Як український підрядник вирощує кваліфіковані кадри для дефіцитної ніші реставрації у США

Засновник будівельно-реставраційної компанії ED Dream Construction LLC зі Спокейна (штат Вашингтон) Едуард Онуфрійчук, який має понад десять років досвіду роботи в будівельній галузі в Україні, включно з керівництвом реконструкцією школи на 300 дітей площею близько 2500 квадратних метрів, зазначає, що пошук працівників із таким набором компетенцій залишається одним із головних викликів для компаній, які працюють у сфері реставрації.

Від субпідряду до штатних працівників: стратегічний перехід

Підприємець вирішив розвивати необхідні компетенції всередині власної команди.

До 2025 року компанія працювала за моделлю, поширеною серед малого будівельного бізнесу США. Для виконання окремих видів робіт залучалися субпідрядники, які працювали під координацією власника компанії. Такий підхід дозволяв гнучко формувати команди залежно від обсягу замовлень, однак мав і свої обмеження: субпідрядники одночасно працювали на інших проєктах, тому інвестиції в їхнє навчання не гарантували довгострокового результату.

У 2025 році компанія зробила перший крок до формалізації своєї діяльності: її засновник оформив себе як штатного працівника за формою W-2. Це означало перехід від моделі "власник-оператор" до структури з повноцінною системою нарахування заробітної плати, податковою звітністю та можливістю поступового розширення штату.

Наступним етапом, за словами підприємця, має стати переведення частини ключових субпідрядників на штатну модель роботи за формою W-2. Наразі з окремими фахівцями тривають переговори, паралельно вони проходять внутрішнє навчання.

За словами Онуфрійчука, перехід до штатної моделі має сприяти більшій стабільності виробничих процесів і уніфікації стандартів виконання робіт, оскільки працівники краще інтегруються у внутрішні процеси компанії.

Чому ця модель не популярна серед підрядників?

Більшість малих будівельних компаній у США не використовує перехід на модель W-2. Будівельна галузь залишається одним із секторів економіки з високою часткою незалежних підрядників.

Причини такого підходу пов'язані з вищими витратами на утримання штатних працівників через обов'язкові соціальні відрахування, меншу гнучкість у періоди скорочення кількості замовлень, а також додаткове адміністративне навантаження.

Підприємець визнає ці ризики, однак вважає, що у сфері реставрації після пожеж і затоплень інвестиції у підготовку постійної команди можуть бути виправданими. За його словами, це дає змогу зменшити кількість виробничих помилок і скоротити час на адаптацію нових працівників.

Чому навчання повній послідовності змінює результат?

Поширеною практикою на будівельному ринку США є підготовка працівників до виконання окремих видів робіт. У такій моделі кожен відповідає за свою ділянку, але не завжди має уявлення про те, як його робота впливає на наступні етапи реалізації проєкту.

За словами підприємця, у його компанії працівники проходять підготовку, яка охоплює весь цикл реставраційних або будівельних робіт. Наприклад, фахівці, які виконують демонтаж, ознайомлюються з вимогами наступного етапу сушіння, а працівники, що займаються каркасними роботами, отримують розуміння того, як їхні рішення можуть вплинути на подальше оздоблення об'єкта.

Такий підхід підприємець називає методологією послідовного перспективного планування. За його словами, її основні принципи сформувалися ще під час роботи в Україні, а після переїзду були адаптовані до вимог американського ринку.

Підготовка працівників відбувається безпосередньо під час виконання робіт на об'єктах. За словами підприємця, це дає змогу постійно аналізувати виробничі процеси, отримувати зворотний зв'язок від команди та вдосконалювати організацію робіт.

Зростання, підкріплене розвитком компанії

За словами представників компанії, останніми роками вона поступово розширює обсяги діяльності, збільшуючи кількість замовлень у сегменті реставрації після пожеж і затоплень.

Наразі компанія одночасно реалізує кілька проєктів, координуючи роботу команд на різних будівельних майданчиках. За оцінкою підприємця, цьому сприяють накопичений практичний досвід, поступове розширення команди та зміцнення репутації серед замовників регіону.

Як зберегти якість при зростанні кількості проєктів?

"Масштабування у сфері реставрації після стихійних лих стикається з фундаментальною проблемою, адже якість результату безпосередньо залежить від рівня технічних рішень, які приймаються на об'єкті. Поки компанія тримається на одній людині, що приймає всі рішення, зростання обмежене фізичною присутністю цієї людини", – пояснює Едуард Онуфрійчук.

На його думку, одним зі способів масштабування є формалізація виробничих процесів та передача накопичених знань працівникам.

За словами підприємця, методологія послідовного перспективного планування передбачає поетапне планування робіт із урахуванням наступних етапів, визначення контрольних точок між окремими фазами реалізації проєкту та використання єдиних підходів до контролю якості.

Він вважає, що такий підхід може бути відтворений через систему внутрішнього навчання та використовуватися під час розширення команди.

Географія наступного кроку

За словами підприємця, компанія розглядає можливість розширення діяльності на інші регіони Тихоокеанського Північного Заходу США. Насамперед ідеться про території, де попит на роботи з ліквідації наслідків пожеж і повеней залишається високим, а нестача кваліфікованих фахівців є найбільш відчутною.

Серед потенційних напрямків розвитку він називає північ штату Айдахо, захід Монтани та великий коридор Сіетла – регіони, які останніми роками регулярно потерпають від природних пожеж і повеней.

Незалежну оцінку роботі компанії надає Томас Рошетко – полковник ВПС США у відставці з 27-річним досвідом служби, нині ад'юнкт-професор Вітвортського університету та Спокейнського громадського коледжу, де викладає лідерство та стратегічне планування. Він співпрацював із компанією впродовж 2023–2026 років під час реалізації кількох житлових проєктів.

За словами Рошетка, усі етапи робіт були виконані у визначені строки та в межах погодженого бюджету. Такий результат він пов'язує з чіткою організацією робіт і постійною комунікацією між підрядником та замовником.

Чи вдасться масштабувати цей підхід за межі Спокейна, покаже час. Водночас підприємець вважає, що розвиток системи внутрішнього навчання працівників може сприяти підготовці нових фахівців для галузі, яка вже тривалий час стикається з кадровим дефіцитом.

Проблема нестачі персоналу підтверджується і галузевою статистикою. За даними Associated Builders and Contractors (ABC), у 2026 році будівельній галузі США необхідно близько 349 тис. нових працівників лише для підтримання поточного рівня попиту. Водночас 82% будівельних компаній повідомляють про труднощі із заповненням вакансій. У вузькоспеціалізованому сегменті реставрації після пожеж і стихійних лих, де вимоги до кваліфікації працівників є вищими, проблема нестачі кадрів, за оцінками учасників ринку, відчувається ще гостріше.