- Тип
- Эксклюзив
- Категория
- Бизнес
- Дата публикации
Європейське фінансування: нові можливості для українського бізнесу
Європейські фінансові програми для бізнесу надають можливість українським підприємствам ставати сучаснішими та більш інноваційними. Справа лише за спроможністю скористатися шансом.
Протягом останніх п'яти років в Україні з'явилось чимало технологічних компаній. Ми вже розповідали про Kwambio, DroneUA, Аеропракт, Сади Прикарпаття.
Запуск таких виробництв вимагає чималих витрат на розробку і тестування прототипів, просування, вихід на інші ринки, подальший розвиток і дослідження. Звичайне кредитне фінансування не завжди доступне для інноваторів. Адже банки пропонують зазвичай кредити з високими відсотковими ставками, які для бізнесу на початковому етапі просто непідйомні. Водночас у Європі практика кредитування технологічного бізнесу — звичайна річ.
Така практика вже починає застосовуватися і у нас. Зараз в Україні діє низка ініціатив для бізнесу від Євросоюзу. Це — ґрантові програми для інноваційного бізнесу, програми з вигідного кредитування або програми, де за невеликі кошти можна залучити консультанта-практика. Наприклад, вже десять років працює комплексна ініціатива Європейського Союзу EU4Business, яка об'єднує низку програм для підприємців. Серед них є й програма доступу до фінансування, за якою отримати кошти та додаткові можливості може як класичний бізнес, так і інноваційний.
На прикладі двох українських компаній, що скористались європейським фінансуванням та посилили свою інноваційну складову і "додану вартість", розповідаємо про таку можливість.
Енергія з альтернативою
Для технологічного бізнесу передбачена участь у ґрантових програмах. "Горизонт 2020" (HORIZON 2020) — це найбільша рамкова програма Європейського Союзу з фінансування науки та інновацій, яка має загальний бюджет 80 млрд євро та розрахована на 2014-2020 роки. Ця ініціатива ЄС виділяє кошти на конкурсній основі на підтримку розвитку і впровадження інновацій, зокрема у підприємництві і промисловості.
Компанія Salix energy, одна із лідерів у сегменті альтернативної енергетики, вже 9 років вирощує енергетичну вербу. Ця рослина — родичка знайомої багатьом білої верби, але, на відміну від неї, дуже швидко росте і не потребує спеціальних ґрунтів. Завдяки цьому енергетична верба стала перспективною сировиною для біомаси, яку використовують для виробництва тепла та електроенергії.
І от саме програма "Горизонт 2020" дала компанії Salix energy значний науковий і практичний поштовх для виходу на вищий рівень.
Ірина Гнап очолює компанію від початку. Розповідає, що багато речей робили на ринку вперше, до того ж не було достатньо досвіду, мали дефіцит кадрів. Але мали високу мотивацію — стати серйозними гравцями на ринку альтернативної енергетики.
В 2016-2018 роках, вже маючи досвід роботи у галузі та потрібні компетенції, компанія Salix energy стала учасником міжнародного проекту "Стале вирощування біомаси на маргінальних землях в Європі" (SEEMLA) в рамках програми HORIZON 2020. Найголовніше завдання проекту SEEMLA — оцінка і вдосконалення провідного досвіду використання малопродуктивних земель, що робить їх стійкішими з екологічної, економічної та соціальної точок зору. В програмі взяли участь Німеччина, Україна, Греція та Італія.
Під час участі у програмі компанія отримала 130 тисяч євро на дослідження в галузі вирощування енергетичних культур. Цей проект допоміг Ірині і популяризувати інформацію про біоенергетику в Україні, і отримати корисний науковий та практичний досвід роботи із закордонними колегами.
В інтерв'ю для "Бизнес вмЕСте" Ірина розповіла, який шлях пройшла її компанія з 2011 року, як переорієнтовувались її торговельні потоки, та як SEEMLA вплинула на енергетичну галузь в Україні загалом.
