16 июля, 14:07

Забудова Києва нині відбувається у "ручному" режимі — начальник "Київгенплану"

Минулого року в Києві побудували 1,7 млн кв. м житла, разом з тим в столиці тривають будівельні скандали. Delo.UA зустрілось з начальником "Київгенплану" Сергієм Броневицьким, щоб дізнатись, що зміниться у столиці з прийняттям Генерального плану

Забудова Києва нині відбувається у "ручному" режимі — начальник "Київгенплану"
Начальник "Київгенплану" Сергій Броневицький. Фото: Юлія Канівець

Станом на 2011 рік до нинішнього Генплану Києва було внесено 1000 правок, нині кількість правок до цього документу перевищує понад 3 тисячі. Чому склалась така ситуація і як це впливає на місто?

Генплан, який зараз діє в Києві, був прийнятий ще у 2002 році, а розробка його почалась ще раніше — у 1997 році. Багато показників, які містилися в цьому генеральному плані, були застарілими ще у момент його прийняття. Власне кажучи, це стосується майже усіх містобудівних документів, адже місто постійно розвивається. Наприклад, Генплан 2002 року передбачав, що на 2020 рік у Києві буде 750 тис. автомобілів, але вже сьогодні їх більше 1 млн.

За яким генеральний планом тоді живе Київ?

У місті склалась парадоксальна ситуація. Генеральний план існує лише формально. Нині забудова Києва відбувається у т. зв. "ручному режимі", оскільки генплан фактично не діє. Забудовник, маючи на руках рішення Київради про внесення змін до генерального плану, приходить до Департаменту архітектури КМДА за містобудівними умовами і обмеженнями. Оскільки у забудовника на руках  усі документи, то департамент не може йому відмовити. Далі забудовник погоджує в Міністерстві культури історико-містобудівні обґрунтування (ІМО). Цих документів достатньо для того, щоб будувати у Києві. Найбільшу кількість змін у генплан внесли з 2003 по 2010 рік.

Однак така ситуація призводить до численних будівельних скандалів у столиці. Варто згадати, наприклад, випадок з Сінним ринком чи так званим "Монстром на Подолі". Як ви можете прокоментувати ці будівництва? Чи варто їх зносити?

Це так звані дисонуючі будівлі, які не вписуються у довколишню архітектуру. Під час розробки нового генерального плану ми обов'язково вкажемо на них. Однак щодо їх знесення, то це більше юридичне питання, воно не стосується діяльності нашого інституту. Втім зносити ці будівлі буде дуже дорого для міського бюджету, адже це приватна власність людей, а зносити їх без компенсації ми не маємо права. Тому наша задача зараз не зносити вже збудовані будівлі, а не допустити появи таких дисонуючих будівель у майбутньому. Цього можна досягти, прийнявши новий генплан столиці, а також за умови введення поняття зонінгу територій.

Читайте также: "Троещина" в центре Киева: кто застраивает Сенной рынок

Спочатку Генплан, потім зонінг

На якому етапі зараз знаходиться робота над генеральним планом?

На сьогодні генплан уже розроблено на 90%. Залишилось узгодити лише історико-архітектурний опорний план у Міністерстві культури. Цей план 2,5 роки розробляв і коригував Інститут пам'ятко-охоронних досліджень (зараз — Інститут культурної спадщини) при Мінкульті. Було кілька спірних моментів, які необхідно було уточнити: перелік пам'яток національного та місцевого значення, межі історичних ареалів та охоронних зон. На сьогодні роботи над ним фактично завершились, і його передали до міністерства.

Коли Міністерство культури може узгодити цей план, і коли місто може отримати новий генеральний план?

Сподівають, що вже за три місяці Мінкульт погодить опорний план. Тоді нам треба буде ще три місяці, щоб узгодити показники генплану і опорного плану. Після цього генплан можемо передати в Київраду. За законом у депутатів є три місяці, щоб прийняти генеральний план або повернути розробнику на доопрацювання.

Чи зможе генплан зменшити кількість будівельних скандалів у столиці?

Сам по собі генеральний план цього зробити не зможе. По суті, це документ, який визначає призначення тієї чи іншої ділянки, але він не конкретизує розташування будинків та їх висотність. З цією метою разом з генеральним планом розробляється зонінг територій, який буде регламентувати для кожного кварталу висотність та щільність забудови.

Скільки всього зон планується створити в Києві?

Йдеться про поділ міста на 7 зон. Перша — це центральна планувальна зона, дві зони будуть на Лівому березі, ще 4 планувальні зони — на правому.

Якою має бути оптимальна висота будівель в центрі столиці?

