Устойчивое развитие 22 марта 2018 в 15:30

Навіщо Syngenta соціальний урбан-город і Мала академія наук

Про основні напрямки політики корпоративної соціальної відповідальності компанії Syngenta в Україні — кейси КСВ-програм

Навіщо Syngenta соціальний урбан-город і Мала академія наук Навіщо Syngenta соціальний урбан-город і Мала академія наук
Висадка овочів, проект «ОгоРодина» у Вінниці

Альона Федько, менеджер з корпоративних заходів та внутрішніх проектів КСВ у країнах СНД компанії "Syngenta в Україні" про основні напрямки політики корпоративної соціальної відповідальності цього року: що вдалося зробити і яких результатів досягли, як трансформують колишні програми, які нові ідеї намагаються реалізувати.

Альона Федько

Альоно, які напрямки КСВ обрала компанія як пріоритетні на цей рік? Як відомо, діалог зі стейкхолдерами був і залишається важливим для соціально відповідальних компаній. Хто ваші головні стейкхолдери?

Серед головних наших стейкхолдерів, ми завжди це відзначаємо, залишаються наші співробітники. Компанії важливо регулювати так званий баланс — особисте життя та робота, і тому є ряд проектів, спрямованих саме на це. 

Але насправді ми взаємодіємо із різними аудиторіями та відшукуємо шляхи, які здатні покращити діяльність компанії з точки зору бізнесу та ціннісного внеску в соціум.  Розглянемо, наприклад, ситуацію з кадрами, що склалася на ринку зараз. В аграрній сфері завжди відчувалася нестача кваліфікованих  спеціалістів, тому що ця галузь зазвичай вважалась непопулярною і непрестижною, навіть досі існує купа стереотипів щодо професії аграрія, до сільського життя. Молоді люди намагаються залишити село якомога раніше, вони не бачать себе там.

Тому, дійсно, знайти класних фахівців, які горять своєю роботою, досить важко. На сільськогосподарські спеціальності  йдуть по залишковому принципу. Такі стереотипи дуже складно переламати в свідомості молодих людей. Тому останні декілька років у нас сформувався  окремий  напрям КСВ — соціально-освітній, спрямований на те, щоб популяризувати професію аграрія та відкрити перед молоддю перспективи роботи в агросфері. Визначення майбутньої професії та правильну підготовку до опанування профільної спеціальності краще починати ще у середніх класах школи, на чому ми й зосередились, залучивши наших співробітників та партнерів.  

Це робота на перспективу.  На який результат очікуєте?

Насамперед підняття свідомості у молодого покоління та розуміння перспектив роботи у аграрній сфері. Підвищення рівня знань у студентів та молодих спеціалістів, які приходять на наші лекції та семінари.

Знаєте, коли людина з дитинства знає про компанію Syngenta (школярі приїжджають до нас на екскурсії, ходять в лабораторії),  а потім хтось з них потенційно стає фермером, партнером або клієнтом компанії, то така людина здатна проявити більшу лояльність до бренду.

Але не факт, що ця людина стане вашим співробітником, партнером або клієнтом. Адже може піти і до конкурента.

Так, ми вкладаємо свої знання і свій час, формуючи потенційних співробітників і партнерів не тільки для своєї компанії, а й кадри для країни, ми все ж таки аграрна країна. Це соціальний внесок компанії в розвиток сільського господарства України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сталі бізнеси роблять більше

З якого класу починаєте залучати школярів у свої освітні проекти?

Все почалося з проекту "STEM: професії майбутнього" за ініціативи Центру "Розвиток КСВ". Ми активно брали участь у ньому протягом трьох років. Проект стартував в Києві, і задачею було якраз розказати школярам  старших класів, що таке робота в аграрній компанії і на підприємстві, які реальні перспективи є в цій галузі, які інновації і технології використовує сучасне сільське господарство. По завершенню першого року проекту всі школярі відзначили, що для них найбільшим відкриттям була саме аграрна сфера.