Ми — "піонери" ринку біоенергетики в напрямку вирощування енергетичних культур, тому багато часу приділяємо її популяризації. Беремо участь у конференціях, проводимо у себе "Дні Енергетичного Поля", співпрацюємо із міжнародними організаціями, які просувають цей напрямок в Україні. Також ми — одні з засновників Біоенергетичної асоціації України. Тобто ми активні, задаємо тренди в своїй сфері. І тому, коли почули про можливість взяти участь у SEEMLA, вирішили цим скористатися.
Виявилось, що для того, щоб стати учасником такого проекту, потрібно мати експертизу та компетенції. Проект мав на меті дослідження, а всі залучені до нього — консорціум із 4 країн і 8 учасників — мали відповідні компетенції. Серед них були фахівці із землекористування, із аналізу ґрунтів. SEEMLA включала в себе багато ланок — що таке маргінальні землі, як їх визначити, були й пілотні ділянки та дослідження на них. Власне, це був наш кейс, де ми своїм ресурсом — земельним, трудовим, інтелектуальним — проводили практичні дослідження.
Нам було цікаво співпрацювати з колегами, які також мали відповідні компетенції, поділитись досвідом, порівняти отримані результати, почерпнути корисні нові знання та отримати відповіді на питання, які нас цікавили. Наприклад, чому на певних ґрунтах немає результату або, навпаки, є прекрасні результати. В Україні нам немає з ким порадитися з цього приводу.
Які результати ви отримали за проектом?
Ми отримали багато зрізів щодо впливу певних факторів на ріст рослин та урожайність. Розвиваємо напрямок посадкового селекційного матеріалу. З огляду на те, що на ринку брак експертів та фахівців, такі офіційні дослідження дають можливість всім зацікавленим сторонам вивчати результати та ухвалювати відповідні рішення: які ґрунти використовувати та які саме культури на них вирощувати.
Також в рамках програми ми багато працювали над питаннями вдосконалення законодавства: які є обмежуючі фактори, що потрібно зробити в юридичній площині, щоб ця галузь розвивалась. Також нам важлива репутаційна складова. Адже ми працювали спільно із колегами з інших Європейських країн, які мають відповідні компетенції, знання та досвід. Нам було важливо відповідати загальному високому рівню.
Який найголовніший ваш здобуток від проекту?
Консолідація зусиль професіоналів. Ми займалися дослідженнями (можна сказати — наукою) самотужки, а тут — отримали можливість серйозної підтримки. Яка й допомогла в чомусь впевнитись, щось відкинути, на щось більш прискіпливо звернути увагу. В період проекту, наприклад, ми ввели в обіг нову культуру — Павловнію. Тому цей проект став своєрідним інформаційним поштовхом. Слід пам'ятати, що наукові дослідження не дають швидкого результату і миттєвого повернення бонусів чи інвестицій. Не варто чекати всього "вже і одразу". Це довгострокові вкладення. Вони, звісно, дадуть поштовх розвитку сектора біоенергетики. Зокрема і за умов відповідної стабілізації політико-економічної ситуації.
Якщо ж говорити про розвиток бізнесу, на якому етапі зараз перебуває компанія?
Ми закінчили інвестиційний період створення плантацій та перейшли до етапу збору врожаю. Площі, які згідно з бізнес-планом були відведені під посадку, засаджені. Зараз збираємо врожай, використовуємо його для своїх котелень (генерація тепла) та продаємо. Ми формували плантації з 2011 року. Заклали перші 130 гектарів і нарощували площі до 2014 року.
Перші роки — це виключно інвестиційний етап. Тоді ми не отримували врожаїв, лише вкладали кошти. Зараз у нас 1700 гектарів плантацій. Перший врожай було зібрано у 2014 році. Це був невеликий пробний обсяг. Ми навчалися та відпрацьовували саму технологію збору біомаси, організацію логістики, управління цими процесами. Адже такий бізнес не мав тоді напрацювань та стандартів в Україні. Нам довелось його розвивати шляхом експериментів, навчання та запрошення наших європейських колег, щоб вони поділились своїм досвідом в організації бізнес-процесів.
