Рік після прийняття Стратегії розвитку МСБ 2027 — чи покращилося життя МСБ?

Стратегія МСБ містить чотири основні цілі:

• відновлення та спрощення ведення бізнесу за принципом "менше бюрократії — більше можливостей";
• інноваційний розвиток, цифрова трансформація та зелений перехід;
• розвиток людського капіталу та підприємницької культури;
• підвищення конкурентоспроможності та збільшення експорту.

За оцінками Мінекономіки, очікується, що реалізація Стратегії призведе до покращення індексу економічної свободи бізнесу - з поточних 61 балів зі 100 до 75+ балів зі 100 у 2027 році та зниження рівня безробіття з 18,3 % до 11%.

Традиційно Міністерство економіки працює на розвиток бізнесу та зростання економіки, інколи вступаючи у конфлікт з іншими міністерствами. Тож Стратегія розвитку МСБ є ще одним важливим документом, який допомогає виправляти недоліки регуляторної та податкової політики, які заважають відновленню економіки.

Які ключові новації стратегії розвитку МСБ 2027?

До проєкту Стратегії увійшло багато пропозиції аналітичних центрів та бізнес-асоціацій, зокрема такі важливі пункти:

Документ передбачає реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, а також забезпечення прозорої кадрової політики БЕБ, ДПС та Держмитслужби. Якісна робота ДМС, ДПС, БЕБ є основою для зменшення адміністративного тиску на бізнес, вирівнювання спотвореної конкуренції, додаткових надходжень у держбюджет.

Важливим пунктом є запровадження системи страхування воєнних ризиків для бізнесу, що вкрай актуально у поточних умовах.

Також передбачено скасування зайвих регуляторних інструментів, цифровізація та спрощення процедур, щоб полегшити функціонування підприємств. Впровадження будь-яких змін, що впливають на роботу бізнесу — лише внаслідок тривалих консультацій із підприємцями, зокрема МСП. Налагодження постійного діалогу між підприємницькою екосистемою та органами державної влади.

Ще один важлива зміна для детінізації бізнесу, прибирання схеми із псевдонайманими працівниками — закріплення чітких критеріїв визначення наявності трудових відносин між співробітником і працедавцем, а також забезпеченням однакового застосування цієї норми до відносин, що справді є трудовими, а не цивільноправовими.

Передбачено запровадження електронних рахунків та не обов'язковість актів виконаних робіт, що спростить адміністрування та сприятиме євроінтеграції України й посиленню здатності МСП конкурувати на європейському ринку.

Однією з найцікавіших новацій Стратегії є проведення незалежного щорічного дослідження бізнесу щодо бюрократичного навантаження на мале і середнє підприємництво (планується вимірювати кількість людино-годин для виконання всіх вимог законодавства, вартість виконання регуляторних вимог на одного працівника, навантаження на малі та середні підприємства у сфері податкового та митного адміністрування тощо). За підсумками кожного дослідження Мінекономіки спільно з аналітичними центрами будуть надавати практичні рекомендації для зниження навантаження на МСБ.

У цілому Стратегія виглядає збалансованою, містить багато важливих задач, які сприятимуть відновленню та розвитку МСБ, які варто реалізувати якнайшвидше.

Який стан реалізації ключових пунктів Стратегії розвитку МСБ?

З моменту прийняття Стратегії низка важливих її пунктів вже реалізовані, або у процесі реалізації на рівні прийнятих за основу законопроєктів.

Програму “Доступні кредити 5-7-9” було розширено та продовжено на 2026 рік, запущено грантову програму на розвиток переробних підприємств та програму підтримки несировинного експорту. Минулого тижня було затверджено Кабміном довгоочікувану програму страхування воєнних ризиків для бізнесу, за механізмом який був успішно застосований у програмі 5-7-9: бізнес страхує об'єкти у приватних страхових компаніях, а держава, через ЕКА — компенсує більшу частину страхового внеску.

Значні зміни відбулися у забезпечення прозорої кадрової політики БЕБ, ДПС та Держмитслужби - було прийнято два Закони про перезавантаження ДМС та БЕБ комісіями з переважним голосом міжнародних експертів. На цей час перезавантаження успішно триває.

Щодо мінімізації схеми із псевдонайманими працівниками — закріплення чітких критеріїв визначення наявності трудових відносин між співробітником і працедавцем — відповідний проєкт закону на основі світового досвіду — був зареєстрований у ВРУ за номером 13507. Очікується його голосування у першому читанні.

Спрощення документообігу, запровадження електронних рахунків та не обов'язковість актів виконаних робіт, що спростить адміністрування — відповідний законопроєкт №14023 прийнято за основу, триває його підготовка на друге читання.

Ці та багато інших важливих задач Стратегії розвитку МСБ, у випадку їх реалізації, справді сприятимуть побудові інклюзивних інституцій та розвитку економіки України, на відміну від Нацстратегії доходів, яка у низці пунктів (розділ спрощена система, розділ щодо арештів майна) спрямована на ускладнення адміністрування та витискання додаткових податків з МСБ.

Національна стратегія доходів 2030

Затверджена Кабміном Національна стратегія доходів 2030 — на відміну від Стратегії розвитку МСБ — була напрацьована Мінфіном у таємному режимі, і містить значну кількість негативних для МСБ новацій.

НСД 2030 містить і корисні пункти, які необхідно якнайшвидше реалізувати, зокрема:

• ІТ-консолідація інформаційних ресурсів суб’єктів системи управління державними фінансами, зокрема ДПС, на рівні Мінфіну та забезпечення адміністрування цих інформаційних ресурсів незалежним адміністратором.
• Забезпечення інтеграції з європейськими системами ПДВ, відшкодування ПДВ, моніторингу руху акцизних товарів, системами платіжної інформації тощо.
• Забезпечити запровадження обміну попередньою митною інформацією з іншими країнами з метою прискорення переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон, виявлення ризикових операцій та посилення заходів щодо боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил.
• Покращення обміну податковою інформацією з відповідними органами інших країн з метою запобігання транскордонним схемам ухилення від оподаткування.

Водночас низку шкідливих пунктів Нацстратегії, такі як радикальне звуження спрощеної системи, надання повноважень ДПС без рішення суду накладати арешт на рахунки (майно) та блокувати їх, отримання ДПС повного доступу до інформації про обсяг та обіг коштів всіх платників податків на їх рахунках у банках (без рішення суду та кримінальних проваджень) — необхідно переглянути (за участі Мінекономіки та аналітичних центрів) та замінити на реальні задачі по мінімізації схем.

Замість повного перезавантаження ДМС та ДПС за участі міжнародних експертів — Нацстратегія 2030 передбачає черговий перерозподіл організаційної структури та штатних розписів, новий перелік низових податкових інспекцій. Такий підхід себе вже скомпрометував, і ніяк не забезпечить довіри до податкових та митних органів.

Міністерство фінансів намагається передбачити сучасні європейські інструменти та практики, на маючи в країні головного — європейського верховенства права, європейської якості держуправління, європейського низького рівня корупції у держорганах. Україна потребує простої та справедливої податкової системи, викорінення практики презумпції вини у податковому та митному адмініструванні, що створить комфортне середовище для швидкого відновлення економіки без перевірок, корупції та втручання.

Сподіваємось, що парламент та Кабінет міністрів оберуть саме шлях розвитку та якнайшвидше реалізують всі пункти Стратегії розвитку МСБ 2027, залишивши на папері шкідливі пункти інших стратегічних документів.