Ніхто не очікував дізнатися і особливо побачити на власні очі, що працювати в аграрній сфері — це  цікаво, перспективно і престижно: сучасне сільське господарство не сприймається українською молоддю як щось інноваційне.  Тому ми доклали зусиль, щоб змінити це уявлення —  страшокласники слухали цикл лекцій в київському офісі Syngenta, відвідували діагностичні лабораторії та демонстраційні поля науково-дослідного центру в Білій Церкві, власноруч випробовували техніку, обладнання та наочно переконалися у тому, що успішний агроном сьогодення — це експерт, оснащений найсучаснішими технологіями — від планшету і дрону до новітніх автоматизованих машин. А якщо учні бачать  ще й трактор Lamborghini, то приходять у повний захват.

Учасники програми STEM на науково-дослідницькій станції компанії "Сингента" в Білій Церкві

На фото: Учасники програми STEM на науково-дослідницькій станції компанії "Сингента" в Білій Церкві.

Що для вас було найочевиднішим в тому, що ставлення до аграріїв змінюється?

Коли ми починали працювати з дітьми, ми просили  їх намалювати їхнє бачення агронома, як він виглядає — такий собі тест. Звичайно що малюють? Фермера в кирзових чоботях і солом'яному капелюсі з лопатою і граблями. Такі стереотипи — ні в кого немає картинки, що він може виглядати інакше. Ясна річ, обманювати ми їх не будемо, тому що сучасні фермери теж ідуть в поле, теж одягають чоботи, теж мокнуть під дощем або паляться під сонцем, але показати різницю, як воно було раніше, і як воно є зараз — це якраз одна із первинних задач.

Ми виокремили собі цільову аудиторію: на нас вийшли профільні навчальні заклади — це Мала академія наук (аграрний напрям) і Національний еколого-натуралістичний центр (НЕНЦ). Саме там навчаються ті діти, які вже цікавляться природничими науками, тобто — це "наші" діти, які в майбутньому підуть, наійімовірніше, в аграрний університет. Зараз ми акцентуємо увагу на проектах у парнерстві з цими закладами.

А що привертає  увагу цих освітніх закладів до такого партнерства з вами,  чим вони вам корисні?

Еколого-натуралістичний центр  — величезний навчальний заклад  з 246 представництвами по Україні. Працюючи з ними,  ми маємо можливість охопити чимало областей, багато талановитих, потенційно зацікавлених дітей.

Учні Малої академії наук та Еколого-натуралістичного центру виїжджають до наших діагностичних лабораторій, де разом із спеціалістами компанії виконують дослідження і проводять різноманітні експертизи — рослинного і насіннєвого матеріалу, наприклад, отримують знання "з перших рук". Вони також бувають на наших дослідних ділянках переймають навички і вміння агрономів безпосередньо у полі — все це у поєднанні з гумором, цікавими історіями та активним відпочинком.

У лабораторії діагностичного центру в Білій Церкві

На фото: У лабораторії діагностичного центру в Білій Церкві.

Вашим співробітникам-лаборантам, технічним експертам та агрономам подобається спілкуватися з дітьми? Не вважають марною справою?

Для нас важливо залучення співробітників у проекти КСВ. І насправді менеджери сповнені ентузіазму, їм подобається ділитися своїми знаннями  та досвідом, їхній індивідуальний внесок впливає на формування знань майбутніх агроспеціалістів. Навіть відділ продажів підключився: возять дітей на завод до наших клієнтів, показують, як відбувається виробництво  -  від поля до банки з горошком. Клієнти-сільгоспвиробники навіть казали: "А ми не знали, що Syngenta займається такими проектами".

В Одесі вже два роки поспіль ми допомагали і будемо надалі допомагати проводити форуми НЕНЦ. Це щось на кшталт аграрного табору, на який в жовтні збирається десь 130 талановитих дітей з усієї України (з 7 по 11 клас) — переможці олімпіад, конкурсів.  Вони презентують свої роботи, захищають свої досліди, грають в аграрні ігри. В рамках цієї програми ми влаштовуємо  екскурсії на дослідні ділянки компанії в Одеській області, до клієнтів, партнерів на виробництво.

