Відповідальне лідерство: як бізнес стає драйвером відновлення України

Відновлення у цифрах і діях

Коли ми говоримо “відновлення України”, маємо на увазі не лише державні програми й міжнародну допомогу. Масштаб задачі такий, що без бізнесу - з його швидкістю, управлінням процесів і довірою клієнтів - ми просто не зрушимо. 

Щоб забезпечити відбудову та модернізацію країни, уряд представив концепцію створення двох великих фондів загальною вартістю близько $1 трлн під час засідання Української платформи донорів на рівні міністрів у рамках Ukraine Recovery Conference 2025 у Римі.

Перший - це “Фонд Україна” обсягом більше $540 млрд. Саме стільки, за оцінками Світового банку, Єврокомісії та ООН потрібно для відновлення держави. Фонд планується наповнювати за рахунок конфіскованих російських активів та спеціального податку на експорт російських ресурсів. До речі, це майже утричі більше, ніж номінальний ВВП України за 2024-й.

Другий - Європейський структурний фонд підтримки України на $460 млрд. Він має залучати інвестиції європейського приватного сектору для розвитку виробництва й економіки в Україні.

Гроші - не все рішення, але вони показують планку. ЄС уже запустив Ukraine Facility на 50 млрд євро до 2027 року й у 2024-му перерахував перше передфінансування майже €1,9 млрд. Це сигнал інвесторам: правила гри зрозумілі, а довгострокова підтримка - гарантована. Але зовнішні ресурси матимуть реальний ефект лише тоді, коли вони поєднуватимуться з внутрішньою стратегією розвитку та узгодженими діями держави й бізнесу.

Новий Кабінет Міністрів підсилює те, що було напрацьовано попереднім урядом: курс на перемогу, відновлення та інтеграцію до ЄС залишається незмінним. Водночас визначено 12 стратегічних пріоритетів, які конкретизують дорожню карту дій і мають визначати розвиток держави у найближчі роки (серед них: національна безпека і оборона, інтеграція до ЄС та боротьба з корупцією, соціальна політика і добробут, ветеранська політика, макрофінанси та бізнес, освіта і наука, здоров’я, відбудова, культура, зимова стабільність та безпека). Відповідальний бізнес має включатися в ці процеси вже сьогодні через свої стратегії ESG (екологічні, соціальні та управлінські аспекти), адже саме розвиток приватного сектору та його внесок в розвиток країни  є основою стійкості країни.  

Пріоритети уряду щодо євроінтеграції, боротьби з корупцією, макрофінансів і реформ створюють середовище, де чесність і прозорість стають не просто вимогою, а конкурентною перевагою. Відповідальне лідерство тут означає інвестувати у комплаєнс, цифрові рішення, які підвищують прозорість, а також активно готуватися до входження в європейські ринки. Так само реформи в освіті, науці, медицині та спорті відкривають простір для партнерств бізнесу з державою: від створення сучасних освітніх і EdTech-проєктів до програм корпоративного здоров’я та підтримки молодіжних і спортивних ініціатив. Інвестиції в людей і в інституційну довіру сьогодні - це закладання фундаменту для довгострокового розвитку завтра.

Другий вимір відповідального лідерства в контексті пріоритетів уряду - це активна участь у відбудові та розвитку соціального капіталу. Програми для ВПО, підтримка прифронтових територій, компенсації за житло й соціальні виплати формують основу внутрішнього попиту, який бізнес може підсилювати через створення робочих місць та відновлення місцевої інфраструктури. Додатково компанії можуть інтегрувати у свої HR-стратегії ветеранську політику, допомагаючи військовим повернутися до цивільної економіки. Не менш важливими є відбудова, культура та зимова стабільність: тут бізнес може стати ключовим партнером у великих інфраструктурних проєктах, розвитку креативних індустрій, захисті енергетичних систем і цифрової безпеки. Тобто кожен із урядових пріоритетів - це не лише план дій держави, а й дорожня карта для бізнесу. 

