Кредитні афери недобросовісного бізнесу. Чому позичальники не повертають гроші банкам

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Українська банківська система вистояла. З початку вторгнення РФ в Україну банки є прибутковими, відкривають відділення, запускають нові продукти, але, на жаль, частка непрацюючих кредитів (NPL) залишається високою.

Частка непрацюючих кредитів у банківському секторі становила на 1 квітня 2023 року 38,8% та зросла на 0,7 в. п. порівняно з 38,1% на 1 січня. Обсяг непрацюючих кредитів за квартал виріс на 2 млрд грн до 434 млрд грн.

Звісно, зростання неплатежів за кредитами пов'язане з повномасштабною війною в Україні. Руйнування активів та заставного майна, втрата доходів та погіршення платоспроможності позичальників знижують їх спроможність обслуговувати кредити.

Але є «прошарок» позичальників, чия неплатоспроможність – уявна і ніяк не пов'язана з війною, проблемами в бізнесі або макроекономічною турбулентністю. Нерідко причиною є банальне небажання позичальника повертати гроші.

Ми зібрали найулюбленіші схеми недобросовісних боржників з ухиляння від повернення боргів банку.

Про них, а також про прогалини у законодавстві, що уможливлюють такі схеми банкіри і органи державної влади говорили на круглому столі: «NPL в державних банках: особливості роботи під час війни».

Аукціон-атракціон. Кейс «Бліц-Інформ»

Історія почалася у 2019 році. Саме тоді Господарський суд Києва офіційно визнав «Бліц-Інформ» банкрутом і розпочав ліквідаційну процедуру.

Загальна сума заборгованості колишнього лідера поліграфічного ринку України перед кредиторами в процедурі банкрутства становила близько 4,1 млрд грн, з них 1,7 млрд грн – сума вимог Укрексімбанку як головного кредитора із заставою у вигляді нерухомості та поліграфічного обладнання.

Того ж року на аукціоні майно «Бліц-Інформ», основна маса якого перебувала у заставі Укрексімбанку, було продане лише за 49,59 млн грн при стартовій ціні лоту 773,2 млн грн.

Майно було викуплене ТОВ «Палп Мілл Прінт», що входило до нібито австрійського холдингу Pulp Mill Holding Gmbh та бенефіціаром якого уже офіційно через ТОВ «Автоспецнтранс-Київського КПК» значиться громадянин Кіпру ексдепутат російської Держдуми та нинішній російський олігарх – Володимир Крупчак.

Згаданий австрійський холдинг веде потужну інвестиційну діяльність на території рф не згорнувши її навіть після початку агресії проти нашої країни.

Через низку зловживань при проведені аукціону, що позбавило його усіх ознак конкурентності, Банк звернувся до суду з позовом про визнання їх результатів недійсними.

4 квітня 2023 року Північний апеляційний господарський суд ухвалив рішення на користь АТ «Укрексімбанк» та визнав недійсним аукціон з продажу майна одного з колишніх лідерів видавничої та поліграфічної сфери в Україні ПрАТ «Бліц Інформ».

Крапка в оскарженні аукціону має бути поставлена у суді касаційної інстанції.

Виведення об'єкта іпотеки. Кейс котеджного містечка «Маєток»

В іпотеці Укрексімбанку перебуває більше 30 елітних котеджів та більше 200 земельних ділянок, які знаходяться у котеджному комплексі «Маєток» біля Києва. Ця нерухомість належала ТОВ «Будівельна Українська Спілка», яке було визнане банкрутом.

Через незаконну схему з аукціоном в процедурі банкрутства усі ці предмети іпотеки були виведені на іншу компанію. Аукціон проведено з грубим порушенням закону, зокрема, було проведено четвертий аукціон, який взагалі не передбачений законом. При цьому усе майно було об’єднане в один лот, щоб максимально зменшити попит. Також було зменшено строки огляду майна та подання заявок на участь в аукціоні.

Покупцем активів стала компанія ТОВ «Ріел Естейт Компані» кінцевим власником якої був Ігор Кіцкай – бенефіціар ТОВ «БУС». Оперативно усе майно було перепродано ще раз, а компанію ТОВ «Ріел Естейт Компані» ліквідовано.

На сьогодні більшість цих об’єктів належить особам, близьким до бенефіціарів ТОВ «БУС», частина – іншим власникам.

Згідно з висновком судового експерта у кримінальній справі, ринкова вартість заставного майна боржника на час його продажу з аукціону складала 178 млн грн, в той час, як за наслідком спірного аукціону майно було продано за ціною 11 млн грн.

У серпні 2019 року Верховний Суд визнав недійсним аукціон. У зв’язку з недійсністю аукціону усі незкаонно продані котеджі та земельні ділянки підлягають витребуванню у поточних власників, поверненню у власність банкрута для повторного їх продажу в процедурі банкрутства.

Сезон небувалих (і незаконних) знижок. Кейс ТОВ «Протеїн-продакшн»

Заставне майно Банку, яке практично є складовою всього заводу із глибокої переробки сої, було реалізовано за 48,6 млн грн, у 14 разів дешевше реальної вартості, що становить близько 700 млн грн.

