НБУ курс:

USD

41,29

-0,00

EUR

43,47

-0,00

Наличный курс:

USD

41,65

41,60

EUR

43,77

43,52

Як торговельній точці на ярмарку за один рік вирости до мануфактури з виробництва пряників

Як торговельній точці на ярмарку за один рік вирости до мануфактури з виробництва пряників
Ідея створити бізнес у типовому львівському форматі мануфактури виникла природним чином, розповідає співвласник майстерні пряників "Юрашки" Ілля Верхоляк. Але концепцію і всі бізнес-процеси вони розробляли з нуля, як і сам продукт
Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.
12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.
Забронировать участие

Львівська майстерня пряників "Юрашки" існує вже чотири роки. З одного боку, це такий собі пряниковий шоурум, де окрім продажу проводять майстер-класи з випікання та розфарбовування пряників. Але з іншого — це досить потужне виробництво, де працюють майже 100 осіб та щодня виготовляють тисячі різних смаколиків. В інтерв'ю для спецпроекту "БизнЕС вместе" співзасновник "Юрашків" розповів свою історію становлення бізнесу на вже й без того заповненому ринку, а також про те, чому малому бізнесу варто звертати увагу на програми підтримки, які діють в Україні.

"Юрашки" від свого початку існували у форматі майстерні пряників?

Ні. Ми починали 2014 року з торговельної точки на різдвяному ярмарку. Випробовували, чи знайде наш продукт своє місце на ринку, і побачили, що ідею потрібно розвивати.

Ми вирішили працювати не просто у форматі магазину, а такого собі шоуруму, який об'єднує продажі, майстер-класи та кафе.

Ви від початку залучали пекарів, чи печиво пекла ваша родина?

Ми залучали фахівців. Але всі напрацювання проходили через нас, нашу команду і сім'ї, особливим поціновувачем був мій однорічний син.

Скільки тривав процес трансформації торговельної точки у майстерню печива із сотнею співробітників?

Приблизно рік.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кредит под 7%: как бизнесу получить доступное финансирование

Що відбувалося протягом цього першого року, як виглядав ваш бізнес-проект?

Ми стабільно продавали печиво на ярмарках у Львові і не тільки під час усіх свят. Ми з партнером маємо інший бізнес — виробляємо і реалізуємо різноманітні сувеніри (вироби з дерева, магніти, вироби з кераміки, handmade іграшки. — Ред.), які продаємо на ярмарках уже приблизно сім років. Тож організатори, можна сказати, це наші партнери.

Коли ви відкрили майстерню пряників, формат мануфактури вже існував на ринку?

Такий формат продажу солодощів уже існував, тож велосипед ми не вигадували.

У нас є два формати майстер-класів. Перший — діти прикрашають печиво глазур'ю, їм допомагають художники. Другий — саме випікання, тобто пекарі допомагають змішувати інгредієнти, замісити тісто, спекти, і лише потім пряники оздоблюють.

Наскільки складно було заслужити собі ім'я, зробити покупців лояльними, щоб вони ідентифікували саме бренд "Юрашки"?

Ми не думали про складність, а просто створювали якісний продукт, ніколи не зупинялися у розвитку, багато вчилися.

Хто ваша аудиторія — львів'яни чи туристи?

І містяни, і туристи. Дітям тут цікаво, вони отримують позитивні емоції під час майстер-класів. Це не гра на смартфоні, тут діти вмикають свою уяву, працюють руками, тому й батькам наш формат подобається.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мы выросли от производства "железа" до "умного" сервиса для бизнеса — основатель DroneUA

Які були найскладніші етапи під час створення вашого бізнесу?

Ми починали у важкий для країни період — у 2014 році. Ці події тиснули психологічно, та й економічні чинники, як от падіння курсу гривні, впливали.

Найскладнішим завданням було зібрати правильних людей навколо себе. Я не сприймаю людину через призму її освіти, віку тощо.

Багато тих, хто працював від початку, потім пішов, багато прийшло нових. Це природний процес. Але поступово кількість співробітників зростала, створювалися нові відділи. Спочатку у наc не було відділу маркетингу, відділу з добору персоналу, тепер є.

Що для вас було поштовхом рухатися далі?

По-перше, у нас був попередній досвід: інший бізнес — мережа магазинчиків "Сувенірний крам", яка уже сім років продає  сувеніри у Карпатах, Львові, на Шацьких озерах.

По-друге, ми брали участь у проекті Євросоюзу з підтримки українського малого бізнесу й отримали кошти на встановлення програмного забезпечення для обліку та аудиту. Проект тривав рік. Ми обрали підрядника, а після завершення проекту Європейський банк реконструкції та розвитку компенсував 70% вартості його послуг. Дякуючи новій системі, ми навели лад і систематизували всю фінансову та виробничу інформацію — від залишків продукції до нарахування зарплати працівникам. Вартість проекту становила від 12 до 15 тис. євро.