Тому відповідальне лідерство в умовах війни полягає в тому, щоб не чекати, а діяти вже зараз, що бізнес і робить. Українські компанії не просто “тримаються”, - вони тягнуть економіку, платять податки, інвестують і підтримують громади. 77% членів Європейської Бізнес Асоціації заявили, що працюватимуть в Україні попри тривалість війни, а 70% планують інвестувати - це вже мова відповідальності, а не лише оптимізму.  За даними American Chamber of Commerce в Україні, 86% компаній - повністю функціонують попри війну, що означає, що бізнес готовий діяти. 

І бізнес готовий не тільки інвестувати в економіку. А і в соціальні проєкти. За опитуванням Gradus, 84% українських бізнесів так чи інакше включені у вирішення соціальних питань - від фінансової підтримки до волонтерства працівників. 

І це - відповідальне лідерство - про здатність компаній бачити ширше, ніж власний баланс, і діяти системно. 

Саме тому, під час Ukraine Recovery Conference 2025 у Римі, CSR Ukraine теж взяв на себе відповідальність: разом із партнерами ми підписали два стратегічні меморандуми - про запуск ESG Innovation Lab з Київським авіаційним університетом, першої в Україні лабораторії інновацій та освіти у сфері ESG (це система критеріїв, за якими інвестори та інші зацікавлені сторони оцінюють вплив компанії за трьома напрямами - Environmental - екологія, Social - соціальний вплив, Governance - корпоративне управління) та сталого розвитку, яка працюватиме у партнерстві з бізнесом, освітніми закладами а та державою, а також про створення міжнародної ініціативи FinanceHER, що мобілізує мільярди доларів на підтримку жіночого підприємництва й лідерства у відновленні. Бо справжнє відновлення - це не лише про інфраструктуру, а передусім про партнерство, людей і стале мислення мислення.

Відповідальність як конкурентна перевага

Відповідальне лідерство сьогодні - це коли компанії дивляться на свою діяльність крізь призму ESG: екологічні аспекти, соціальні аспекти, корпоративне управління. Це конкурентна перевага. Для інвесторів ESG - це зрозуміла карта ризиків і можливостей; для громад - джерело довіри, для держави - партнерство у прозорих державно-приватних проєктах і “зеленій відбудові”. Бізнес, який чесно звітує, дбає про людей (від працівників до ветеранів і переселенців), впроваджує енергоефективність та демонструє нульову толерантність до корупції, - отримує не лише повагу, а й доступ до капіталу та міжнародних ринків.

Але відповідальне лідерство в Україні - це ще один виклик. Як показав результат унікального Індексу КСВ від CSR Ukraine у 2023 році, перед бізнесом стоїть ще один виклик: більшість компаній ще не до кінця розуміють, як саме впливати на відновлення України. Які дії реально робити вже зараз? Які цілі щодо відновлення ставити, аби вони були співвідносні з бізнес-процесами, а не виглядали формально? І головне - як виміряти реальний вплив?

Саме тут і проявляється роль лідера: не чекати готових рецептів, а формувати їх у діалозі з командою, партнерами та суспільством. Теза проста: бізнес не може стояти осторонь війни та відбудови - він формує майбутнє. І вже формує: інвестує, працює, допомагає громадам і вчиться говорити зрозумілою світу мовою ESG. 

І за 2 роки дуже багато змінилось. Ветеранська політика уже є у багатьох бізнесів, безбар’єрність - стала новою реальністю для бізнесу. ійна показала: бізнес швидко адаптується. Саме тут у гру вступає стале мислення. Воно відрізняє лідера, що просто “гасить пожежі”, від того, хто формує нову реальність. Стале мислення - це здатність бачити бізнес не ізольованим гравцем, а частиною складної соціальної, економічної та екологічної екосистеми. Це готовність ухвалювати рішення не лише вигідні, а й гідні. Це горизонт, що вимірюється не кварталом, а десятиліттями.

