"Податкова амністія": яким чином Рада пропонує громадянам вивести з тіні свої статки?

Держава пропонує українцям задекларувати свої тіньові доходи та сплатити з них спеціальний збір без вказівки, звідки ці доходи. Але що буде, якщо громадянин відмовиться це робити?

"Податкова амністія": яким чином Рада пропонує громадянам вивести з тіні свої статки? "Податкова амністія": яким чином Рада пропонує громадянам вивести з тіні свої статки?

У першому читанні Верховною Радою прийнято законопроєкт № 5153 від 25 лютого 2021 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету" (далі — законопроєкт).

Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради України, що займається науковою експертизою законопроєктів, надало висновок, який містить різного роду зауваження на 20 сторінках, що свідчить про якість цього законопроєкту.

Подпишитесь на канал DELO.UA

Однак, спробую вже зараз пояснити головні акценти запланованої "податкової амністії".

Мета податкової амністії для держави

По-перше, вивести з "тіні" отримані фізичними особами доходи, з яких не було сплачені податки.

По-друге, забезпечити додаткові надходження в бюджет із "тіньових" доходів у вигляді спеціального збору за одноразове декларування. Цього влада прагне досягти шляхом запровадження для фізичних осіб добровільного спеціального декларування активів у період із 1 липня 2021 року до 1 липня 2022 року та сплати ними збору з вартості активів, які були набуті за рахунок "тіньових" доходів.

Які активи фізичних осіб підлягатимуть спеціальному декларуванню?

Окремі активи як в Україні, так і за кордоном, власниками яких є фізичні особи, що були набуті ними за рахунок доходів, з яких не було сплачено необхідні податки, або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, якщо такий обов’язок виник до 1 січня 2021 року.

До переліку таких активів належать, зокрема, валютні цінності (національна та іноземна валюта), за винятком готівки в будь-якій валюті (однак готівку можливо покласти в банк на спецрахунок, пройти процедуру фінансового моніторингу й тоді її можливо буде задекларувати); права вимоги за договором позики, цінні папери; нерухомість, у тому числі об’єкти незавершеного будівництва, рухоме майно, частки (паї) у майні юридичних осіб, зареєстрованих в Україні або за кордоном.

Не можуть бути задекларовані активи:

— які були отримані фізособами внаслідок кримінальних правопорушень, крім кримінальних правопорушень, пов’язаних з ухиленням від сплати податків, ЄСВ, порушеннями у сфері валютного законодавства та деякими порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції;

— якщо щодо фізособи розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо такого активу за ознаками окремих кримінальних правопорушень, зокрема, передбачених ст.ст.209, 258–5, 212, 212–1, 366, 367 Кримінального кодексу України.

Хто має право подати спеціальну декларацію, тобто бути декларантом. Як подається спеціальна декларація?

— фізичні особи-резиденти, у тому числі самозайняті особи;

— фізичні особи-нерезиденти, які були резидентами на момент отримання "тіньових" доходів чи набуття активів.

Декларантами не можуть бути особи, які станом на дату початку періоду подання спеціальної декларації не досягли 18 років, є недієздатними чи обмежено дієздатними.

Також не можуть скористатись "податковою амністією" особи, які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до антикорупційного законодавства (наприклад, держслужбовці). Це правило не поширюється на тих осіб, які претендували або претендують на зайняття посад, які передбачають подання таких декларацій.

Декларація подається до податкового органу в електронній формі персонально або знеособлено через нотаріуса (коли декларант ідентифікується лише за допомогою спеціального коду).

У спеціальній декларації не зазначається джерело отримання доходів.

Ставки спеціального збору та строк його сплати

Ставка спеціального збору залежить від виду та місця розміщення активів, і становить:

— 5 % для валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках України та інших активів в Україні,

— 9 % для валюти на банківських рахунках та інших активів, які знаходяться закордоном, прав грошової вимоги до нерезидентів,

— 2,5 %  до облігацій внутрішньої державної позики, придбаних у період із 01.01.2021 до 20.06.2022р. до подання декларації.

Строк сплати спеціального збору становить 10 календарних днів із дати подання спеціальної декларації.

Нагадаю, звичайна ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 % та військовий збір — 1,5 %.

Як розрахувати спеціальний збір?