Довідка: Шукайте деталі про доступ до фінансів на EU4Business. EU4Business — це ініціатива ЄС, яка надає підтримку приватному сектору в країнах Східного партнерства, зокрема в Україні. Її мета — покращити діловий клімат через професійні поради малому та середньому бізнесу та доступ до фінансування. Допомога у межах EU4Business надається разом з іншими організаціями.

Насправді це дуже крута можливість. Я раніше навіть не знав, що в Україні діють такі програми. Вони дуже важливі для підприємців, особливо для початківців.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Как товар made in Ukraine производить по-европейски и зачем это нужно

Чи є щось у вашій моделі, від чого ви точно не відмовитеся?

Ми створюємо печиво вручну — це наша філософія, і ми від неї ніколи не відмовимося.

Уже є технології, які дозволяють запустити масове виробництво, поставити, умовно, декілька принтерів, декілька операторів і виготовляти імбирні пряники із глазурованими малюнками. Але для мене принципово важливо, що ми створюємо продукт вручну.

На початку у нас було лише п'ять художниць, які розмальовували пряники, тепер їх 70. Загалом у нас працює понад 100 людей.

Який масштаб виробництва?

Щодня понад 2 тис. пряників. Звісно, є сезонність. Це радше різдвяний продукт, тому зимою виготовляємо більше. Впливає також туристична активність. Ближче до зими активізуються корпоративні замовлення, на них припадає  майже 20% усіх замовлень. Наприклад, ми співпрацювали з мережею "ОККО", певний час постачали продукцію на 400 їхніх заправок по всій Україні.  Ми розробляли для них спеціальну серію пряників до Різдва та Великодня.

Було дуже приємно бачити свій продукт десь далеко на Закарпатті біля кордону з Румунією.

Серед цікавих замовлень: до дня міста ми побудували найбільший пряниковий будинок, який внесли до Книги рекордів України, — заввишки три метри. Люди заходили у нього і навіть смакували!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Варто зайняти свою нішу і не дурити споживача — виробник соків "Сади Прикарпаття"

Ви багато експериментуєте зі смаками пряників?

Ми намагаємося триматися основного складу продукту, працюємо за однією технологічною картою щодо тіста: на 80-90% це той самий продукт. Але завжди експериментуємо, зараз ми створюємо пряник з гострим перцем.

Наскільки зросло ваше виробництво за минулий рік порівняно з попереднім?

Ми збільшилися десь на 30%. Зросли обсяги продажів безпосередньо у майстерні у Львові.

Також ми продали франшизу в Київ, знайшли партнера, який працює у форматі острівків у торговельних центрах, збільшилися зовнішні продажі.

Чи складно було знайти партнера в іншому місті?

Складність полягає у тому, щоб знайти людину, яка перейматиметься продуктом та ідеєю, яка концентрується не лише на цифрах та рентабельності. У мене є чітке уявлення і розуміння того, хто є нашими потенційними партнерами.

Ми постійно у стадії зустрічей та обговорень. Буквально нещодавно вели перемови з потенційним партнером у Трускавці.

Але складно домовлятися ще й тому, що наш продукт не першої необхідності, це радше емоційна покупка.

Тому коли купівельна спроможність населення падає, падає й інтерес потенційних партнерів. Але я ніколи не зациклююся на відмовах.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Первые украинские 3D-принтеры поедут в Польшу и США — сооснователь Kwambio

Які міста для вас цікаві щодо розширення?

Насамперед міста-мільйонники. Там і купівельна спроможність більша, і туристів більше. Наразі партнер є лише у Києві.

А як щодо можливості виходу на зовнішні ринки?

Ми думаємо про це. Навіть мали партнера у Європі (це була мережа збуту в Польщі), який продавав наші пряники. Також ми вели перемови з сім'єю з Німеччини щодо франшизи (познайомилися з ними, коли ті приїхали до Львова і зайшли у нашу майстерню).

Перед повноцінним виходом на зовнішній ринок вважаю за потрібне пожити у цій країні хоча б кілька місяців.

Це допомагає зрозуміти умови ведення бізнесу, відчути ментальність людей, що дуже важливо.

Аби постачати товар до Польщі, потрібні були сертифікати?

Цим займалися партнери. Але всі українські сертифікати у нас є. Ми підтвердили відповідність вимогам і безпечність усіх інгредієнтів — борошна, яєць, масла тощо. Також є сертифікати і на готову продукцію.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Как бизнесу повысить качество украинских товаров до европейского уровня

Щоб ви побажали українським підприємцям?

Бути підприємцем — це вірити в себе! Ніколи не втрачати віри у себе, бути більш соціально активними. Не забувати, що саме ми з вами створюємо нову економіку нашої країни, ми, уже зараз, формуємо нове суспільство.

Не пропустите самые важные новости и интересную аналитику. Подпишитесь на Delo.ua в Telegram