Роль українських СЕО сьогодні - нести сенси. Не лише рахувати прибутки, а й показувати команді, суспільству й міжнародним партнерам, що бізнес в Україні - це сила, яка працює задля майбутнього. Лідер має працювати з усіма стейкхолдерами - від команди до інвесторів і громад, показувати приклад прозорості та стратегічності. І тут важливо мислити системно: не лише “що важливо для бізнесу”, а й “що важливо для суспільства”, - це принцип подвійної суттєвості, який вже став стандартом у ЄС, але трансформований для нашої реальності. Показувати як цілі бізнесу співзвучні з цілями країни.  

Не чекати відновлення: як діяти бізнесу вже сьогодні

Попри те, що масштабна відбудова України ще попереду, бізнес має діяти вже зараз. Це не лише питання виживання, а й спосіб формувати стале майбутнє. Моя авторська 5-ти компонентна модель відповідальності бізнесу під час війни - це практичний інструмент, який допомагає компаніям зорієнтуватися в хаосі та невизначеності в умовах війни. Вона дає чіткий каркас для дій, показує, на що звернути увагу вже сьогодні, аби бізнес залишався стійким, водночас підтримував людей, громади та країну. По суті, це дорожня карта: від того, як утримати бізнес-процеси в робочому стані, до того, як інтегруватися в масштабне відновлення України завтра. І що важливо, модель повністю співзвучна з пріоритетами уряду.

1. Безперервність бізнесу. Раніше це було про те, як компанія адаптувалася до війни, зберегла стабільність роботи та команди, виконує економічну функцію держави. Це про перехід від планів виживання до сценаріїв розвитку, про наявність Плану безперервності бізнесу, його оновлення після 24 лютого, окремі розділи про працівників, процеси та ресурси, сплата податків, антикризові механізми. Проте зараз, бізнесу вже замало просто “антикризового плану”. СЕО мають вибудовувати сценарії не тільки “як втриматися” і працювати в умовах ризиків енергетичної нестабільності та кіберзагроз, а й “як рости” в умовах війни: зі стратегією виходу на нові ринки ЄС, адаптацією до обмежень і невизначеності, інтеграцією до європейських ланцюгів постачання і загалом диверсифікацією постачальників і клієнтів. Це стратегія, яка враховує не лише внутрішні ризики, а й зовнішні можливості.
2. Безпека співробітників/ць. Фізична, матеріальна та психологічна безпека команд, гібридні форми роботи, цифрові інструменти оповіщення. Це і релокація працівників/ць і їхніх родин, фінансова й психологічна підтримка, облаштування укриттів, програми для сімей із дітьми, підтримка психічного здоров’я. Більш того, мова саме про довгострокову підтримку або психологічну реабілітацію, про кризове реагування для працівників/ць. Це не просто HR-програми, а спосіб створювати майбутню робочу силу для економіки України, інвестиція в людей як у майбутній капітал. Компанії, які системно вкладають у людей зараз, автоматично наближають себе до стандартів ЄС, де соціальна відповідальність - ключ до довіри інвесторів і партнерів.
3. Стала підтримка армії. Допомога війську фінансами, обладнанням, транспортом, а також патронат над окремими бригадами, підтримка мобілізованих працівників, і інтеграція допомоги армії в ESG/КСВ-стратегії. Сюди входять програми для ветеранів у самих компаніях (від перенавчання до працевлаштування) і в країні загалом, партнерства з іншими організаціями та фондами для системної підтримки.
4. Партнерства. Швидкі та гнучкі альянси бізнесу з конкурентами, громадськими організаціями, фондами, а також співпраця з органами влади для посилення і відновлення України. Це спільні кампанії, робота pro bono, системні ініціативи, колективні інвестиції у відновлювану енергетику та кліматичні проєкти, кластери для МСБ у громадах, спільні та сталі програми підтримки ЗСУ, співфінансування з міжнародними донорами. Це масштабний соціальний і економічний ефект, який окрема компанія не досягне сама.
5. Громади. Підтримка людей і територій, де бізнес працює: допомога ВПО (житло, працевлаштування, харчування), волонтерські проєкти, програми економічної самозарадності ВПО та жінок, участь у відновленні місцевої інфраструктури, підтримка МСБ, партнерство з місцевими фондами, владою, долучення до програм повернення людей в громади.

