Что депутаты не предусмотрели в медицинской реформе — мнение юриста

21 квітня 2016 року депутати Верховної Ради зробили перший крок в напрямку масштабної медичної реформи. За прийняття в першому читанні законопроекту № 2309а-д "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров'я" проголосували 280 народних обранців.

Основна ідея законопроекту — надання закладам охорони здоров'я фінансової автономії, що дасть їм право самостійно вирішувати, як розпоряджатись виділеними державою коштами, а також надасть змогу заробляти гроші самостійно, наприклад збільшуючи спектр медичних послуг, що надаються закладом, та визначаючи на власний розсуд їх вартість (держава буде компенсувати лише мінімальну вартість послуги). Для цього система охорони здоров'я буде комплексно реформована у мережу державних і комунальних закладів охорони здоров'я. Медичні заклади зможуть залучати крім бюджету інші джерела фінансування. Завдяки реформі клініки, як комунальні неприбуткові підприємства, зможуть залишати собі 80% коштів, тобто на 30% більше, ніж зараз.

Лікарням буде дозволено використовувати кошти на те, що реально їм потрібно. Це найголовніший плюс реформи, адже зараз лікарні, навіть за екстреної необхідності, не можуть розпоряджатися своїм бюджетом ефективно, а зобов'язані витрачати гроші так, як передбачено МОЗ України.

Законопроект також враховує положення статті 49 Конституції України та забороняє скорочення мережі державних і комунальних закладів охорони здоров'я та їх приватизацію.

Хоча Конституція України гарантує безоплатність надання медичної допомоги, законопроект закріплює право та можливість надавати медичну допомогу за плату. Наявний конфлікт двох норм — Конституції, яка має вищу юридичну силу в державі, та законопроекту, який дуже скоро набуде статусу закону. На практиці медицина вже давно не є безоплатною.

Медицину в Україні остаточно намагаються перетворити із гарантованого державою засобу допомоги своїм громадянам в звичайний бізнес. Звертатися за необхідною медичною допомогою громадянам, у яких бракує коштів на лікування, доведеться до медичного закладу, на який у них грошей вистачить. Питання вартості лікування переважить питання його якості.

Розробники закону та депутати наполягають на тому, що законопроект № 2309а-д — набагато більш доцільний вихід, ніж введення системи обов'язкового медичного страхування або платної медицини. Така реформа, на їх думку, — не тільки розумний та доцільний вихід для врятування повільно вмираючої системи охорони здоров'я, а й відповідний засіб у теперішній економічній ситуації в країні.

На нашу думку, з прийняттям законопроекту не стане системи умовно "добровільних" внесків, платні послуги будуть введені офіційно в усіх установах охорони здоров`я. Кількість платних послуг зросте. Потребуючий лікування буде обирати заклад охорони здоров`я не за кваліфікацією та якістю, а за своєю платоспроможністю. Держава отримає прибуток від оподаткування послуг, які впровадять заклади охорони здоров`я.

Водночас чомусь законотворці забули, що перед тим, як приймати законопроект № 2309а-д, слід розробити ефективну систему контролю над використанням коштів та вигадати, як змусити лікарні ефективно використовувати бюджетні та зароблені гроші. Оскільки за такої системи гроші можуть бути використані на придбання як нового апарату МРТ, так і нового Бентлі для головного лікаря. Без контролю над доцільністю розподілу коштів лікарнями ми можемо лише сподіватись на порядність керівництва лікарень.

Депутати та інтернет-видання чомусь не наголошують на тому, чого ця реформа буде коштувати пересічному громадянину, адже вона торкнеться лише правової форми лікарень. Але, на мою думку, анонсована реформа — це не тільки перехід до платної медицини, а й підготовка до введення обов'язкового медичного страхування. Щоб це сталося, депутатам залишиться зробити останній, найважливіший крок — внести зміни до Конституції України (ст. 49). А до цього часу ми будемо "насолоджуватись" інноваціями нової реформи.