Українська економіка є цікавою для Європи. Звісно, не настільки, щоб інвестори вже сьогодні бігли сюди та вкладали мільярди доларів та євро, але країна знаходиться в полі зору транснаціональних компаній, банків та бізнесменів. Вони мають певне уявлення про наші проблеми і очікують, коли ж українці їх вирішать.
Зокрема, темою, яка викликає серйозне зацікавлення іноземного капіталу, є податкова реформа в Україні. Іноземці чули про наші "податкові війни", але не дуже розуміють їхню сутність та причини.
Нещодавно в Лондоні навіть пройшов круглий стіл стосовно реформування податкової системи в Україні. Хочу поділитися деякими деталями та роздумами і підбити підсумки заходу.
Подписывайтесь на Youtube-канал delo.uaОсь як акуратно про наші "податкові війни" сказали організатори заходу: "Після чисельних дискусій щодо кардинальних змін податкової реформи України 24 грудня 2015 в українському парламенті був прийнятий закон про внесення змін до Податкового кодексу. Чи реформована податкова система має бути ближче до запропонованого МВФ варіанту чи ні — залишається питанням для дебатів. Головне питання — чи нова система буде збалансованою з точки зору інтересів країни та бізнесу".
"Зіркою" круглого столу був видатний американський економіст, податковий ґуру та автор-винахідник однойменної кривої доктор Артур Лаффер (крива, яка відображає залежність між податковими надходженнями і динамікою податкових ставок. Концепція передбачає визначення оптимального рівня ставок для досягнення максимальних податкових надходжень — ред.). Він один з "chicago boys" — команди, яка провела успішні ліберальні реформи та підняла економіку Чилі при Піночеті. Також пан Лаффер був у числі ключових авторів "рейганоміки" — дуже успішного періоду розвитку економіки США. Не обійшлася без нього і легендарна Марґарет Тетчер при реанімації британської економіки.
Пану Артуру наразі 75 років, але його активність, наполегливість та впевненість у своїх переконаннях вражає і захоплює. Цей економіст має причини такої "passion", або пристрасності. Адже Лаффер не є просто кабінетним науковцем, теоретиком-макроекономістом. Він неодноразово відчував, як реалізація його ідей давала позитивні і нерідко вражаючі результати.
Пан Лаффер з десяток разів повторив свій традиційний податковий рецепт — я би навіть назвав його Євангелієм від Лаффера:
1. Низькі податки.
2. Широка податкова база.
3. Пласка ставка податків.
Англійською це Євангеліє звучить так: "A low rate, broad-based, flat tax".
Також ще 2 додаткові умови для зростання економіки: скорочення державних витрат та мінімальне регулювання.
Не хочу вдаватися в теоретичні суперечки з прихильниками інших економічних шкіл, зокрема з кейнсіанцями. Лише зауважу, що ідеї доктора Лаффера працюють в пострадянській економіці і у Східній Європі.
Запам"яталась одна дуже проста думка пана Артура про адміністрування податків, яку в Україні не поділяють ні працівники Державної фіскальної служби, ні співробітники Мінфіну, ні його очільниця:
Згадаймо про "маски-шоу" податкової міліції, фактичну безкарність податківців за умисні порушення, тисячі щорічно відкритих кримінальних проваджень проти бізнесменів, які нічим не закінчуються...
В перерві круглого столу в кулуарах відбулося найцікавіше. У невеличкому колі українців д-р Лаффер запропонував модель податкової системи, яку він би впровадив на місці нашої влади. Мабуть, не дуже коректно було б оприлюднювати приватну бесіду. Але скажу, що податку на корпоративний прибуток у цій моделі зовсім не було!
У другій частині круглого столу Тетяна Острікова, член Комітету ВРУ з податкової та митної політики, пояснила присутнім 2 варіанти розвитку податкової системи — поступові повільні зміни чи одномоментна кардинальна реформа. І доктор Лаффер відзначив, що немає сенсу поетапно зменшувати ставки податків. Адже для платника податків краще буде не заплатити сьогодні нічого, а потім заплатити менше, що призведе до більшого скорочення надходжень до бюджету, ніж при одномоментному суттєвому зменшенні ставок.
Проте в цілому, як зазначив сам Лаффер, розмова з українцями переконала його, що ще рано класти квіти до могили податкової реформи. Більш того, Артур Лаффер сказав, що хоче приїхати в Україну для надання допомоги.