Яких інвестицій потребує перший етап?
Аграрний ринок України сьогодні добре розвинений "технічно", тому доцільно використовувати вже наявну сільськогосподарську техніку. За таким механізмом працюють і в Європі, зокрема в Польщі. Існують операторські компанії, які надають послуги із підготовки ґрунту, закладання плантацій, догляду за ними та збору врожаю. Якщо орендувати техніку або замовляти послуги, то інвестиції протягом перших двох років складатимуть близько 1000 євро на один гектар. Сюди входять: прямі виробничі витрати на придбання селекційного посадкового матеріалу, підготовки ґрунтів, закладення плантацій та догляд за ними протягом перших двох років.
Як змінювалась структура продажів за 5 років?
В 2014-2016 роках практично вся зібрана біомаса йшла на експорт. Експортний профіль ми й закладали у бізнес-плані, оскільки тоді в Україні ця галузь не була розвинена. Перші два сезони ми продавали біомасу виключно на експорт, у Польщу. Там досить розвинений ринок зеленої енергетики, зокрема генерації тепла з біомаси. Але за кілька наступних років в Україні теж розпочався перехід на відновлювальні джерела енергії. Зокрема розпочалось встановлення твердопаливних котлів на біомасі. Тому зараз структура докорінно змінилася — уся біомаса, яку ми виробляємо, споживається в Україні.
Чому, на вашу думку, сталась така переорієнтація?
Висока ціна на газ, розвиток напрямку енергонезалежності країни та прихід світових трендів призвели до того, що в Україні відбувається перехід на відновлювану зелену енергію. І встановлення "зелених" потужностей відбувається як в комунальному секторі виробництва тепла, так і у приватних виробництвах. Які таким чином заощаджують свої гроші на ціні на тепло та енергоносії. Останній сегмент, на мій погляд, розвивається більш стрімко. І у ньому зараз є більші потужності, ніж у сегменті комунальних підприємств — ті здебільшого працюють на дровах або пелетах, брикетах — це невеликі за потужністю об'єкти.
Біомаса економічно вигідна на підприємствах із великою потужністю — від 3 МВт. Чим більший за потужністю об'єкт генерації, тим вигідніше використовувати тріску у порівнянні з пелетами чи брикетами. В 2014 році ми, спільно з нашим партнером, компанією "Аванті-Девелопмент", відкрили перші твердопаливні котельні. Розмістили їх на Волині, у селищі Іваничі. Ми орендували існуючі котельні, там встановили твердопаливні котли потужністю 3,4 МВт, які працюють на біомасі. Це був наш пілотний проект використання нашої власної біомаси — тріски енергетичної верби. Нам важливо було отримати досвід управляти біомасою, процесом її спалювання для генерації тепла. Такого досвіду в Україні тоді теж не було. Сьогодні наша стратегія — це розширення таких потужностей для того, щоб біомасу, яку ми отримуємо з плантацій, спалювати і виробляти тепло, розвивати вертикально інтегрований бізнес.
Чому обрали саме вертикальну інтеграцію як напрямок розвитку бізнесу?
Наявність власної сировини — біомаси та бажання створити кінцевій продукт. Ми підготували бізнес-план і побачили економічну ефективність. Наші об'єкти генерації знаходяться на Волині, недалеко від наших плантацій. Це досить економічно привабливо, адже ми витрачаємо лише необхідний мінімум на логістичні процеси.
Одним із найголовніших здобутків участі у HORIZON 2020 Ірина вважає те, що результати, отримані у проекті, надали інформаційну підтримку і забезпечили детальний аналіз проблем для галузі загалом. Тепер ця інформація загальнодоступна. І кожен, хто її потребує, може отримати необхідні рекомендації і розпочати висадження енергетичних культур.