Для розрахунку розміру спеціального збору необхідно помножити ставку збору для відповідного виду активів на встановлену базу оподаткування (фактично вартість) задекларованих активів. Для задекларованих валютних цінностей та прав грошової вимоги базою оподаткування є грошова або номінальна вартість, що мусить бути документально підтверджена декларантом під час подання декларації; для інших активів — вона може визначатись на рівні витрат на придбання, оціночної, біржової вартості, або самостійно визначається декларантом (крім транспортних засобів та дорогоцінних металів).

"Податкова індульгенція" — на скільки можливо розраховувати?

Законопроєктом передбачено, що нарахування та сплата спеціального збору не здійснюється, не подається спеціальна декларація, оскільки вважається, що всі податки були сплачені, у разі наявності таких активів:

1) Нерухомості:

а) квартири загальною площею, яка не перевищує 120 кв. м., або майнових прав, що підтверджені документально, на таку квартиру в жилому будинку незавершеного будівництва; або зареєстрованого в Україні житлового будинку, загальною площею, яка не перевищує 240 кв. м., або житлового будинку незавершеного будівництва загальною площею, яка не перевищує 240 квадратних метрів, за умови наявності в такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;

б) об’єктів нежитлової нерухомості — нежитлових будівель некомерційного призначення та/або нежитлових будівель незавершеного будівництва некомерційного призначення загальною площею, яка не перевищує 60 квадратних метрів;

в) земельних ділянок, розмір яких не перевищує норми безоплатної передачі, встановленої законом;

2) одного зарестрованого транспортного засобу особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб i більше,  включно з водієм, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 000 куб. см та/або середньоринковою вартістю понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2021 року, мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см, літака, гелікоптера, яхти, катера).

3) інших активів, сумарна вартість яких не перевищує 400 тис.грн.

Текст законопроєкту викликає чимало запитань, яким чином розраховувати розмір "податкової індульгенції". Припускаю, що діяти "податкова індульгенція" буде наступним чином. Наприклад, фізична особа має у власності два будинки, кожен із яких загальною площею 200 кв.м., три квартири загальною площею 70 кв.м. кожна, а також грошові кошти на депозиті в банку в розмірі 1 000 000 грн.

За наявності підстав для декларування фізична особа має подати з врахуванням положень "податкової індульгенції" спеціальну декларацію, зазначивши, наприклад, у якості активів — один будинок загальною площею 200 кв.м. (відносно іншого застосовується "податкова індульгенція"), три квартири, та грошові кошти на депозиті в банку в розмірі 600 000 грн (стосовно 400 000 грн застосовується "податкова індульгенція").

Яким чином буде перевірятися спеціальна декларація?

Шляхом проведення камеральної перевірки на предмет виявлення арифметичних та логічних помилок. Джерело отримання доходів не перевіряється.

Які переваги отримає фізична особа, що подала спеціальну декларацію?

Передбачено звільнення від кримінальної відповідальності лише за ст.212 та 212–1 ККУ. Проте, це не виключає, що фізична особа може бути фігурантом інших кримінальних проваджень, пов’язаних з отриманням "тіньових доходів" (наприклад, за ст.209, 191, 366 ККУ).

Висновки

Головне, що цікавить: а чи варто скористатись податковою амністією, вивести доходи з "тіні", подати спеціальну декларацію та сплатити спеціальний збір?

По-перше, зазначу, що законопроєкт є відверто "сирим", потребує доопрацювання та роз’яснень того, яким чином його застосовувати на практиці, а отже говорити про його позитив ще зарано.

По-друге, успіх будь-якої податкової амністії прямо пропорційно залежить від рівня довіри платників до влади. Нажаль у цьому аспекті в нас не все гладко. Результативність податкової амністії буде обумовлена ефективністю перевірочної роботи податкових органів та діяльності новоствореного державного органу — Бюро економічної безпеки. Наразі незрозуміло, що краще: подати спеціальну декларацію чи бути фігурантом, наприклад, кримінального провадження за ухилення від сплати податків. А це вже має присмак "державного шантажу", але це є лише припущенням…

У разі ж остаточного прийняття законопроєкту, передусім необхідно зробити компетентний аналіз фактичних обставин справи отримання доходів та набуття активів, що дозволить оцінити ризики й позитив від "податкової амністії" в кожному випадку окремо.

Загрузка...
Новое видео
Борис Шестопалов: Что сегодня делает бизнес более устойчивым?
Загрузка...