Ми при розробці генерального плану прописуємо пряму заборону об'єктів підвищеної поверховості (вище 16 поверхів) у центральній частині міста. Але на більшості територій висотність буде обмежено 9 поверхами, тобто 27 метрів. Але генеральний план не регламентує щільність і висотність. Ці параметри регулює план зонування. Він буде визначати, яка саме висотність підходить для кожного кварталу, кожної вулиці. Для деяких територій центру, наприклад, на Лесі Українки або на Великій Васильківській 16 поверхів — це нормально. Для деяких територій Подолу і 5 поверхів це буде багато. Тому вважаю, що до цього питання потрібно підходити адресно.

У проекті генплану, який обговорюється останні роки, вказано 2025 рік. Попередній документ був розрахований на 18 років. На скільки років розрахований план, що розробляється?

Рішення про розробку нового генплану було прийняте ще у 2008 році. Тоді такі документи розробляли на 5 років. Однак в 2011 р. законодавство змінилось, і генеральні плани стали безстроковими. Той план, який зараз розробляє наш інститут, розрахований на 20 років. Тому якщо його приймуть у 2020 році, то він не застаріє й до 2040 року. Однак раз на 5 років у генплан треба вносити зміни, оскільки місто постійно розвивається. Процедура внесення змін у генеральний план буде майже аналогічна прийняттю нового плану. Спершу розробляється проект змін, потім проводять громадські обговорення, лише після цього за них голосує Київрада.

Ви стверджуєте, що вже зараз іде робота над зонінгом столиці. На якому етапі зараз його розробка?

Зонінг готовий вже майже на 60%, однак ми його не можемо прийняти без генерального плану. Сподіваюсь, що вже за шість місяців після прийняття генерального плану, буде прийнятий і зонінг.

Темпи забудови Києва збережуться

За проектом генплану, у столиці планується побудувати 22 млн кв. м житла, при цьому вже зараз говорять, що у Києві немає вільних ділянок під забудову. Де ж тоді буде будуватись житло?

Так, у Києві заплановано 22 млн кв. м житла, але це у 20-річній перспективі. Тобто 1,2 млн кв. м на рік. Це ті темпи, якими зараз будується Київ. Закономірно виникає питання, за рахунок яких територій ми плануємо будувати нове житло. Під час розробки генлану ми відійшли від практики будівництва методом ущільнення існуючої забудови, тому місто зростатиме за рахунок деградованих промислових територій. Вони вже 10-20 років не використовуються за призначенням. За нашими підрахунками, їх у Києві близько 7 тис. га. Це майже 8% території міста.

А де у Києві знаходяться такі території?

Наприклад, біля метро "Нивки", на Борщагівці, на Лівому березі. Крім того, у місті вже є приклади вдалого використання занедбаних територій — "Комфорт-таун". Для будівництва житла також можна використовувати ділянки, які належали Міноборони і вже не використовуються. Саме міністерство визнало ці території непотрібними.

А що стосується п'ятиповерхової забудови? Чи планується її реновація?

Вважаю, що хрущовки необхідно зносити, адже вони вже використали свій потенціал у 50 років. Однак для цього необхідно прийняти зміни до законодавства. Нині для відселення хрущовки потрібна згода усіх 100% мешканців, але її дуже складно отримати. В європейських країнах будинок зноситься, якщо є згода 60-70% мешканців. Вважаю, що така практика має бути запроваджена і в Україні.

Однак уже зараз у генеральному плані ми позначили ці території. Вони є на Нивках, в Солом'янському районі, на Дарниці, на Печерську.

Зараз Департамент житлового забезпечення виступає замовником на розробку комплексної схеми реновації 5-поверхової забудови. До кінця цього року вони мають її розробити і передати на розгляд у міську раду. Київрада має дати інвесторам перелік пропозицій, а вони вже будуть обирати, яка територія їм більш цікава.

Це будуть інвестиційні проекти, адже реалізувати такe програму за бюджетні кошти неможливо. Завданням міста є запропонувати цю територію і можливо створити певні умови інвесторам, щоб їм було вигідно цим займатись. На мою думку, інвестор цієї території виконує соціальну функцію. Він підвищує якість житла для мешканців міста Києва. Тому місто повинне сприяти інвесторам.

Однак при будівництві житла необхідно передбачити і соціальну інфраструктуру. Як ви бачите вирішення цього питання?

У генеральному плані ми передбачили, що кількість дитячих садочків і шкіл має зрости на 20%. Однак генплан задає лише напрям розвитку, а от де вони будуть знаходитись, це вже визначатиметься за детальними планами території (ДПТ). Зараз у Києві розробляються десятки детальних планів територій, і жоден з них не потрапляє на голосування до Київради, якщо у них не врахована певна кількість шкіл і садочків.

Нещодавно Мінрегіонбуд виступив з ініціативою дозволити будівництво вбудованих дитячих садків і шкіл. Як ви ставитесь до цього?

