Директор під слідством…

Протягом тривалого періоду хімічна промисловість у структурі промислового виробництва зберігає стабільну питому вагу на рівні 6-8%. Причому, в 1996 р. спостерігалось збільшення частки хімічної промисловості у загальному обсязі промислового виробництва, що пов"язано із сповільненням спаду виробництва у хімічній промисловості.

В хімічну, наприклад, у 1995 р. було спрямовано більше 10% від загальних капітальних вкладень у промисловість. У 1996 р. вперше за останні роки відбувся приріст продуктивності праці на 1,8%, який повністю одержаний за рахунок зменшення кількості працівників.

Наведені дані свідчать про виробничо-технологічний потенціал хімічної промисловості України, який зберігся, його визначену стійкість до трансформації динаміки промислового розвитку України, що відбувається. Хімічна промисловість має також стабільно високий рейтинг у ряді сфер, що визначають сьогоднішній економічний розвиток країни. У галузевій структурі експорту вона посідає друге місце після металургії, у структурі галузей промисловості — реципієнтів прямих іноземних інвестицій — четверте, у галузевій структурі підприємств, які приватизуються через сертифікатні аукціони та на вітчизняному фондовому ринку — третє місце.

В цілому в 1995 р. та в першій половині 1996 р. в хімічній промисловості України почався поступовий перехід від кризи, пік якої припав на 1992-1994 рр., та супроводжувався значним спадом обсягів виробництва, до періоду зниження темпів спаду виробництва та стабілізації. Певні умови та передумови до такого переходу були створені в 1995 р., коли спад виробництва став більш помірним порівняно з попередніми роками (1995 р. — 9,7%, 1994 р. — 26,4%, 1993 р. — 23,7%). В першій половині 1996 р. спад виробництва в хімічній промисловості знизився до 4%, а більш як 50% підприємств не тільки не мали зниження, а й забезпечили суттєвий приріст обсягів виробництва товарної продукції порівняно з аналогічним періодом 1995 р. З 27 основних груп базової хімічної продукції, що виробляється в Україні, з 14 позицій спостерігається приріст обсягів як в натуральних так і у вартісних показниках.

Мікроекономічна ситуація у галузі характеризується подальшим зростанням взаємної фінансової заборгованості підприємств, падінням рівня прибутку та збільшенням витрат деяких хімічних виробництв, надмірними товарними запасами нереалізованої хімічної продукції.

Стабілізаційні процеси в хімічній промисловості України носять у цей час структурний характер і спостерігаються, в основному, в експортабельних та конкурентоздатних секторах хімічної промисловості. Ці сектори, (а це виробництва мінеральних добрив, лакофарбових матеріалів, шин, ряду основних продуктів неорганічного синтезу (сірчана кислота, синтетичний аміак) зробили певну переорієнтацію продукції, яка випускається на потреби внутрішнього та зовнішнього ринків, з одночасним зміцненням її конкурентоздатності, це дало змогу їм забезпечити стійкий приріст обсягів виробництва у поточному році на рівні 14-20%.

В експортних поставках хімічної продукції намітилося стійке зростання, яке склало в 1995 р. близько 30% (до 1994 р.), в першій половині 1996 р. (до першої половини 1995 р.) — до 20%. Активізацію виробничої діяльності та зниження темпів спаду обсягів виробництва в поточному році відмічено в більше ніж половині позицій номенклатури хімічної товарної продукції, що випускається.

У ряді секторів хімічної промисловості України у 1995 р. та першому півріччі 1996 р. продовжувався подальший, хоча і більш помірний спад обсягів виробництва (виробництво пластичних мас та синтетичних смол, хімічних волокон, реактивів, товарів побутової хімії тощо). Однак, усередині цих секторів є виробництво та товаровиробники з стійкими обсягами виробництва, які випускають конкурентоздатну, рентабельну продукцію. У виробництві пластичних мас та синтетичних смол — концерн "Стирол", Черкаське ВАТ "Азот", у виробництві хімічних волокон та ниток — Черкаське ВАТ "Хімволокно", Чернігівське ВО "Хімволокно", у виробництві хімічних реактивів — Шосткінський завод хімічних реактивів тощо.

Інвестиційне поле хімічної промисловості України характеризується певним застоєм, який стримує процес структурної перебудови галузі. З даними кон"юнктурного дослідження, яке проведено Міністерством статистики України, у 1996 р. різні інвестиційні вклади спостерігались на 30% підприємств хімічної та нафтохїмічної промисловостей. Загальний обсяг інвестицій, спрямованих на модернізацію хімічного комплексу з урахуванням власних коштів підприємств, фондів Мінпрому, централізованих капітальних вкладень, іноземних кредитів становить близько $400 млн. Хоча це явно недостатній рівень необхідного інвестування в хімічну промисловість. Для реалізації структурних змін він повинен бути в 4-5 разів більшим. Прямі іноземні інвестиції в хімічну та нафтохімічну промисловість України для створення спільних підприємств також невеликі, в 1995 р. їх обсяг становив $31,2 млн. Але уже з 1996 р. почалося різке зростання вкладень, тільки за перше півріччя 1996 р. вони становили вже більше ніж $56 млн., тобто приблизно у 2 рази більше, ніж за весь 1995 р. Це пов"язано з тим, що хімічна промисловість України має досить привабливий інвестиційний імідж. Це і відчутний науково-виробничий потенціал, кваліфікована та недорога робоча сила, місткий сконцентрований ринок збуту, наявність значних вільних виробничих потужностей, сприятливі інституційні зміни, що виникають у галузі.

Значно активніше з підприємствами почали співпрацювати відомі закордонні фірми. Так, на Сєверодонецькому ДВО "Об"єднання "Азот" є ряд цікавих інвестиційних пропозицій щодо проведення реконструкції виробництв аміаку і метанолу та створення нових виробництв від фірми "АВВ" (США); на Черкаському ВАТ "Азот" із створенням виробництва меламіну від фірми "Батеман" (Ізраїль, США), на Сумському ВО "Хімпром" з реконструкції двооксиду титану від фірми "Пенвуд", реконструкції фосфорної кислоти від фірми "Федкомінвест", на Київському ВАТ "Радикал" з реконструкції виробництва лугу від фірми "Уде", з реконструкції Авдєєвського та Запорізького коксохімічного заводів від фірми "Манн ГХ".