Для улюбленців із любов'ю
Отримати фінансування у великій фінансовій інституції ЄС складно. Тож, щоб український бізнес міг отримати вигідний кредит, ЄС укладає контракти з Європейським Банком Реконструкції та Розвитку (ЄБРР), Європейським Інвестиційним Банком(ЄІБ) і Німецьким Банком розвитку/Німецько-Українським Фондом.
Ці міжнародні фінансові інститути співпрацюють в Україні з групою банків, які і видають такі кредити бізнесу за ринковими ставками. Саме низка українських банків, як-от: ПроКредит Банк, Кредобанк, Кредитвест Банк, Райффайзен Банк Аваль, ОТП Лізинг, та державні Ощадбанк і Укргазбанк, — видають доступні кредити. Завдяки надходженню грошей із ЄС, бізнес має можливість отримати фінансування для подальшого розвитку своєї інноваційної складової.
Таким кредитом для розвитку бізнесу скористався підприємець Євген Пелих, який разом із партнером Андрієм Бугаєм заснував три роки тому компанію "Фортіс-Фарма". Оскільки Андрій — доктор ветеринарії, його спеціалізація і вплинула на профіль бізнесу.
ТОВ "Фортіс-Фарма" ось уже протягом трьох років виробляє різноманітні ветеринарні препарати. Наукові розробки та їх впровадження — основа діяльності компанії та головний напрямок розвитку. Серед препаратів компанії є ряд оригінальних, які користуються чималим попитом на українському ринку.
Розпочиналась робота компанії на власних інвестиціях. Кредитувалися доволі часто — для перекривання касових розривів та поповнення оборотних коштів. Але для придбання нового обладнання Євген вирішив залучити більш значне зовнішнє фінансування. Тож звернувся до кредитних програм банків ЄС. Торік він отримав кредит на розвиток свого бізнесу в гривні під 20% в ПроКредит Банку, що співпрацює з ЄІБ.
Про свій досвід співпраці із банківським сектором підприємець розповідає в інтерв'ю "Бизнес вмЕСте".
З чого почався бізнес "Фортіс-Фарма"?
З нашої зустрічі з моїм нинішнім партнером Андрієм Бугаєм. Він працює у галузі понад 10 років, має знання і досвід. А я починав з мережі з 5-6 аптек у Київській області. Після зустрічі ми об'єднались — і з'явилась ТОВ "Фортіс-Фарма". Певний час я займався імпортом препаратів — із Франції, Польщі. Зрештою, ми перейшли до виготовлення препаратів на замовлення. Були перші спроби — ми везли сировину з Китаю і робили препарати для українського ринку. Вчилися, експериментували. Зараз у нас зареєстровано близько 20 найменувань, виробляємо понад 100 різноманітних продуктів.
Які є особливості виробництва ветеринарних препаратів?
Найбільший камінь спотикання у цій сфері — реєстрація препаратів. Протягом останнього року реєстрація подорожчала втричі. Такий бізнес достатньо технологічний, тож вимагає вкладатися у наукові розробки та вдосконалення свого виробництва. До того ж ми проводимо науковий супровід та практичний консалтинг клієнтів. Завдяки цьому споживач має можливість вирішувати свої завдання комплексно та оперативно.
Крім фармацевтичного, у вашої компанії є також ще один бізнес — тваринництво. Розкажіть про нього.
Зараз у нас близько 500 голів. Ми маємо науковий підхід і до цього виду бізнесу. Нам важливо правильно скласти раціон, щоб не тільки збільшити привіси, а й покращити якість м'яса. Розвиваємо зерновий відкорм. У зв'язку з чумою свиней іде переорієнтація на вирощування та експорт саме великої рогатої худоби. Здебільшого для цього використовують м'ясні породи, але багато залежить від якості. Наприклад, ми тримаємо молочні породи корів, але завдяки нашому високоенергетичному відкорму ми бачимо, що молочний бичок може бути анітрохи не гірший за м'ясного. Але це радше хобі, яке може приносити додатковий виторг. Це новий і цікавий для нас сегмент.
