Як відкрити майстерню святкового декору: досвід українського бренду Mak Deco

Наталя Макар, співзасновниця майстерні Mak Deco, розповідає, чому не варто економити на приміщенні для майстерні та як формувати ціни на унікальні послуги

Як відкрити майстерню святкового декору: досвід українського бренду Mak Deco
Наталя Макар, співзасновниця майстерні Mak Deco

Майстерні святкового декору, якою володіє подружжя Наталя Макар та Іван Дронов, уже 5 років: хобі Наталі перетворилось на прибутковий бізнес. Подружжя починало з невеличких приватних замовлень, а зараз без вагань береться за оформлення промозон для ЦУМа. Наталя розповіла Delo.UA про різні етапи розвитку бізнесу та методи організації робочого процесу, які протестувала на власному досвіді.

Наталю, як виникла ідея відкрити майстерню?

Я довго працювала в рекламному бізнесі. Але прагнула творчості, хотілось щось робити руками. Я усім розповідала про своє хобі, і першим виробом, який я продала, був пуфік для фотостудії, зроблений зі старого чемодану. Наступним великим виробом була арка для весілля сестри — ми з чоловіком вирізали її ручним лобзиком. Певний час я поєднувала виготовлення декору та основну роботу, але десь за рік зрозуміла, що хочу власну майстерню. Звісно, я навіть не здогадувалась, яким буде мій бізнес через декілька років.

Чи навчались ви десь?

Я відвідувала курси студії декору в Києві та майстер-класи закордонних декораторів у Франції та Італії, дивилась багато відео-уроків на YouTube. Однак найбільше користі було від практики. Курси можуть давати натхнення, але їхня небезпека у тому, що є ризик так і не почати застосовувати ці знання. А коли у тебе є конкретне завдання і реальний замовник — ти навчаєшся дуже швидко.

Чи був у вас стартовий капітал? Які початкові інвестиції знадобилися?

Ні, не було, але я знайшла вихід. У центрі зайнятості існує програма "Сприяння розвитку підпріємницької ініціативи серед безробітних" — це для тих, хто хоче відкривати власну справу. Після того як ви закінчуєте спеціальний курс та захищаєте проект, надають фінансову допомогу.

Сума залежить від багатьох факторів, я, наприклад, отримала 12 тис. гривень.

На оренду першої майстерні ми витрачали близько 1000 грн на місяць, але на облаштування я нічого не витратила: усі меблі використовувала свої чи місцеві (приміщення було на території старого заводу). Лобзиковий верстат для фанери коштував 3000 грн. Щодо матеріалів, то певна кількість у мене вже була, тому початкову закупку робити не довелось.

Яким був перший етап існування вашого бізнесу?

На курсах я захищала бізнес-план, але усе вийшло інакше, ніж планувалось. Я думала займатись виготовленням заготовок для творчості. Ми купили перший верстат, вирізали фігурки, скриньки. Процес був довгим і непростим, а за високою ціною продати їх було нереально, бо існували дешевші аналоги. Тому поступово відійшли від виробництва скриньок, зосередились на маленьких фігурках з фанери.

Коли інструменти та заготовки зайняли півкухні, зрозуміли, що щось потрібно змінювати, та винайняли майстерню. Це рішення я вважаю початком нашої справи. Бо ФОП я зареєструвала на декілька місяців раніше, але робота в майстерні відразу змінює ставлення до бізнесу. Оренду потрібно платити безвідносно до того, є замовлення чи ні, тому викладаєшся значно більше, активніше шукаєш замовлення.

Майстерню я відкрила напередодні Революції в 2013 році. Це, звісно, був не найвдаліший час для виробників декору.

Десь півроку справа фактично не розвивалась, але мене фінансово підтримував чоловік, на той момент він ще працював у банку. Весною 2014 я думала закривати майстерню, бо чоловік на той момент втратив роботу. Але отримала замовлення від проекту "Дача" з Кузьмою Скрябіним на виготовлення фанерних рибок. Заплатили мені тоді близько 2 тис. грн, і це допомогло протриматись певний час.