В Києві, де знаходиться центральне представництво НЕНЦу, проводимо з учнями науково-дослідну роботу. На спеціальній ділянці наші спеціалісти встановили крапельний полив і щовесни  приїжджають, щоб разом із вихованцями Центру висадити розсаду згідно технічних вимог щодо поливу, показати і розказати, як доглядати за рослинами, разом проводять заміри і досліди. Потім учні продовжують самостійно працювати на ділянках. По суті, наші спеціалісти дають ті практичні навички, які дітям знадобляться в їхній майбутній роботі.

Але справді знаковою подією нашої співпраці з НЕНЦ було відкриття у вересні минулого року навчального аграрного класу в центральному корпусі. Наші спеціалісти зробили там ремонт, дизайн розробила наша маркетинг-менеджер, а лабораторії надали необхідне дослідне обладнання.  

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Великі історії малого бізнесу" назвали переможця онлайн-голосування

З якого віку діти туди приходять?

З 5-6 класу. Це  така  гурткова позакласна робота, додаткова до шкільної програми.

Ви починали просвітницьку двяльність з поекту STEM Центр "Розвиток КСВ". А зараз ви співпрацюєте з Центром в інших напрямках?

Звичайно. Минулого року в партнерстві з аграрними компаніями (Monsanto, Svarog, HarvEast і "Астарта") ми  працювали над проектом з розвитку карти професій в аграрній сфері). Головна мета проекту — допомогти школярам пізнати різноманітність аграрних професій, зрозуміти, які важливі навички їм необхідні для побудови успішної кар'єри. Завдяки складовим проекту у дітей з'явилася можливість дослідити свої інтереси, здібності та можливості початку кар'єри від успішних фахівців, а найголовніше запланувати власну, починаючи з 5-го класу школи до реалізації у професії.

В рамках проекту був презентований буклет з описом професії, методика викладання кар'єрних уроків у школах та сайт

Саме тут зібрана найповніша  інформація про аграрну сферу і перспективи роботи в ній — з чого починати, де навчатися, які є кар'єрні можливості в залежності від напрямку галузі,  де можна пройти програму стажування тощо.

 Що для вас є критерієм ефективності таких освітніх проектів?

 Наразі ефективність таких проектів не виміряєш, тобто це робота на перспективу: створення у молодого покоління лояльності до бренду і трансформування сприйняття професії аграрія.

За результатми нашого анкетування 99,9% учнів відповідають, що їхня думка щодо актуальності і перспективності сільскосподарської дільності змінилася. Для них це був "вау ефект",  розрив шаблону.  Вони зрозуміли, наскільки цікаво, а ще й фінансово виправдано, працювати в аграрній галузі, необов'язково агрономом — можна й  маркетологом, менеджером з продажів, фінансистом.

Більшість коментарів учнів 10-х класів, які приходять слухати наші лекції, дуже позитивні: "я задумався про те, щоб піти аграрним напрямком, тому що мені цікава біологія та цікаві природничі науки, але я не думав, що там можна дійсно успішно працювати", "мне это потенциально может быть интересно", "я за вами буду следить", "подпишусь на вашу страницу".

Співробітники беруть участь у проектах як волонтери?

Так. У нас все дуже демократично. І є певний ряд ініціатив, куди будь-який співробітник може приєднатися за своїм бажанням. Проекти реалізовуваються як у будні дні, в робочий час, так і в вихідний день. Наприклад, в нас є патронатний дитячий будинок, який ми підтримуємо протягом п'яти років –  група найактивніших колег виїжджає туди провести творчі й кулінарні майстер-класи, допомогти прибрати територію, висадити рослини, просто пограти з дітьми, приділити їм увагу.

В свій час у нас утворилася невелика проектна група з КСВ діяльності. Вона не оголошувалася спеціально, і спочатку були залучені тільки я, PR-менеджер та менеджер з внутрішніх комунікацій. Але потім люди приходили і питали: "Можна долучитися?". Їм цікаво. Особливо, коли ми робимо якісь соціальні іміджеві проекти з серії "Урбан-городництво". Чули про такий?

Ні, розкажіть детальніше.

В нас є ще дуже цікавий напрямок КСВ -  суспільно природничий, який покликаний популяризувати в Україні городництво зокрема і сільске господарство в цілому.

