Програма доступних кредитів "5-7-9": 70% росту гривневих кредитів для мікробізнесу

Від самого старту програми були нарікання з боку підприємців та представників банків на окремі умови, які не дозволяли скористатися нею в повній мірі. Всі пропозиції опрацьовувалися і частина з них, дійсно, були запроваджені.

Внесення змін до програми та певні законодавчі обмеження щодо надання державної підтримки гальмували її розвиток і час від часу з'являлася критика з усіх сторін, мовляв програма не працює. Не вдаючись у технічні подробиці реалізації, зазначу лише, що держава не надає кредит через уповноважені банки, а лише компенсує процентну ставку і, у разі потреби, надає гарантію Фонду розвитку підприємництва за кредитами, які були надані банківськими установами за власними процедурами з урахуванням деяких умов Уряду. Цю особливість варто розуміти.

З березня всі ми почали жити і працювати у нових реаліях, пов'язаних із карантинними обмеженнями, введеними Україною для подолання пандемії Covid-19. І програма почала "пробуксовувати".

Проблеми полягали не лише у тому, що цілі галузі зупинилися, а й у тому, що інші, хто продовжив працювати, втратив повністю або частково ринки збиту, а споживчі уподобання населення зазнали кардинальних змін. 

Стало зрозуміло, що програма не може працювати за стартовою логікою надання інвестиційних кредитів для розвитку і створення робочих місць. Бізнес потребував підтримки, і тому у програмі з'явилися нові інструменти,  а саме кредити на поповнення обігових коштів та кілька видів рефінансування раніше отриманих кредитів. Зазначу, що кредити на поповнення обігових коштів і є тими самими "Новими грошима" на 2 роки під 3%, які були анонсовані урядом. Чекаємо тільки на підтримку депутатів ініціативи Міністерства фінансів щодо запровадження державних гарантій на портфельній основі, але і без цього елемента вже є перший такий кредит, а сума заявок в обробці банками складає вже більше 120 мільйонів гривень.

Та чи провалилася програма? Статистика дуже цікава річ і вона дає відповідь на питання в залежності від того, як вони поставлені, і які дані використовувати для аналізу. 

Пропоную порівняти динаміку кредитування цільового сегмента підприємців, на яких спрямована програма, але з урахуванням всього банківського сектору і за усіма власними програмами кредитування банків. Уточню, що аналізуємо сегмент з річним доходом до 2 мільйонів євро, тобто мікропідприємців у розумінні Господарського кодексу. 

Остання статистика Національного банку дає дані станом на кінець травня. Бачимо, що кредитний портфель нашого сегменту з лютого 2020 року (беремо місяць запуску програми) до кінця травня 2020 року збільшився на 3,2 мільярди гривень.

За цей же час в рамках державної програми було видано кредитів на загальну суму 350 мільйонів гривень, що трохи більше 10%. 

Для об'єктивності порівняння пропоную виокремити із загального кредитного портфеля банківської системи валютні кредити, адже через динаміку валютних курсів ця складова дещо викривляє загальну динаміку і, крім того, в рамках державної програми кредити в іноземній валюті не надаються.

Так от, кредитний портфель у гривні по всій банківській системі для нашого цільового сегмента зріс на дуже скромні 526 мільйонів гривень. З них — 350 мільйонів гривень — це кредити, надані уповноваженими банками  за програмою "Доступні кредити 5-7-9%". 

Тобто  на кожну  гривню зростання загального кредитного портфеля в національній валюті припадало 0,66 гривні виданих бізнесу за програмою "Доступні кредити 5-7-9%". 

Тобто динаміка програми, навіть ще без рефінансування та враховуючи законодавчі обмеження з надання державної підтримки для певних категорій підприємців (наприклад, торгівля підакцизними товарами), була кращою, ніж динаміка всіх інших власних програм кредитування мікропідприємців банків.