Потім Іван знайшов роботу в банку, а до справи долучилась моя сестра. Якийсь час ми працювали разом, розвивали напрямок Fun Deco, зробили свою лінійку трафаретів. Знайшли унікальну плівку, яку можна і клеїти, і не клеїти, що дуже зручно в роботі, забезпечує ідеальний охайний результат. Спочатку різали через підрядників. Продавали у магазинах для декору і отримували непогані результати, особливо під час свят. Приблизно через рік майстерня почала приносити прибуток.

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ: Инноватор из Бедевли: как построить мебельный бизнес с марсианским потенциалом

З часом зрозуміли, що надто багато заробітку віддаємо підрядникам, а наш маленький верстат підходить для хобі, а не для бізнесу. Вирішили придбати професійний лазерний станок, що працюватиме з більшою кількістю матеріалів. На той момент він коштував 9000 у. о. Частину коштів ми позичили в родичів, тоді ми ще не знали, що позичаємо долари по 12 грн за долар, а віддавати будемо по 24-27 грн. Але й з цим впорались.

Як ви рекламували свій товар? Які канали виявились найефективнішими?

Платну рекламу ми почали давати лише з квітня цього року. А до того усе працювало на особистих контактах і сарафанному радіо. Сестра розсилала зразки нашої продукції оптовикам, я вела Facebook. Також дуже багато спілкувалась з людьми, усім розказувала, чим ми займаємось. Ще одним джерелом замовлень були ярмарки, фестивалі, виставки у торгівельних центрах. Так, наприклад, на одному з фестивалів познайомились з власниками Homecafe і отримали перше корпоративне замовлення.

Нещодавно ви провели ребрендінг і виділили три основі напрямки. Розкажіть про це детальніше, будь ласка

Так, минулої осені ми вирішили відкоригувати напрямки діяльності, тепер ми "Майстерня святкового декору". Раніше називались "Майстерня всякої всячини" і хотіли займатись усім одразу, це був період пошуку себе. Потім я народила дитину і якийсь час працювала з дому,  звісно, приділяла майстерні менше уваги. Майстерня практично не розвивалась, але це був час для роздумів і аналізу. В якийсь момент зрозуміли, що потрібні зміни, проаналізували, що нам приносить найбільший прибуток. Зараз у нас є три основних напрямки, в яких хочемо розвиватися. Це оформлення весіль, оформлення промозон та вітрин і корпоративна продукція. Оформлення весіль найменш прибуткове, однак я дуже люблю цим займатись. Ми працюємо з простором: робимо арку, оформлюємо столи і стільці, прикрашаємо усю територію, робимо дрібнички на кшталт запрошень для гостей.

Зараз активно освоюємо оформлення вітрин, промозон, кафе та ресторанів — це дуже перспективний напрямок.

Зараз працюємо над замовленням однієї косметичної компанії для торгівельних центрів. Нещодавно робили велике замовлення для ЦУМа, декілька промозон. Дуже цікавий проект, але і дуже складний: було багато технічних обмежень і монтаж усіх зон потрібно було виконати за одну ніч.

Третій наш напрямок — це брендована продукція. Як правило, замовнику потрібна велика кількість однакових виробів, що вигідно нам з фінансової точки зору.

Що важливо враховувати, коли підшуковуєш приміщення для майстерні?

Ми змінили вже 5 майстерень. Головне — це зручність. Коли я бачу, що приміщення стає для нас затісним, я шукаю інше. Звісно, переїжджати дорого, але нові можливості того варті. Ми робили декорації для ЦУМа ще у старій майстерні. Уявіть: 4-й поверх та низька стеля, а нам треба підіймати в майстерню купу матеріалів та збирати великі конструкції, а потім зносити все донизу. За день я могла схуднути на 3 кг.

