Майнове страхування в Україні: попит зростає, підходи змінюються

Цю трансформацію підтверджують і ринкові дані. Попри те, що майнове страхування поки не є найбільшим сегментом, воно демонструє одну з найвищих динамік: у 2025 році премії за цим напрямом зростали більш ніж на 50% рік до року. У структурі всього non-life ринку частка майнового страхування оцінюється приблизно у 15–20%. Тобто сегмент ще формується, але саме він зараз є одним із драйверів зростання — як у корпоративному, так і в роздрібному сегментах.

Що реально страхують українці

Для приватних власників найчастіше йдеться про комплексні поліси, які об’єднують кілька видів захисту. За такими договорами страхуються:

• конструкції житла (квартири, будинку, таунхауса); 
• внутрішнє оздоблення та інженерні комунікації, які забезпечують функціонування будівлі; 
• побутова техніка, меблі, предмети інтер’єру; 
• відповідальність перед третіми особами. 

Саме останній пункт часто недооцінюють. На практиці витрати на компенсацію шкоди, завданої сусідам, можуть перевищувати власні збитки.

В Україні такі продукти стали значно доступнішими: оформлення — онлайн, мінімум документів під час укладання договору, дистанційний огляд майна, а невеликі збитки можуть врегульовуватися за спрощеною процедурою. Зокрема, на ринку доступні рішення, де страхова сума відповідає ринковій вартості житла, а виплати здійснюються за принципом “нове за старе”, без урахування зносу.

Такі підходи застосовують і міжнародні гравці, зокрема PZU Україна, які адаптують європейські практики до українських реалій, забезпечують більш клієнтоорієнтований підхід до надання послуг і прозорість врегулювання збитків. І все це, як правило, за вартості річного полісу, нижчої за вартість класичного договору КАСКО.

За останні роки ми спостерігаємо якісну зміну в структурі попиту. Клієнти дедалі частіше обирають не мінімальне покриття, а комплексні програми із ширшим переліком ризиків та вищими лімітами відповідальності. Зростає запит на прозорість умов і передбачуваність виплат — це ключові характеристики зрілих страхових ринків.

Фактично український ринок проходить той самий етап еволюції, який країни ЄС пройшли раніше: страхування майна поступово стає інструментом системного управління ризиками, а не ситуативним рішенням. Ми чітко бачимо цю тенденцію і в портфелі PZU Україна — як у роздрібному, так і в корпоративному сегментах.

Про що варто пам’ятати

Є кілька нюансів, які критично важливі для клієнта під час страхування майна:

• франшиза — частина збитку, яку покриває сам страхувальник; 
• відкладений старт окремих ризиків — наприклад, ризик пошкодження водою може починати діяти через кілька днів після початку дії договору; 
• перелік стандартних виключень, до яких належать таємниче зникнення майна, механічна (внутрішня) поломка побутової техніки, проведення ремонту в застрахованому приміщенні, умисні дії клієнта тощо. 

І головне: стандартні поліси для фізичних осіб в Україні зазвичай не покривають воєнні ризики або мають суттєві обмеження як щодо території дії, так і щодо розміру можливої компенсації.

Чим відрізняється корпоративний сегмент

Для бізнесу ситуація інша. Як правило, ключовим фактором придбання страхового покриття є його обов’язковість під час оформлення кредитів або вимоги іноземних власників, для яких страхування — стандартна практика диверсифікації ризиків. Окремо варто виділити попит на покриття воєнних ризиків — вони можуть включатися до покриття на індивідуальних умовах.

Корпоративні клієнти є власниками великих об’єктів із високою вартістю, тому важливо, щоб страхова компанія, яка надає захист для таких об’єктів, мала відповідний досвід та експертизу, глибокі знання у сфері оцінки складних або унікальних об’єктів, відповідала вимогам регулятора щодо платоспроможності та мала надійні й структуровані програми перестрахування в надійних перестраховиків.

Слід зазначити, що у 2023–2025 роках корпоративний сегмент став одним із драйверів розвитку майнового страхування: компанії почали системно підходити до оцінки ризиків втрати активів і простою бізнесу.

Європейський контекст: що змінюється в Україні

У більшості країн ЄС страхування житла є загальноприйнятою практикою. У деяких європейських країнах страхування орендованого житла є обов’язковим. У Польщі чи Німеччині значна частина власників має поліси, що покривають не лише базові майнові ризики (пожежа, пошкодження водою, крадіжка), а й відповідальність перед третіми особами. Водночас такі роздрібні страхові продукти стандартизовані на законодавчому рівні.

Україна також рухається в цьому напрямку — і не лише поведінково, а й на рівні регулювання. Нове законодавство про страхування, яке запрацювало в останні роки, гармонізує український ринок із європейськими вимогами: посилюються вимоги до капіталу страховиків, прозорості продуктів і управління ризиками.

Тренди: безпека та енергоефективність

Окремий тренд — інтеграція ESG-підходів. Наявність енергоефективних рішень (зокрема елементів обладнання фотоелектричних і сонячних електростанцій та інших енергоефективних технологій) може впливати на умови страхування та навіть знижувати вартість полісу.

Страхування житла в Україні поступово переходить із категорії “необов’язкове” в “розумно необхідне”. І динаміка ринку це підтверджує: сегмент активно зростає, зокрема завдяки страхуванню житла з покриттям воєнних ризиків, а клієнти стають більш обізнаними та вимогливими.

Ключове правило просте: не існує універсального поліса. Але існують рішення, які реально працюють — якщо уважно підійти до вибору умов і не ігнорувати деталі.