Ще зовсім недавно готелі приваблювали відвідувачів локацією, дизайном номерів, рестораном чи SPA. Сьогодні цього вже недостатньо. Гість став значно вимогливішим, а конкуренція – жорсткішою. Успіх сучасного готельного комплексу дедалі частіше визначають речі, які майже не потрапляють у рекламні буклети: комфортна температура, свіже повітря, тиша, стабільна гаряча вода та… бездоганна робота інженерних систем.

Фінансова грамотність, гранти, бізнес-освіта, психологічна підтримка та адаптивний спорт – у ПУМБ переконані, що жоден із цих напрямів окремо не здатен забезпечити повноцінне повернення ветерана до цивільного життя. Саме тому банк вибудував комплексну платформу «Жити назустріч», яка сьогодні об'єднує понад 300 тисяч ветеранів, членів їхніх родин та цивільних, і допомагає захисникам відновити економічну самостійність і знайти нові можливості для розвитку.

Ще три роки тому сонячна електростанція вважалася одним із найбільш привабливих активів для бізнесу та інвесторів в Україні. Сьогодні ж правила гри на енергоринку кардинально змінилися, і ті, хто не встиг адаптуватися, вже зазнають фінансових втрат.

Повернення ветеранів до цивільного життя сьогодні – найбільший виклик для українського бізнесу. Якщо на початку повномасштабної війни пріоритетним завданням компаній було підтримати співробітників, які пішли на війну, то сьогодні дедалі важливішим стає інше питання – як допомогти людині повернутися до роботи після служби, реалізувати себе професійно та знову стати частиною команди.

У Групі Нафтогаз сьогодні працюють понад 2000 ветеранів, а ще більше 3500 співробітників продовжують службу в лавах Сил оборони України. Компанія вже кілька років вибудовує комплексну систему підтримки – від супроводу мобілізованих і психологічної реабілітації до перенавчання, розвитку лідерських навичок та підготовки ветеранів до управлінських посад.

Коли говорять про ветеранську економіку, найчастіше згадують грантові програми, фінансування бізнесу, працевлаштування чи професійну перепідготовку. Проте за кожною успішною ветеранською ініціативою стоїть менш помітна, але не менш важлива складова – система правил, яка дозволяє їй працювати стабільно, розвиватися та масштабуватися.

Ще кілька років тому поняття безбар’єрності у фінансовому секторі здебільшого асоціювалося з пандусами та фізичною доступністю відділень. Проте досвід ПУМБ показав: інклюзивність — це значно більше, ніж адаптований вхід чи спеціальне обладнання. Це комплексний підхід до створення сервісів, продуктів і середовища, де кожен отримує необхідну послугу зручно, безпечно та гідно.

У сучасному бізнесі, який працює в умовах дефіциту талантів, компанії шукають способи не лише утримати фахівців, а й створити середовище для постійного обміну досвідом.

На HRWS Наталія Лисун, експертка з розвитку Big Data бізнес‑рішень у Київстар, показала, як Київстар перетворив Big Data на інструмент, що здатний вирішувати одну з найгостріших проблем українського ринку — дефіцит кадрів. 

У ритейлі, як і в інших галузях, відчувається суттєва нестача кадрів. Тисячі людей були змушені покинути роботу, хтось евакуювався з родиною за кордон, хтось узяв до рук зброю чи вимушено змінив формат діяльності. Знайти персонал стає складніше, а зарплати ростуть швидше, ніж продуктивність праці. Та попри це на ринку продуктового ритейлу можна побачити приклади ефективної адаптації до сучасних умов ринку праці. “ТОП-100” розповідає про секрети побудови сильного бренду роботодавця та антикризові HR-стратегії лідера ритейлу — корпорації АТБ.

У своєму виступі на HRWS Тетяна Попова, Human Resources Officer Uklon, представила кейс про те, як компанія пройшла через масштабні трансформації — угоду з Київстар, вихід групи на Nasdaq, нову організаційну модель — і при цьому зберегла свою корпоративну культуру як стратегічний актив. 

У своєму виступі на HRWS Головна менеджерка з корпоративного страхування та соціальних питань ПриватБанку Марта Мартиненко представила комплексний погляд на те, як найбільший банк країни вибудовує системну підтримку для команди з понад 17 тис. працівників. 

За останні кілька років ветеранське підприємництво стало одним із найдинамічніших сегментів української економіки. Через державні гранти, пільгове кредитування та консультаційні програми тисячі ветеранів уже відкрили або розвивають власну справу. 

Які галузі вони обирають, що допомагає їм після повернення до цивільного життя та як ветеранський бізнес може вплинути на економічне у відновленні України – розповідаємо на прикладі досвіду Ощадбанку, який став першим серед державних компаній у рейтингу “Лідери ветеранської економіки” спецпроєкту “Ветеранська економіка”.