Хто ваші покупці? Чи є клієнт, яким ви пишаєтесь?
Ми пишаємося всіма своїми клієнтами. Ми маємо звичайні ринкові відносини. Але заразом ми обрали для себе стратегію не співпрацювати з токсичними замовниками. Тому що подібна токсичність заважає гармонійно розвиватися. Чималий сегмент у нас займає експорт. Ми постачаємо продукцію за кордон — до Туркменістану, Об'єднаних Арабських Еміратів, в африканські країни тощо. Ми чимало експортуємо до Азербайджану. І якщо протягом першого року ми постачали туди продукції на 20 тисяч доларів, то зараз уже на 370 тисяч. Працюємо і з багатьма іншими країнами. Ми пропонуємо широкий спектр послуг та продукції — від препаратів до поголів'я.
Яка структура витрат компанії?
Найбільше ми витрачаємо на обладнання та поповнення складу матеріалів. Багато оборотного капіталу з'їдають залишки — наприклад, упаковка чи тара. Якщо є достатньо великий асортимент, залишки теж великі. Щоб отримати вигідну ціну, бажано замовляти її великими партіями. Тому потрібно мати "жировий прошарок" для виробництва. До того ж потрібно чимало інвестувати й у запаси реагентів та хімічних речовин. Ми імпортуємо сировину з Китаю та Європи. Наприклад, балони для аерозолів ми купуємо в Туреччині, флакони — в Німеччині. Головне — співвідношення ціни та якості. Чималі кошти йдуть на приміщення, на обладнання, яке потребує вдосконалення, ремонтів і оновлення.
Ми постійно купуємо техніку. Наприклад, одна з останніх покупок — термофура, тобто авто, яке дозволяє при транспортуванні підтримувати потрібну температуру. У виробництві препаратів є одна особливість — необхідний великий запас оборотних коштів. Адже у процесі купівлі сировини і тари, отримання замовлення, виробництва необхідно витрачати гроші, а продажі будуть повертати вже вкладене. Тому ми часто беремо невеликі кредити для перекривання таких касових розривів.
Чому ви вирішили скористатись європейською програмою фінансування?
У нас є чималий попит на зовнішнє фінансування. Є плани розширюватися — ми хочемо відкрити щонайменше ще один майданчик. Зараз ми шукаємо площі, де б могли розмістити нове виробництво. Тож кредитне фінансування дозволяє нам рухатися вперед. Я і раніше співпрацював із Прокредит Банком, тому знав людей, які там працювали. Дізнався про програму, яка діє в цьому банку, переглянув умови, і зрештою ми обрали саме цей банк. Ми позичили 2 мільйони гривень за ринковою ставкою. Ці гроші ми витратили не лише на покриття касових розривів — ми змогли придбати нове обладнання, зокрема нові холодильники для зберігання товарів, млинки для екстрадування. Зараз купуємо також і молодняк для свого майданчика.
Перш ніж скористатися програмою, потрібно мати чітке розуміння, на що ви хочете витратити ці гроші — оновлення обладнання, приміщень тощо. Це дозволить бізнесу розвиватися. Наш бізнес взагалі не приділяє багато часу пошуку кредитів. Хоча в світі це доволі звична справа. От і нам трапилась така можливість — скористатись європейським фінансуванням. Ми вирішили її не втрачати.
І Євген, і Ірина отримали можливість вкластися у додану вартість свого бізнесу. Таких прикладів, як ці бізнеси — чимало. Українські підприємці все частіше звертаються до європейського фінансування. Завдяки цьому вони можуть розвивати та розширювати свою справу. І ще — це хороший досвід, можливість нетворкінгу з європейськими партнерами та обмін знаннями і напрацюваннями у своїх галузях.
