НБУ курс:

USD

43,41

+0,02

EUR

50,44

-0,00

Готівковий курс:

USD

43,50

43,43

EUR

50,75

50,55

Файли Cookie

Я дозволяю DELO.UA використовувати файли cookie.

Політика конфіденційності

Юридична міна під енергоринком: рішення Верховного Суду загрожує енергетичній безпеці

В умовах війни, коли стабільність енергопостачання є синонімом національної безпеки, будь-який системний збій у функціонуванні ринку сприймається особливо гостро. Проте сьогодні я хочу звернути увагу не на наслідки ракетних атак, а на загрозу, що виникла всередині самої державної системи. Йдеться про юридичну кризу, яка розгортається на ринку публічних закупівель енергоресурсів і створює небезпечний прецедент для будь-якого бізнесу, що співпрацює з державою на ринкових умовах.

Що сталося? Суть проблеми простою мовою

Уявіть, що ви є постачальником пального для держави і уклали контракт, коли ринкова ціна становила 30 грн за літр. Через кілька місяців через світові події ціна зросла до 40 грн. Ви підписуєте додаткову угоду, щоб відобразити нову реальність. Ще через квартал ціна знову змінюється. Це нормальна логіка роботи з біржовими товарами, ціна на які не є сталою.

А тепер уявіть таке. Суд вирішує, що незалежно від кількості змін ціни, її загальне підвищення за весь час дії договору не може перевищувати 10% від початкової. Тобто, у нашому прикладі — не більше 33 грн. Все, що вище — це порушення, за яке вас змусять повернути "надприбутки", яких насправді не існує, бо ви самі купували цей ресурс дорого.

Вердикт Великої Палати: крапка, яка може стати вироком

Тривалий час ринок сподівався на здоровий глузд та правову визначеність. На жаль, 21 листопада 2025 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила Постанову у справі № 920/19/24, яка фактично зацементувала найгірший сценарій для постачальників.

Суд дійшов висновку, що положення Закону "Про публічні закупівлі" щодо можливості збільшення ціни до 10% слід трактувати жорстко. Тобто ліміт є абсолютним, і загальне збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати 10% від початкової ціни договору, незалежно від того, скільки додаткових угод було укладено.

Енергетика — не виняток. Спеціальна норма для газу та електроенергії, на яку покладався ринок, стосується лише частоти зміни ціни (можна частіше, ніж один раз на 90 днів), але не скасовує верхню межу в 10%.

Роз'яснення Мінекономіки не рятують. Суд вказав, що листи-роз'яснення міністерства, якими керувалися постачальники та замовники у 2021-2024 роках, не є нормативно-правовими актами і не звільняють від відповідальності.

За даними Energy Club, органи прокуратури вже ініціювали сотні позовів на основі цієї логіки. Тепер, після рішення Великої Палати, кількість таких справ може зрости лавиноподібно, ставлячи під загрозу банкрутства десятки компаній-постачальників.

Парадокс законодавства: держава виправила помилку, але продовжує карати за минуле. Абсурд ситуації полягає в тому, що Уряд фактично визнав: норма про "стелю" в 10% є недієздатною в умовах волатильності ринків, особливо під час війни.

Змінами до Постанови КМУ № 1178 (в редакції Постанови № 1067 від 01.09.2025 року)  визначено, що збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін). А гранична змінена ціна не повинна перевищувати 50 відсотків від початкової.

Тобто лише з 04.09.2025 року держава офіційно ввела реалістичний механізм. Але постачальників продовжують «доганяти» за договорами 2021–2024 років, коли постачальники діяли в умовах законодавчої колізії, яку держава сама ж і виправила згодом.

Час для політичної волі: що ми пропонуємо

Ця проблема — вже не про суперечку в суді, адже суд своє слово сказав. Це про довіру до держави та енергетичну безпеку у 2026 році. Якщо постачальників змушують повертати кошти за добросовісне виконання контрактів у минулому, вони просто відмовляться брати участь у нових тендерах для лікарень, шкіл та водоканалів.

Energy Club спільно з учасниками ринку восени 2025 року звертався до парламентських комітетів з питань енергетики та економічного розвитку. Тоді ми попереджали парламентарів про можливі тяжкі наслідки.

Сьогодні ми закликаємо до законодавчого врегулювання (фактично — амністії) для договорів, що виконувалися до вересня 2025 року. Не можна знищувати ринок за виконання встановлених правил, недосконалість яких визнав сам Уряд. Без втручання Верховної Ради ми ризикуємо втратити прозорий ринок постачання електроенергії бюджетній сфері, а також довіру до державних інституцій.