Продаж заставного майна відбувся за заниженою ціною, всупереч прямій забороні суду, про які були обізнані ліквідатор та торгова організація. Через те, що торги вочевидь планувалися до проведення для «вузького кола», в них взяли участь лише 2 учасники, які мали можливість зробити найнижчі ставки. Знайомий «незнайомий» переможець (ТОВ «Фалькон Агро Груп», що контролюється родиною Березкіних - бенефіціарів банкрута) зі ставкою у 48,6 млн грн щасливо набув у власність комплекс ринковою вартістю більше ніж 700 млн грн.

Таким чином ліквідатор та організатор всупереч забороні суду та під силовим прикриттям «тітушок», все ж таки провели аукціон. Підсумком продажу заводу «Протеїн-Продакшн» стало те, що замість 4 млрд гривень, які повинен був отримати Укрексімбанк, він отримав 1,2% від суми боргу.

Верховний суд розглянув позовні вимоги Укрексімбанку про визнання аукціону недійсним, та непередбачувано висловив позицію про невірно обраний спосіб захисту інтересів позивача, виклавши своє рішення дуже суперечливо та неоднозначно.

Через таке рішення Верховного суду Укрексімбанк був вимушений подати новий позов.

Не все те золото, що блищить. Кейс ПрАТ «Київський ювелірний завод»

13 січня 2017 року ліквідатором ПАТ «Київський ювелірний завод» в справі про банкрутство на аукціоні було реалізовано, в тому числі й заставне майно Укрексімбанку – виробничий корпус, кілька нежилих приміщень, обладнання, сировина та готові ювелірні вироби.

Майно було продано на аукціоні незважаючи на наявну ухвалу суду, якою заборонялося ліквідатору вживати будь-які заходи, спрямовані на відчуження майна ПрАТ «КЮЗ та навіть на призупинення дії свідоцтва ліквідатора.

Аукціон відбувся з грубим порушеннями закону та прав Банку, оскільки майно було оцінене за заниженою вартістю, в один лот було об’єднано майно, яке було різним за своїм призначенням та характеристикам, не пов’язане жодними ознаками майнового комплексу, перебуває в різних регіонах. І все це було здійснено для максимального зниження попиту.

Оскільки аукціон був незаконним та без ознак конкурентності, Банк подав до суду заяву про визнання його недійсними. Однак, пов’язані з бенефіціарами ПрАТ «КЮЗ» особи за допомогою юридичної фірми, керівник якої нещодавно був затриманий разом з ексголовою Верховного суду, домоглись через Північний апеляційний господарський суд перегляду за надуманими підставами судових рішень (включно з рішеннями Верховного Суду) про недійсність аукціону.

Справа наразі перебуває на розгляді в касаційному суді.

Холодний розрахунок (не спрацював). Кейс ТОВ «Айс термінал»

В липні 2017 року ТОВ «Айс термінал» – холодильно-логістичний комплекс, який називав себе найбільшим в Україні, було визнано банкрутом та оголошено про відкриття ліквідаційної процедури.

Майно, яке належало ТОВ «Айс Термінал» перебувало в іпотеці та заставі Укрексімбанку.

При ринковій вартості такого комплексу близько 270 млн грн, в ході процедури банкрутства було реалізовано на аукціоні за ціною, яка складала лише 10% від зазначеної ринкової вартості.

Відтак Банк надалі був змушений протягом тривалого періоду часу (більше трьох років) відстоювати свої законні права в різних судових інстанціях, доводячи очевидні порушення допущені під час організації та проведення несправедливого аукціону.

Врешті в жовтні 2022 року Верховний суд залишив силі рішення суду першої інстанції про задоволення вимог Банку щодо визнання недійсним результатів аукціону, а відтак поставив крапку в даному тривалому спорі.

Очікуємо, що справедливе рішення надасть можливість надалі задовільнити законні вимоги державного Банку на отримання грошових коштів від справедливої реалізації заставного майна на публічному аукціоні.

Торгівельний центр за ціною квартири. Кейс ТОВ «Харків-Надра»

У 2011-2012 роках державний Укрексімбанк рефінансував кредити сумнозвісної харківської групи «Таргет», яку пов’язують з братами Протас (харківські мільйонери). В забезпечення Банку було надано нерухоме майно — три великих об’єкти у м. Харків, які ТОВ «Харків-Надра» викупило з аукціонів в процедурах банкрутства інших компаній групи заставною вартістю більше 400 млн грн. Однак, вже 2013 року щодо ТОВ «Харків-Надра» було відкрито провадження у справі про банкрутство.

Ліквідатор компанії, у якої ТОВ «Харків-Надра» придбало два об’єкти загальною площею майже 40 тис.кв.м, через суд досяг рішення про скасування того продажу від 2012 року, повернення майна у власність початкової компанії і скасування іпотек, укладених з Банком. Після цього — ліквідатор перепродає ці об’єкти іншим особам. Укрексімбанк до 2021 року у судах різних інстанцій відстоював свої права, як кредитора, однак, неоднозначні рішення судів, в тому числі Верховного суду, поставили крапку і залишили Банк без цього забезпечення по кредиту. Наразі тривають судові спори щодо іншого майна, яке теж було незаконно відчужено за заниженими цінами.

Протягом майже чотирьох років Банк захищає свої законні інтереси в судах.

Повернення активів

Сьогодні державний Укрексімбанк докладає зусиль для захисту своїх інтересів, як державної установи, так і інтересів своїх кредиторів, намагаючись повернути незаконно виведені активи боржників та забезпечити їх прозорий публічний продаж.

З 2021 року по травень 2023 року Банку вдалося повернути проблемні активи на суму 3,2 мільярда гривень.