Між двох вогнів. Якою буде зовнішня політика нового президента Південної Кореї

Ще в березні 2017 року під час передвиборчих перегонів радники Мун Джеіна говорили про те, що у випадку обрання президентом він проведе оцінку доцільності розгортання американської системи протиракетної оборони (ПРО) THAAD у Республіці Корея.

Фактично за цими словами ховається критика розгортання цієї системи і закладена можливість зміни рішення. Попередня очільниця країни Пак Кин Хе в липні 2016 року домовилася із Вашингтоном про розгортання системи ПРО для протидії ракетним системам КНДР. Однак такий крок викликав несприйняття в Пекіні, який вважає, що системи THAAD є загрозою для китайських стратегічних ядерних сил.

Наслідком цього стала криза у відносинах між Сеулом і Пекіном, практичним втіленням чого був цілий ряд обмежувальних заходів — від фактичного бойкоту південнокорейських товарів до заборони в'їзду співаків і акторів цієї країни до КНР. Знаючи позиції майбутнього Президента Республіки Корея, США фактично прискорили процес розгортання системи THAAD, перші елементи якої з'явилися у березні 2017 року, а вже до кінця квітня система досягла стану початкової бойової готовності. Тим самим Мун Джеіна поставили перед фактом розгортання системи ПРО у Республіці Корея, відмова від якої погрожує перерости у кризу у відносинах із США.

Між США та Китаєм

Однак новий Президент Південної Кореї не полишає надій знайти компромісне із КНР рішення, при цьому не ставлячи під загрозу відносини із США. Так під час 40-хвилинної телефонної розмови із Си Цзиньпіном 11 травня 2017 року Мун Джеін заявив, що розуміє, чим викликана така реакція КНР на розгортання системи THAAD. При цьому південнокорейський лідер попросив свого китайського візаві припинити недружню практику щодо південнокорейського бізнесу. Для вирішення усіх протиріч у відносинах із КНР Мун Джеін планує направити делегацію до Пекіну, яка тим самим має створити надійні канали комунікації.

При цьому можна говорити про певну еволюцію підходу Мун Джеіна до питання розгортання системи THAAD у Республіці Корея — у розмові із Си Цзиньпіном Президент Республіки Корея заявив, що протиріччя навколо цієї системи ПРО можна буде набагато легше вирішити, якщо КНДР більше не робитиме провокацій. Тим самим він натякнув Пекіну, що в кінці кінців саме від КНР, яка чи не єдина має реальні важелі впливу на Пхеньян, залежить, чи буде вирішено протиріччя навколо системи THAAD. Така постановка питання нічим не відрізняється по суті від підходу Пак Кин Хе.

Чи спрацює цей підхід у відносинах із КНР, і чи вдасться подолати кризу у двосторонніх відносинах, залишається лише спостерігати — але китайська сторона позитивно оцінила як телефонну розмову лідерів двох держав, так і сам факт обрання Мун Джеіна. Хоча в кінці кінців дуже ймовірно, що скоро новий Президент Республіки Корея постане перед складною дилемою, якщо реального прогресу по КНДР через активний діалог із Пекіном не буде — обирати військовий союз із США, виразом якого є присутність системи THAAD, чи обирати гарні відносини із КНР, яка є головним торговим партнером Республіки Корея.

Південна Корея та ядерна програма КНДР

Іншою сферою, яка нерозривно пов'язана із протиріччями навколо системи ПРО THAAD є можливі протиріччя між США і Республікою Корея щодо підходу до вирішення протиріч навколо ядерної програми КНДР на фоні передвиборчої риторики Мун Джеіна.

Новий Президент Республіки Корея виступає з ідеєю паралельного тиску через санкції і діалогу із КНДР, що в кінці кінців дасть можливість добитися відмови Пхеньяну від ядерної зброї. США ж, як можна зрозуміти із промови Рекса Тіллерсона від 3 травня 2017 року, виступають із формулою "максимальний тиск на Пхеньян, а тоді переговори, коли КНДР по суті капітулює".

Формально і Дональд Трамп, і Мун Джеін говорять про можливість зустрічі із очільником КНДР, якщо будуть створені відповідні умови. Однак на ці умови Вашингтон і Сеул можуть дивитися по-різному. США скоріше за все будуть готові організувати зустріч із Кім Чен Ином лише за попередньої згоди КНДР, що метою таких контактів є повне ядерне роззброєння цієї країни. В той час як у мене є підозри, що Мун Джеін буде готовий до зустрічі із Кім Чен Ином навіть без такої публічної декларації.

Цікаво у цьому контексті згадати, що саме надмірна войовничість Дональда Трампа щодо КНДР, яка значно збільшила можливість конфлікту між Вашингтоном і Пхеньяном, де Республіка Корея була б театром воєнних дій, сприяла збільшенню популярності Мун Джеіна, який займає більш помірковану позицію щодо Пхеньяну. За таких умов не важко передбачити, що главі Білого дому не особливо сподобається можлива зустріч між лідерами КНДР і Республіки Корея без попередньої декларації Кім Чен Ина про повне ядерне роззброєння його країни. А ймовірність такого саміту між лідерами двох Корей є високою — від Мун Джеіна очікують полегшеної версії "політики сонячного тепла", яку провадили у 1998-2008 роках президенти Республіки Корея Кім Де Чжун і Но Му Хен. Частиною цієї політики були міжкорейські саміти, останній із яких відбувся у 2007 році — над його організацією тоді і працював Мун Джеін.

Як наслідок маємо відразу 2 проблеми, які нерозривно пов'язані (ядерна програма КНДР і розгортання у Республіці Корея системи ПРО THAAD), де у Мун Джеіна є бачення, яке відрізняється значною мірою від американського, особливо в частині ядерного досьє Пхеньяну. Тому залишається спостерігати, як новому Президенту Республіки Корея вдасться лавірувати між КНР, КНДР і США.