Ця модель допомагає бізнесу визначити, де і як він може впливати вже сьогодні. І недарма саме ці п’ять компонентів стали основою цьогорічної премії Конкурс кейсів “Бізнес, що змінює країну”, яку CSR Ukraine проводить вже в 14-й раз. Це національна платформа, де найкращі приклади бізнесу під час війни стають орієнтиром для інших компаній і справжнім аргументом для партнерів України у світі. 

Пропонуємо компаніям перевірити, чи дотримуються вони моделі відповідального бізнесу під час війни через чеклист, що стане для компанії як чесне самооцінювання своїх дій щодо системного впливу: 

1. Безперервність бізнесу

• чи враховує План безперервності бізнесу ризики енергетичної нестабільності та кіберзагроз?
• чи інтегрована стратегія виходу на ринки ЄС через угоди про вільну торгівлю та програми адаптації до стандартів ЄС?
• чи передбачена диверсифікація постачальників і клієнтів (не лише українські, а й міжнародні)?

2. Безпека співробітників/ць

• чи компанія має цифрові інструменти оповіщення та кризового реагування для працівників?
• чи діють довгострокові програми психологічної реабілітації (не разові консультації, а сталі формати)?
• чи впроваджено гібридні або дистанційні формати роботи з урахуванням безпеки?

3. Стала підтримка армії

• чи компанія інтегрує допомогу армії у свою ESG/CSR-стратегію (а не лише разові акції)?
• чи є партнерство з фондами або державними програмами, щоб зробити допомогу системною?
• чи розроблена програма рескілінгу та працевлаштування ветеранів у компанії?

4. Партнерства

• чи бере бізнес участь у національних та міжнародних коаліціях для відбудови України?
• чи є проєкти співфінансування з міжнародними донорами (USAID, ЄБРР, ЄС, Світовий банк)?
• чи компанія інтегрує партнерства у кліматичні та інноваційні напрями (зелена енергетика, цифровізація, інклюзія)?

5. Громади

• чи бізнес долучається до програм повернення людей у громади (створення робочих місць, інфраструктури, умов для життя)?
• чи є у компанії стратегія взаємодії з місцевою владою та громадами у форматі “спільного планування відновлення”?
• чи розвиває бізнес програми економічної самозарадності ВПО та жінок (навчання, мікропідприємництво, фінансова грамотність)?

Я впевнена, що компанії в Україні не чекають “офіційного старту відновлення”, але мені хочеться, щоб вони підсилили свої інвестиції одразу з урахуванням екології, енергоефективності та соціального впливу. Будь-який новий об’єкт, продукт чи проєкт має стати частиною майбутньої “зеленої” та інтегрованої економіки. Той бізнес, який почне робити це вже сьогодні, отримає першість на європейських ринках завтра.

Отже, ESG дає бізнесу систему координат, а 5-компонентна модель відповідальності під час війни - конкретний каркас. Разом вони працюють як подвійний фільтр: вони допомагають зрозуміти те, що важливо для збереження і розвитку бізнесу, і те, що критично для суспільства і впливатиме на відновлення. І саме на перетині цих двох площин - відповідальне лідерство, яке не лише реагує на виклики, а й будує фундамент довіри, партнерств і європейської інтеграції України. Адже відновлення України - це не лише цегла й бетон, а нова культура бізнесу. І формують її ті, хто готовий діяти вже зараз.