Депутати пропонують збільшити ставку оподаткування банків. Чому це не дуже вдала ідея

19 жовтня 2023 року Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт «Про внесення змін в підрозділ 4 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків» (реєстр. № 9656-д від 29 вересня 2023 року).

Вказаним законопроєктом законодавець запропонував збільшити ставку оподаткування банків з 18% до 36% на період з 1 січня 2024 до 31 грудня 2025 року.

Зміни мотивовані тим, що надприбутки банків, отримані ними за результатами трьох кварталів 2023 року, не є результатом підвищення продуктивності банківського сектору, а натомість отримані банками в наслідок суттєвих змін економічного середовища.

Так, прибуток банків за вісім місяців 2023 року склав 95 млрд грн, що в 11 разів більше, ніж за аналогічний період 2022 року (8,4 млрд грн), і більш як вдвічі більший історичного рекорду в 45,6 млрд грн в «довоєнному» аналогічному періоді. 

Локомотивом зростання прибутковості банків стало зростання процентних доходів банків на 49% (до 195,41 млрд грн), оскільки банки заробляють на вкладах в депозитні сертифікати НБУ і ОВДП Мінфіну. Сукупна частка процентних доходів від них з травня 2023 року більше 50%.  В  середньому банки зараз заробляють 12 млрд грн у місяць.

Варто зазначити, що збільшуючи ставку оподаткування, законодавець залишає незмінною базу оподаткування. Тобто, за проєктом, оподаткуванню підлягає увесь прибуток банківських установ замість запропонованих раніше процентних доходів банків.

З одного боку, в умовах воєнного стану вказана норма вбачається справедливою з огляду на необхідність наповнення державного бюджету для фінансування військових видатків. Ідея такого оподаткування наразі є доцільною з огляду на те, що банки по суті, вдало використали ситуацію. При цьому, обсяги активних операцій за першу половину 2023 року змінились не суттєво, оскільки банки, здебільшого, в умовах воєнного стану обирають ризикорієнтований підхід та інші, альтернативні, джерела доходів, ніж кредитування.

Як зазначалося вище, норма підвищеного оподаткування буде діяти тимчасово – два роки. Разом з цим, достовірно невідомо, чи будуть ці надприбутки мати місце в 2024-2026 роках. Однак, сплачувати подвійний податок банки будуть зобов’язані. 

Більше того, протягом 2023 року стрес-тестування від Національного банку пройшла тільки третина банків (20 бінків), що не дає повного бачення ситуації відносно стресостійкості всієї банківської системи. 

Варто також зважити на великий об’єм проблемних кредитів банків (NPL) у 2023 році. Так, за даними НБУ, станом на 1 вересня 2023 року частка непрацюючих кредитів у банківському секторі становила 38,5% і, з огляду на війну і складну економічну ситуацію в країні, вона буде тільки зростати. 

Тобто, збільшення податкового навантаження в запропонованому періоді оподаткування може негативно вплинути на розвиток банківського сектору у загаданому періоді та знизити інвестиційну привабливість банківської системи. 

Разом з цим досить очікуваною може бути реакція банківської системи на такі зміни. Банки будуть намагатися зменшити податкове навантаження доступними їм законними методами. А саме, додаткове податкове навантаження, що запропоноване ініціаторами законопроєкту, може лягти на плечі клієнтів у вигляді встановлення додаткових тарифів чи збільшення комісійної винагороди.

Варто також зазначити, що понад 50% банківської системи України – це державні банки. Тобто більша частина чистого прибутку через виплату дивідендів (зазвичай це 90% від чистого прибутку) в будь-якому випадку спрямовується державі. І тому розмір ставки оподаткування прибутку в даному випадку не має суттєвого впливу на поповнення бюджету.

Таким чином, підсумовуючи викладене, вбачається, що ідея щодо встановлення подвійної ставки оподаткування для банків на майбутній період, не дивлячись на отримані надприбутки в поточному періоді, може не дати бажаного результату та мати негативний вплив на банківську систему в майбутньому.