проблем — це те, що я, з юридичною точки зору, не дуже-то й керівник. Я керівник центрального апарату, а є 26 юридичних осіб, у яких є свої керівники. Тому, наприклад, якщо поступає таке повідомлення: "Інспектор Іванов взяв хабар", то зараз юридично я не можу його звільнити, а можу лише звернутися до керівника конкретної митниці і наполегливо йому сказати: "Що ж ти корупцію розвів в себе, може ти якось звільниш цю людину?". 

Голова митної служби України Максим Нефьодов. Фото: Коcтянтин Мельницький

Крім цього кожна митниця — це  окреме королівство зі своїми правилами, причому процедурами. Наприклад, Черновецька митниця блокує всі експортні вантажі, інші митниці не роблять такого. Так склалося, така звичка. У кожної митниці свої підходи до класифікації товарів, інколи свої підходи до вартості, вони конкурують між собою, й перетягують одні від одного вантажі. Що значить конкурують між собою. Як можуть державні органи конкурувати між собою? Я підозрюю, що це означає надання якихось більших ліберальних умов роботи, ніж іншим. 

Ми вже підготували, провели через Кабмін, зареєстрували у Верховній Раді законопроект 2318. Я дуже сподіваюся, що Рада цього року його підтримає, і наступного року до вересня, чи до кінця року ми зможемо перейти на єдиний орган, об'єднавши ці 26 митниць в одну. Але знову-таки, щоб не було відчуття, що ми тільки сидимо, написали цей законопроект і чекаємо. Крім цього ми шукаємо та вже на цьому етапі пілотуємо дані відносно невеликих митниць. З тих 26 робимо 16 — це проміжна структура, яка буде діяти до цього плану, коли залишиться тільки 1. В цьому в плані перебудови теж рухаємося.

Чи втручається система? Можливо були якісь погрози, попередження, доноси, що вам треба зменшити обороти?

Звичайно система пручається, це просто риторичне питання. Зрозуміло, якщо ми ведемо мову про те, що ми хочемо вивести у корупціонерів десятки мільярдів гривень. Ви думаєте, що ці корупціонери скажуть: "Клас, до цього купували Бентлі, а зараз не будемо купувати". Бо люди, яких ми не хочемо брати в нову митницю, які потужні, багаті, мають купу зв'язків з бандитами, з корупціонерами серед правоохоронних органів чи судів, місцевими політикам, вони раді? Ні, вони замовляють якісь чорні компанії.

Я вже про себе дізнався такого. Вже  інколи жартую, коли років 3 тому, казали, що я маю долю від кожного тендера в країні. Ще казали, коли тільки подавався на посаду, хочу продати митницю британцям чи іноземцям, а зараз я кришую секонд-хенд. Я кажу, що це так люди на підвищення йдуть з корупційними скандалами, а про мене розповідають тільки все менше і гірше. Скоро будуть казати, що я ларьки кришую і десь там горілку продаю.

Але, якщо без жарту, то ми розуміємо, що йде досить суттєвий обсяг чорного піару. Банально те, що я бачу велику кількість статей, повідомлень в Фейсбуці, зі значком "спонсор". Заноситься явна нісенітниця про мене та членів команди. Навіть коли я викликаю людей на співбесіду, одразу в цьому регіоні виходить стаття місцевої преси про те, що це людина, яка 10 років назад 100 кілограмів кокаїну провезла, та вона злочинець. Звичайно йде спротив і важко уявляти, що люди, які звикли жити на широку ногу, зараз щиро виконують команди, або сумлінно працюють. Це очікувана ситуація і ми розуміємо, що маємо збалансувати процес створення нового і існування старого, і все-таки є бюджет, є результати і ми маємо утримувати цю роботу.

Якщо казати про погрози, то я чесно кажучи, їх не дуже боюся. Я ходжу без охорони і не бачу сенсу міняти свій спосіб життя. Якщо буде щось реально суттєве, тоді будемо реагувати.

Чорний піар з боку правоохоронних органів або в самій структурі?

Так погрози, як допити, чи ще щось — це частина роботи, і я навіть, не хочу на це скаржитись, — це інфантильно. Якщо казати про прямі погрози — прямих погроз не було, ніхто не писав анонімні листи, що мене вб'ють чи щось подібне. Все-таки в нас, я вірю в нашу правоохоронну систему, все ж є якась нездорова частина, але більшість все-таки здорова частина.

І ви не отримували відсотки від закупівель з ProZorro?

Ні, нажаль, я не отримував процента з закупівель з ProZorro. Більше того, спеціально для цього розробив систему, яка як опен сорс. Її кожен може скачати з сайту, а її реалізація повністю належить державі. В 2015 році провели юридичний аудит цієї передачі перед проведенням першого закону "Про публічні закупівлі". Це навіть смішно, як люди не вірять, що хтось може зробити це чесно.

Це і є причина, чому я вважаю, що на митниці час для таких як я, бо я розумію, що це робота, яку має робити тільки людина, яка може відзвітуватися, що вона робила в минулому.

Для будь-якого досвідченого українського політика — це м'яко кажучи важко. Людина, яка не очікує, що в неї залишиться незаплямований імідж. Тому що будь-який політик хвилюється за те, як його будуть сприймати виборці. Мене не хвилює чорний піар. Я не хочу йти в парламент, я відмовився від цих пропозицій, які в мене були, і я легко міг би бути депутатом. Я не хочу цього.

Моє завдання — це прийти, як людині зовній, яка не розраховує на політичну кар'єру, зламати цю ситуацію, принаймні частково.

Також стиснути корупційний період, набрати кращих людей, гірших людей вигнати і побудувати цю стратегію боротьби. Моя мрія — це зробити те ж саме, що ми зробили з закупівлями. Звичайно, це не 100% перемога. Вона навіть, неможлива без 100% реформи всієї країни, бо неможна зробити реформу закупівель, при цьому не реформуючи правоохоронну систему, державну службу. Воно ж працює в комплексі.

Коли я приходив — це був хаос, ужас, не розуміло, що робити. Зараз є конкретний план, по якому кожен день стискається, стискається і стискається. Є команда, є люди, які це роблять і я сподіваюся, що вони будуть робити ще краще, ніж я. Моє завдання принаймні, зробити те ж саме з митницею.

Я буду щасливий, якщо ми до кінця наступного року зможемо зменшити втрати від незаконного переміщення товарів вдвічі.

Чи будуть в нас всі шанси до кінця наступного року? Це трошки наївне та риторичне питання. Звичайно, не буде. Але середня якість людей до кінця наступного року має бути суттєво краща, ніж зараз. Та мають бути запущені циклічні процедури оновлення, переатестації, оцінки людей та навчання.

Другу частину інтерв'ю з головою Митної служби Максимом Нефьодовим читайте на сайті Delo.ua