Набуття чинності нового закону про ТОВ: необхідні кроки для бізнесу

Сьогодні бізнес найбільше хвилює наступне питання: що необхідно зробити найперше в зв'язку з прийняттям нового профільного закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" для уникнення негативних наслідків?

Насамперед, реформа законодавства про ТОВ — це нові можливості для бізнесу.

Але для реалізації наданих нових можливостей необхідно привести установчі документи до законодавчих вимог.

ЧИТАТЬ ТАКЖЕ:   Улучшит ли бизнес-климат Украины новый закон об ООО

Порядок та строки приведення статуту у відповідність до вимог закону

В даному випадку діє спеціальне правило: протягом року з дня набрання чинності законом (тобто до 17 червня 2019 року) положення статуту ТОВ, що не відповідають закону, є чинними.

Отже, законом встановлений строк до 17 червня 2019 року для приведення статуту у відповідність до вимог нового профільного закону.

При цьому в рамках одного року положення статуту в старій редакції мають перевагу над нормами нового закону у разі конкуренції закріплених положень.

Однак лише до внесення перших змін до статуту. Якщо ж протягом року ви вносите будь-які зміни до статуту вашого товариства, то презюмується, що ви його повністю повинні привести у відповідність до нових правил.

Додатковим бонусом є звільнення від сплати адміністративного збору за приведення в рамках однорічного строку установчих документів у відповідність до нового закону про ТОВ.

Після закінчення вказаного строку вищу юридичну силу матимуть вже положення закону, навіть якщо статут не приведений у відповідність. Інших негативних наслідків для товариства законом не передбачено.

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ:   Новий закон про ТОВ: можливості та ризики

Прийняття статуту у новій редакцій: що варто врахувати

Основна ключова особливість нового закону про ТОВ — його диспозитивність. Це означає, що учасники товариства в більшості випадків можуть визначити свої особливі правила діяльності, які можуть бути відмінними від тих, які закріплені в законі.

У статуті товариства обов'язково зазначаються лише три категорії відомостей, а саме:

1. повне та скорочене (за наявності) найменування товариства;
2. органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень;
3. порядок вступу до товариства та виходу з нього.

Внесення будь-яких інших відомостей, в тому числі щодо часток учасників товариства, не є обов'язковим та здійснюється лише за бажанням учасників товариства.

Однак ми радимо приділити особливу увагу змісту нового статуту.

Якщо раніше всі статути за змістом були майже подібними, оскільки все одно ключові положення імперативно визначав закон, то зараз свобода учасників для визначення індивідуальних правил гри у бізнесі значно розширена. Проте ці індивідуальні правила гри необхідно закріпити у статуті.

Щодо положень, що стосуються часток учасників товариства, закон пропонує наступні можливості:

• Встановлення обмежень щодо зміни співвідношення часток учасників товариства. Закріплення вказаного положення унеможливить в майбутньому "розмиття" частки одного з учасників у разі виникнення корпоративного конфлікту.
• Встановлення іншого, аніж 6-місячний, строку внесення вкладів учасниками товариства. При цьому максимальний строк не передбачений, а тому встановлюється виключно на підставі рішення учасників.
• Встановлення відсутності переважного права інших учасників товариства при відчуженні частки або іншого порядку реалізації чи відмові від переважного права. У випадку встановлення відсутності переважного права продаж частки одразу може бути здійснений третім особам без повідомлення інших учасників про намір продати частку та пропозиції першочергової купівлі.
• Можливість відчуження частки та надання її під заставу лише за згодою інших учасників.
• Встановлення іншого, аніж 1-річний, строку для виплати колишньому учаснику його частки.

Потрібно обов'язково чітко прописувати розділ, що стосується прав на частки у статутному капіталі, оскільки положення профільного закону розраховані в основному на добросовісне виконання учасниками своїх прав та обов'язків. Однак у випадку виникнення корпоративного конфлікту загальні правила закону в деяких випадках дозволяють учасникам зловживати своїми правами на шкоду іншим учасникам. Закріплення у статуті чітких правил мінімізує такі ризики.

ЧИТАТЬ ТАКЖЕ:   Нові особливості збільшення статутного капіталу ТОВ

Що ж стосується виплати дивідендів, то учасники можуть встановити інший, аніж квартальний, строк виплати дивідендів учасників товариства, а також умови, за яких загальні збори учасників не можуть приймати рішення про виплату дивідендів, чи за яких дивіденди не можуть виплачуватися.

Окрему увагу радимо приділити положенням, що стосуються скликання, проведення та прийняття рішення загальними зборами. Законом надані наступні додаткові можливості:

• Встановлення індивідуальних правил визначення кількості голосів учасників, аніж пропорційно частці у статутному капіталі.
• Визначення додаткових підстав для скликання загальних зборів
• Визначення додаткових органів, які мають право скликати загальні збори товариства.
• Встановлення індивідуального строку для повідомлення учасників про проведення загальних зборів та про внесення змін до порядку денного.
• Додаткові, аніж цінний лист з описом вкладенням, можливості повідомлення учасників про проведення загальних зборів.
• Встановлення іншого, аніж відкрите голосування, способу прийняття рішення, в тому числі шляхом опитування.
• Встановлення індивідуальної кількості голосів, необхідної для прийняття рішення, однак не менше, ніж більшість голосів.
• Порядок надання згоди на вчинення правочинів, щодо яких є заінтересованість.
• Питання, які додатково відносяться до компетенції загальних зборів.
• Утворення наглядової ради.

За загальним правилом зміни до статуту товариства підписуються учасниками товариства, які голосували за рішення про внесення таких змін. Однак загальні збори можуть також уповноважити особу на підписання статуту. Справжність підписів учасників або уповноваженої особи обов'язково має бути засвідчена нотаріально.

Варто пам'ятати, що зараз у бізнесу є унікальна можливість мінімізувати можливі наслідки корпоративних конфліктів у вигляді розмиття частки, виведення активів, блокування господарської діяльності, тощо. Для цього необхідно збалансувати інтереси всіх учасників товариства шляхом комплексного та ґрунтовного підходу до питання затвердження нової редакції статуту при приведенні його у відповідність до норм закону.