Анна Таранцова
Анна Таранцова

Глава рабочей группы по обращению с отходами Американской торговой палаты в Украине

Побутові відходи: Україна застрягла у болоті між європейськими реформами і старими схемами

До чого конкретно збираються прийти у ЕС, реалізуючи ідею економіки замкнутого циклу? Та що ж Україна на цьому тлі?

Побутові відходи: Україна застрягла у болоті між європейськими реформами і старими схемами

У Європейському Союзі відбулась економічна революція, яку ми в Україні не помітили. Трохи більше як рік тому — 2 листопада 2015 року — ЄС прийняв пакет документів, спрямованих на перехід до так званої "економіки замкнутого циклу". Сьогодні ці законодавчі ініціативи починають перетворюватися у конкретні законодавчі норми, обов"язкові для виконання кожною країною.

Головна мета переходу до нової парадигми економіки замкнутого циклу — підвищити конкурентоспроможність на світовому ринку, сприяти сталому економічному зростанню та створенню нових робочих місць. Все це Європейський Союз збирається зробити за рахунок перегляду політики поводження з побутовими відходами.

Основна ідея економіки замкнутого циклу полягає у тому, щоб роздільно збирати усі побутові відходи, які повинні слугувати сировиною для нового виробничого циклу. Таким чином буде втілюватися і екологічна мета — зменшення забруднення навколишнього середовища, і економічна — зменшення видобутку та імпорту природних ресурсів, частину яких замінять відходи. Ось до чого конкретно збираються прийти у ЄС:

  • Досягти рівня утилізації твердих побутових відходів на рівні не меншому як 65% до 2030 року;
  • Побудувати до 2030 року систему, яка утилізуватиме 75% усіх відходів упаковки;
  • У 2030 році вивозити на звалища лише 10% побутових відходів і менше;
  • Заборонити вивозити на полігони відходи, які були окремо зібрані;
  • Просувати економічні інструменти, які б ставили бар"єри на шляху вивозу відходів на звалища;
  • Спростити і уніфікувати вартість переробки відходів на всій території ЄС;
  • Втілити конкретні заходи щодо сприяння повторному використанню і стимулювання промислового симбіозу, який полягає у тому, щоб відходи однієї галузі стали сировиною в іншій галузі;
  • Створити економічні стимули для виробників, які б змусили постачати на ринок тільки продукцію з екологічним дизайном, тобто продукцію, яка після того як відслужить свій термін, легко піддавалася повторній переробці чи відновленню та повторному використанню.

У документах Єврокомісії, якими обґрунтовується перехід на економіку замкнутого циклу, фігурують дані про те, що у ЄС 43% муніципальних відходів переробляються, а 31% вивозяться на полігони і 26% спалюються. Тобто ЄС збирається підвищити рівень переробки побутових відходів на 22% процентних пункти — з 43% до 65% у 2030 р., тобто через 13 років. Тут треба обов"язково додати, що вказане підвищення повинне бути досягнуто за рахунок нових країн-членів та деяких інших, які роками не вирішували проблему поводження з відходами. Ця нерівномірність переробки вражаюча.

Якщо на 2011 рік шість держав-членів вивозили на звалища менше 3% їх побутових відходів, то у решти 18 країн понад 50% комунальних відходів потрапляло на звалища, а в деяких країнах і понад 90%! Тобто Україна знаходиться практично у такому ж стані, як деякі країни ЄС. Тільки з однією різницею. Країни-"аутсайдери" почали рух до вирівнювання своїх показників з країнами "лідерами", прийнявши спільні цілі, а Україна — ні.

А що ж Україна на цьому тлі?

Одні політичні інституції не мають достатньо політичної волі, щоб впроваджувати реформи. Інші не хочуть полишати "кормушки". З одного боку, Міністерство екології України за допомогою і на кошти міжнародних партнерів розробляє Національну стратегію поводження із відходами, але ніхто з експертів не дає гарантії, що стратегія не буде проігнорована.

Місцеві влади намагаються під тиском громадськості з одного боку і тиском центральної влади з іншого вирішити проблему сміттєвих полігонів, але намагаються зробити це так, щоб не порушити старої системи, яка дає можливість заробляти на нелегальному, ручному сортуванні на звалищах. Активісти, екологи та експерти б`ються як риба об лід, щоб в Україні прищепити систему роздільного збору побутових відходів та систему розширеної відповідальності виробника — як у ЄС, а лобісти у парламенті намагаються впровадити схему спалювання твердих побутових відходів з метою отримання "зеленого тарифу".

Лобісти цієї схеми також збираються ввести податок на виробництво і імпорт упаковки або товарів в упаковці — тобто на всі товари (фактично акциз, мета якого зменшення споживання на і так падаючому українському ринку) і товарів в упаковці, а на зібрані гроші від цих податків будувати систему поводження з відходами з міфічними переробними заводами — без нас з вами. Без громадян. Без бізнесу. У темній водичці. Про європейські підходи та роздільне збирання навіть і мови не йде. І вже 22 лютого один з таких законопроектів №4838 планується винести на голосування екологічного комітету ВР. Отже, далі будє!

Джерела даних:

http://ec.europa.eu/environment/waste/target_review.htm

http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:52015PC0596

Національна стратегія, ст. 14

автор:
Анна Таранцова
раздел:
теги:

По теме:

Украинские банки смогут снизить кредитные ставки для бизнеса благодаря гарантиям ЕС
Банки 10 февраля 2017 в 17:32

Украинские банки смогут снизить кредитные ставки для бизнеса благодаря гарантиям ЕС

Европейский инвестиционный банк намерен предоставлять гарантии украинским банкам по кредитам малого и среднего бизнеса

Рост ВВП Украины в IV кв.-2016 ускорился до 4,7% — Госстат
Экономика 14 февраля 2017 в 9:24

Рост ВВП Украины в IV кв.-2016 ускорился до 4,7% — Госстат

По отношению к третьему кварталу 2016 года рост ВВП в четвертом составил с учетом сезонного фактора 1,9%