Тому шукали нове приміщення на першому поверсі, бо це дуже велика економія часу. До того ж, коли одна велика кімната без перегородок, можна бачити і контролювати усі робочі процеси. У цю нову майстерню ми вклали власні кошти — фарбували стіни, робили проводку, побудували другий поверх, на якому розташовано мій кабінет і простір для дитини.

Розкажіть, будь ласка, про вашу команду

Спочатку мені допомагав чоловік і сестра. Потім вона пішла у декрет, а Іван звільнився з роботи, щоб працювати разом зі мною. І справи пішли вгору, можливо тому, що він чітко розставив пріоритети. Бо я вважала, що власна справа має в першу чергу приносити задоволення і давати можливість творчого розвитку, а Іван наполягав, що потрібно думати про прибуток. Ми почали аналізувати витрати та прибутки, час, витрачений на роботу.

Зараз ми працюємо з підрядниками, я вважаю їх нашою командою. Ми дуже прискіпливо обирали цих людей і можемо покластися на них. Але є нюанс, що все одно роботу потрібно контролювати.

Якщо одночасно багато клієнтів, ми наймаємо працівників, оплачуємо не час, а виконане завдання. А якщо потрібно швидко виконати якусь некваліфіковану роботу, шукаємо людей на Кабанчику. 

У нас був досвід, коли в команді працювали люди постійно, але це не виправдовувало себе. Зараз я плачу спеціалістам за ведення соцмереж, а усі справи в майстерні веду з чоловіком. Є потреба в партнері, але я ще не знайшла "свою" людину. Часто нашу сферу романтизують, вважають, що це дуже творча робота. А насправді тут багато рутинної роботи, яку треба якісно виконувати. 

Наскільки на ринку велика конкуренція?

Велика. Але саме у нашій сфері специфічна ситуація: дуже дружнє середовище. Декоратори допомагають одне одному, дають реквізит в оренду. З одного боку, всі прагнуть отримати замовлення, з іншого — всі розуміють, що вигідніше взаємодіяти.

Як ви контролюєте прибутки та витрати?

Я використовую сервіс Homemoney для розуміння витрат та власноруч розроблені таблички у Excel. Отримані кошти розподіляю на декілька фондів: на закупки, на податки, на логістику. І я бачу, скільки я можу витратити на матеріал, щоб мені вистачило на все інше.

У вас багато унікальних замовлень. Як ви визначаєте ціну для клієнтів?

У нашій роботі важко раз і назавжди вирахувати ціну. Бо кожний запит унікальний. Я орієнтуюсь на декілька факторів. По-перше, скільки часу мені потрібно витратити. Не одразу можна розрахувати правильно, але з досвідом це простіше. Ми досі періодично робимо таймінги певних процесів. По-друге, аналізую, чи робота висококваліфікована, чи потрібні дорогі інструменти. По-третє, намагаюсь врахувати можливі ризики, закласти певну суму на брак.

Якщо замовлення більш-менш стандартне, вираховую за певною схемою: заповнюю свою табличку в Excel і отримую кінцеву суму. Але це працює лише для відносно простих проектів. Наприклад, часто замовляють хештеги з фанери. Я вводжу в табличку кількість погонних метрів порізки, площу матеріалу і автоматично отримую ціну.  Але навіть тут бувають нюанси: наприклад,  різні кольори акрилової емалі можуть лягати на матеріал по-різному, буває 2 шари фарби цілком вистачає, а інколи і 4-х недостатньо.

Нестандартні проекти оцінювати складніше. Бо якісний прорахунок потребує багато часу, але часто усе неможливо врахувати. Тоді визначаю суму приблизно, орієнтуючись на попередні проекти.

Я намагаюсь закладати на матеріали не більше 25%. Замовнику може здатись, що це дуже мало, а наш прибуток надто великий. Але не забуваймо про необхідні кошти на доставки, на нові інструменти чи амортизацію наявних, на оренду майстерні, податки…

Люди часто хочуть дізнатись ціну одразу. Тому, коли спілкуюсь з потенційними клієнтами, показую їм декілька пунктів, на які у мене визначено ціни. Наприклад, букет нареченої коштує від 1700 грн, оформлення зони церемонії — від 6000, квіткова композиція на стіл для гостей — від 1000 грн. Якщо ці суми їх не лякають — то роблю розрахунки.