Світова практика говорить про це, що такі об'єкти можуть бути вбудовані. Для дітей більш комфортно, коли у школи чи садка є велика територія.  Але з іншого боку, центр Києва переущільнений вже настільки, що не вистачає місць. У нас тут немає зайвого гектара на садок. Тому у цій зоні я б дозволив будівництво початкових шкіл і дитсадків у будинках. Що стосується будівництва нових мікрорайонів, то тут в архітектора є більший простір для творчості.

За даними вашого інституту, нині у Києві на одну людину припадає 18,5 м зелених насаджень (йдеться про парки, сквери і бульвари) при нормі 20 м. Як виправити цю ситуацію?

На жаль, у попередній генплан вносили багато змін, які фактично змінили призначення багатьох зелених зон. Нині ми пропонуємо переглянути всі ці рішення. Там, де вже побудовані об'єкти, ми цього зробити не зможемо. Там, де будівництво не розпочато, а таких територій близько 2 тис. га, ми будемо рекомендувати Київській міській раді повернути ділянку на баланс міста.

Крім того, у нас є дуже багато лісів, які прилягають до меж міста Києва. Ми будемо пропонувати  зробити тут паркову зону. Це ще майже 1700 га. На це вже є дозвіл Міністерства екології.

Пішохід в Києві повинен мати пріоритет перед автомобілем

Попередній генплан передбачав, що на 2020 рік населення Києва складатиме 2,7 млн чоловік. Нині можемо говорити, що у Києві мешкає майже 4 млн людей. Вже зараз бачимо, що транспортна інфраструктура міста не витримує такої кількості людей. Вирішення цього питання можна передбачити в генплані?

У проекті генплану ми плануємо побудувати кілька десятків розв'язок.  Насамперед це має бути Подільський мостовий перехід, розв'язка на Шулявці і на Дарницькій площі. Щодо інших, то перед тим, як їх будувати, необхідно провести моделювання і визначити, які є першочергові, а які — ні.

Зараз ми збираємо вихідні дані для комплексної схеми транспорту і почнемо моделювання у листопаді 2018 року. За договором, ми маємо закінчити роботу над схемою до кінця наступного року. Ця модель покаже ефективність тих чи інших розв'язок. Вже виходячи з цього буде формуватися бюджет міста Києва.

У Києві зараз дуже гостро стоїть проблема парковок. Як вона буде вирішена?

Разом з транспортною схемою ми зараз розробляємо схему парковок у Києві. Проблему плануємо вирішувати шляхом будівництва перехоплюючих паркінгів на околицях міста та при в'їзді у центральну частину міста. Крім того, вважаю, що необхідно впровадити високі штрафи за неправильне паркування автомобілів. Для нас має бути визначальним принципом пріоритет пішохода перед автомобілем. Тому ми будемо робити все можливе, щоб пересуватись центром на авто було б не вигідно.

Останнім часом в КМДА все частіше говорять про створення Київської агломерації. Як ви ставитесь до цього питання?

У створенні агломерації немає нічого нового. Ми зараз активно вивчаємо досвід Великого Парижу. Тому вже створена робоча група, яка вивчає питання Київської агломерації. Туди входять представники нашого інституту, від міста та області.

Група має напрацювати, як будуть узгоджуватись інтереси Києва з інтересами міст-супутників, оскільки кожне з них має свої інтереси. До того ж ми не можемо ігнорувати той факт, що в Київ з області щодня в'їжджає 100 тис. автомобілів. Тисячі людей привозять дітей у школи і дитячі садки Києва. Зі свого боку область могла б надавати земельні майданчики для перехоплюючих паркінгів. Це було б вигідно і Києву, і області. У столиці зменшилось би навантаження на дороги, а область могла б заробляти на паркінгу.

Крім того, частину виробництв у Києві ми могли б перевести в область. Це зокрема стосується заводів у районі "Теличка". Тут з понад 60 працює 20 виробництв. Це комбінат залізобетонних виробів, деревообробний комбінат та інші. Їхні власники не проти винести підприємства на територію області. Тому ми в рамках агломерації маємо показати їм, куди саме вони можуть винести свої промислові підприємства. А на території, яка звільниться, можна зробити рекреаційну зону або побудувати житловий комплекс.

Не пропустите самые важные новости и интересную аналитику. Подпишитесь на Delo.ua в Telegram

автор:
по материалам:
"Дело"
раздел:
теги:

По теме:

Киев признан один из самых дешевых городов мира — исследование UBS
Экономика 15 июля, 18:07

Киев признан один из самых дешевых городов мира — исследование UBS

Женева и Цюрих снова признаны самыми дорогими городами для жизни, Киев занимает третье место внизу рейтинга

Строительство двух станций метро на Виноградарь обойдется городу в 6,3 млрд грн
Общество 13 июля, 18:07

Строительство двух станций метро на Виноградарь обойдется городу в 6,3 млрд грн

На первом этапе планируют построить две станции метро — "Мостицкая" и "Проспект Правды"