Висадка овочів, проект "ОгоРодина" у Вінниці

На фото: Висадка овочів, проект "ОгоРодина"  у Вінниці

Це проект для підприємців-початківців?

Бізнес ми цим проектом не підіймаємо — це скоріше просвітницька ініціатива для міських жителів.  Наш проект називається "ОгорОдина", що розшифровується як "горОд" та "родина". Він несе у собі  творчі і пізнавальні елементи для дорослих і дітей, водночас знайомимо гостей із брендом компанії. Навесні ми збираємо містян, здебільшого приходять родинами, та висаджуємо разом розсаду різних овочів, дорослі можуть прослухати актуальні лекції з питань городництва та захисту рослин, а діти взяти участь в агровікторинах і майстер –класах. Восени відбувається захід, присвячений збору врожаю, декілька разів навіть варили борщ із зібраних овочів у казанах на 250 людей просто на галявині. Ото була смакота!

Урбан-городництво — це дуже крута практика, особливо популярна в різних країнах. Чудово, коли люди прямо в місті можуть собі щось вирощувати, а діти отримують радість від спілкування із рослинами і потім пишаються результатами своєї праці на городі.  Ми радіємо, що Syngenta започаткувала такий проект.

 І в  яких українських містах вдалося зробити урбан-городи?

Почали ми в Києві з міського городу скверу Небесної Сотні — спочатку наша компанія долучилася до проекту як партнери. Але згодом ми зрозуміли, що це насправді дуже цікава тема, і ми би її розвивали під окремим брендом. 

 Так з'явилася "ОгоРодина", і трохи пізніше проект поширився на Вінницю та Львів.

Агроексперименти і вікторини, проект "ОгоРодина" у Львові

На фото: Агроексперименти і вікторини, проект "ОгоРодина"  у Львові.

І як поставилися до вашої незвичайної ідеї вінничани і львів'яни?

Вінниця виявилася дуже відкритим до співпраці містом. Центр підліткових клубів за місцем проживання м. Вінниця надав нам гарну підтримку. Разом нам вдалося створити чудовий урбан-город в цетрі міста.

Зараз ми хочемо дещо переформатувати проект "ОгоРодина", але  це досить не просто, тому що міста, на жаль, не завжди готові співпрацювати.

Чому?

В Україні з цим проблематично. Важко знайти зацікавлені міста. Думаю, що є, насамперед, загальне нерозуміння такої ініціативи: "навіщо нам це потрібно".  Брак інформації, брак вмотивованності.

В Мадриді, наприклад, є центральний парк із досить великою огородженою ділянкою — "Соціальним городом".

Ми б хотіли стоворити щось аналогічне, або навіть ще краще і креативніше. Звертаємося до представників міської влади із пропозицією надати компанії  Syngenta земельну ділянку під реалізацію проекту соціального городництва. Мова не йде про супер ділянку в 50 га в межах центрального парку. Це не наша мета. Вистачить невеличкої території будь-де у місті, яку ми готові обробити, поділити її, скажімо, на кілька десятків окремих ділянок 3 на 3 м, надати розсаду і рекомендації щодо вирощування овочів, і в рамках конкурса мерія надавала б ці ділянки сім'ям, які насправді зацікавлені в городництві і потребують цього. Адже в містах є групи соціально незахищеного населення, багатодітні родини, у яких немає дачі і можливості купити свіжі овочі в сезон, а потреба є. Ми готові повністю фінансово підтримати подібний проект і передати на баланс місту.

І які міста зацікавились пропозицією?

Жодне місто поки що не відгукнулося. Проект існує, наповнення і механіку ще потрібно удосконалювати, нам хочеться його зробити по-справжньому соціально-ціннісним для міста і його мешканців, але поки відповідного діалогу з містами не відбувається. А втім, ми сповнені віри, що знайдемо однодумців і гідних партнерів для реалізації першого соціального городу із родинними грядками.

Беседовала Елена Гладских, руководитель проекта "Стало"

Загрузка...
Информационный партнер проекта Ukr.net
Новости со всех уголков Украины на https://www.ukr.net/
Загрузка...