Щоб ви робили по-іншому зараз, враховуючи ваш досвід?

Я б не розпорошувалась на усі напрямки, чітко б визначила, чим саме хочу займатись. Більше б аналізувала. Ось, наприклад, зараз записую усі запити на прорахунки. Якщо не замовили, намагаюсь з'ясувати причину. Наприклад, можуть сказати, що у конкурентів дешевше, тоді пояснюю, чому у нас така сума. Бо кожне замовлення можна виконати з різних матеріалів, але якщо ми використаємо дешевші, то і слугуватимуть вони менше. А клієнт це не завжди розуміє. А ще я би більше делегувала. Не все одразу, а частково, окремі справи, які мені не подобається робити.

Щоб б ви порадили тим, хто лише починає бізнес?

Не бійтесь брати незвичні замовлення. Завжди можна знайти інформацію в інтернеті, порадитись з колегами. Але потрібно попередити замовника та взяти більше часу для експериментів.

Навіть якщо ви інтроверт — вам доведеться багато спілкуватись, у цій сфері дуже важливі особисті контакти. Чим більше ви розповідаєте про свою справу, тим краще йтимуть справи.

Не варто аж надто перейматися відсутністю стартового капіталу, краще почати з того, що у вас зараз є. І поступово купляти матеріали під конкретні проекти. Так само і інструменти — не варто закуповувати одразу усі, краще придбати під конкретне замовлення.

Розвивайте стресостійкість. Не варто ототожнювати себе з власним бізнесом. Це звісно, приходить з досвідом. Щоб це зрозуміти, мені потрібно було народити дитину. З появою Мії я стала набагато спокійніше ставитись до проблем на роботі, перестала сприймати їх як вселенські катастрофи. Спокійно аналізую, що я зараз можу зробити для вирішення цієї проблеми і часто рішення досить швидко знаходиться. Майстерня — це лише робота, а життя існує і поза роботою.

Аналізуйте усі процеси та результати. Вираховуйте, скільки часу витрачається на кожне замовлення, наскільки воно окупається.

Якщо робите велику конструкцію — варто заздалегідь протестувати, чи не буде проблем з монтажем.

Якщо вам здається, що ви знайшли свою нішу, не варто розслаблятись. Ми, наприклад, одного разу продали фактично усі фігурки з фанери на Всі Свої, а наступна виставка уже не була такою успішною — з'явилось ще декілька виробників, посилилась конкуренція. Потрібно весь час моніторити ситуацію на ринку.

Які у вас плани на майбутнє?

Хочемо докупити ще два професійні верстати в майстерню, щоб пришвидшити роботу. І вийти на новий рівень у трьох основних напрямках, які ми для себе визначили: оформлення весіль, промозон та вітрин і виготовлення брендованої продукції.

Не пропустите самые важные новости и интересную аналитику. Подпишитесь на Delo.ua в Telegram

автор:
Євгенія Козловська
по материалам:
"Дело"
раздел:
теги:

По теме:

Гостевой дом как бизнес — опыт основателей гестхауса Stockholm Studios
How2Do: Как начать свой бизнес 05 июля, 10:07

Гостевой дом как бизнес — опыт основателей гестхауса Stockholm Studios

Как киевские предприниматели создали тренд и зарабатывают на нем

Як відкрити приватний кабінет сімейного лікаря
How2Do: Как начать свой бизнес 19 апреля, 10:04

Як відкрити приватний кабінет сімейного лікаря

В Україні розпочалась реформа фінансування медичної системи, яка дозволяє приватним лікарям претендувати на державний бюджет. Не виключено, що саме цей факт стимулюватиме лікарів відкривати свої практики