Спадкування частки у статутному капіталі ТОВ: нові підходи

Питання спадкування частки у статутному капіталі товариства стало одним з найбільш дискусійних як при експертному обговоренні, так і при прийнятті нового профільного Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Примітно, що це були чи не єдині норми, до яких вносилися зміни з трибуни Верховної Ради України під час голосування у повторному другому читанні і прийнятті законопроекту в цілому.

В результаті новий профільний закон пропонує універсальний підхід, відповідно до якого у разі смерті учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця без згоди інших учасників товариства.

Право спадкоємця учасника вступити до товариства не залежить ані від волі інших учасників, ані від розміру частки у статутному капіталі.

Нагадаю, що на сьогодні можливість вступу спадкоємця обмежена та залежить від волі інших учасників. Товариство може відмовитись у прийнятті правонаступника після смерті учасника. В такому випадку спадкоємцю виплачується лише грошовий розмір частки у статутному капіталі.

Однак після вступу нового закону в силу, а саме з 17 червня 2018 року, спадкоємцям учасника гарантується беззастережне право на вступ до товариства.

Примітно, що право у статуті закріпити інші правила вступу спадкоємця до товариства, зокрема встановити певні обмеження, новим профільним законом не передбачено. Вказану норму в останній момент виключили з редакції законопроекту перед голосуванням за нього в цілому.

ЧИТАТЬ ТАКЖЕ:   Улучшит ли бизнес-климат Украины новый закон об ООО

Порядок вступу спадкоємця у товариство

Закон не вимагає ані скликання та проведення загальних зборів для прийняття відповідного рішення про вступ спадкоємця, ані внесення змін до статуту товариства.

Статут за новим законом взагалі не повинен містити інформації про розмір статутного капіталу, розмір часток та склад учасників товариства. Вказана інформація відображується виключно в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

Для державної реєстрації вступу спадкоємця достатньо подання останнім державному реєстратору заяви про вступ до товариства, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально. Додатково подається доказ набуття права на спадщину.

Якщо ж спадкоємців декілька, вбачається, що кожен з них вступає у товариство пропорційно частці у спадщині. Наприклад, частка померлого становила 30% статутного капіталу, спадщину прийняли три спадкоємці у рівних частинах. Кожен зі спадкоємців набуває право на вступ у товариство із часткою у 10% статутного капіталу.

Що робити, якщо спадкоємець не вступає до товариства?

Може виникнути ситуація, коли особа, яка отримала у спадок частку у статутному капіталі товариства, не вступає до нього.

В такому випадку майбутні дії учасників товариства залежать від розміру частки у статутному капіталі товариства, яка належала померлому учаснику.

Якщо частка померлого учасника становила менше 50%, а протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини спадкоємці такого учасника не подали заяву про вступ до товариства, товариство може виключити учасника з товариства.

Тобто, враховуючи, що строк на прийняття спадщини за загальним правилом становить 6 місяців, через півтора року з моменту смерті учасника інші учасники можуть його виключити, якщо спадкоємці не втупили до товариства. Таке рішення приймається без врахування голосів учасника, який виключається. Фактично статусу учасника товариства позбавляють вже померлу особу.
В такому випадку спадкоємці отримують ринкову вартість частки спадкодавця.

На підставі рішення загальних зборів учасників товариства про виключення учасника з товариства державний реєстратор вносить запис про зміну складу учасників та про зменшення розміру статутного капіталу на розмір відповідної частки у статутному капіталі.

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ:   Новий закон про ТОВ: можливості та ризики

А якщо частка померлого становила 50% і більше?

Якщо ж частка померлого учасника у статутному капіталі товариства становила 50% або більше, товариство може приймати рішення, пов'язані з ліквідацією товариства, без врахування голосів цього учасника.

При цьому з конструкції правової норми вбачається, що обмежень по строку для прийняття такого рішення та необхідність чекати на вступ чи не вступ спадкоємців до товариства не передбачено.
Тобто право на ліквідацію інші учасники можуть реалізувати в будь-який момент після смерті учасника із часткою 50% і більше.

В даному випадку виникає питання дотримання балансу інтересів між спадкоємцями та іншими учасниками.

З одного боку, відсутність будь-якого строку для вступу спадкоємців, протягом якого не може бути прийнято рішення про ліквідацію, фактично надає право іншим учасникам за спадкоємців вирішувати питання, чи отримувати працюючий бізнес, чи лише грошовий еквівалент при ліквідації.

З іншого боку, також варто враховувати, що можливість прийняття загальними зборами будь-яких рішень, в тому числі тих, що стосуються поточної господарської діяльності, заблокована в зв'язку з відсутністю необхідної кількості голосів. А тому і діяльність самого бізнесу може бути заблокована, а вартість активів різко знизиться за час, коли інші учасники повинні чекати вступу спадкоємців.

В будь-якому випадку, правові норми, які регулюють дії інших учасників у випадку, коли спадкоємці не вступає до товариства, набирають чинності лише через рік після набрання чинності закону, тобто з 17 червня 2019 року.

Наразі є час для детального аналізу вищезазначених норм і, можливо, внесення певних коректувань для забезпечення балансу інтересів спадкоємців та інших учасників товариства.