Пустеля замість обіцяного раю: як росіяни свідомо знищують довкілля окупованого Донбасу

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Росіяни системно перетворюють окуповані території України на зону екологічного лиха. І не тільки масштабними бойовими діями, які призводять до катастрофічного забруднення природи. Йдеться про цілком свідоме спричинення навмисної шкоди довкіллю. Будівництво нових сміттєзвалищ для регіонів рф, масове підтоплення шахт, створення кладовищ та військових баз в заповідниках, відсутність екологічного контролю, зокрема при дезінфекції води – це далеко не повний перелік того, що окупанти роблять з нашими землями.

Відразу шість полігонів для сміття з рф ворог планує створити на території Луганщини, ще три на Донеччині. При цьому воно вже й так системно вивозиться на тимчасово окуповані території. Власна Ростовська область вже давно перетворена росіянами на зону екологічного лиха. Через протести місцевих жителів нові звалища там будувати не стали – замість цього сміття звідти їде на Донбас. 

Що характерно, потерпають від сміття вже і самі окуповані території Донбасу. Хоча до 2014 року мешканці Донецька, до прикладу, пишалися чистотою свого міста. Зараз же місцеві не можуть похвалитися і цим. Від сміття потерпають практично всі населені пункти регіону. Зафіксовані випадки, коли його не вивозили тижнями й місяцями. Стихійні звалища постійно виникають не тільки на окраїнах, а навіть просто на вулицях міст, в тому числі й Донецька.

Окупаційна влада постійно скаржиться на дефіцит людей в галузі. Куди ж поділися чоловіки після оголошення тотальної мобілізації, які традиційно працюють на таких професіях – питання риторичне. Зникли в невідомому напрямку й сміттєвози разом з контейнерами. Зараз їх в якості «підтримки» висилають в «ДНР» з регіонів рф.

Само собою, що жодного сміттєпереробного заводу за ці роки на Донбасі не було збудовано. Навіть більш-менш змістовні розмови (лише розмови) про це з’явилися у 2023 році. Обіцяють відразу три. Наскільки їм можна вірити – ще одне риторичне питання. Навіть «перлина» й «вітрина» російських завоювань – Крим – досі не отримав такий завод. З 2015 року окупанти годують мешканців Севастополя обіцянками про його побудову. Однак далі папірців з намірами справа так і не дійшла. Цікаво, що заважає? Можливо, відсутність бажання? А можливо розуміння, що їх присутність у Криму тимчасова?

Ще одна ахова ситуація для Донбасу пов’язана із масовим затопленням шахт. У 2021 році ОБСЄ зафіксували 39 шахт під окупацією, що підтоплюються або вже повністю затоплені й не підлягають подальшій експлуатації. Шахти затоплюються через відсутність енергопостачання, руйнування інфраструктури, демонтаж насосного обладнання тощо. Скільки їх зараз, після того, як масштаб та інтенсивність бойових дій виросли в рази – можна тільки здогадуватися.

Кожний такий випадок може стати причиною локальної катастрофи, а їх сукупність – вже катастрофи регіонального масштабу. Затоплення шахт впливає на рівень ґрунтових вод і геологічну стійкість земної поверхні. Такі дії можуть призвести до осідання та зсуву ґрунтів, в тому числі в населених пунктах. Можуть бути пошкоджені чи взагалі виведені з експлуатації об'єкти промисловості та інфраструктури. Зокрема елементи регіональної системи водопостачання, стан якої й так на межі розвалу. Води навіть у великих містах може не бути годинами й днями, зсуви ґрунту можуть взагалі добити водогін.

Порушення водовідливу в шахтах впливає й на якість підземних і поверхневих вод. Особливо небезпечно це з огляду на те, що деякі шахти зберігають в собі небезпечні відходи. А, наприклад, шахта «Юнком» – взагалі радіаційні елементи після підземного ядерного вибуху в 1979 році. Вона перебуває без відкачки води з 2018 року, що може призвести до масового зараження водойм і ґрунтів регіону.

Дії окупантів призвели й до забруднення земель та порушення ландшафтів природно-заповідного фонду. Численні об’єкти природно-заповідного фонду постраждали від будівництва фортифікаційних споруд, вирубки лісових насаджень, лісових і степових пожеж. Нищення дерев призводить до критичного зниження лісистості в Донецькій та Луганській областях та зменшення полезахисних, ґрунтозахисних, водоохоронних та рекреаційних функцій лісів.

На Кривій косі національного природного парку «Меотида» окупанти регулярно проводять військові навчання з використанням кулеметів та гранатометів, знищивши велику кількість птахів та їхніх гнізд. А на території ландшафтного парку «Донецький кряж» створено цвинтар для загиблих військових.

Все це – чергове підтвердження, що українські землі російська влада розглядає лише як колонію, джерело ресурсів і людей. Все, що можна там вкрасти – буде вивозитися. Вся інфраструктура, яка ще працює – буде нещадно експлуатуватися. Натомість на окуповані території чекають лише нові військові бази й кладовища, експропріація земель для феодальних наділів російським військовим з якоїсь чергової бурятії, масова поява нових звалищ, а можливо ще й хімічні чи радіаційні могильники.

Окремі населені пункти, які потрібні окупантам для пропагандистських цілей, як то Маріуполь, зможуть розраховувати на певні покращення. Однак покращення відносно чого – відносного майже повного знищення міста самими ж росіянами. Але це потрібно тільки для картинки. Там зберігаються й накопичуються екологічні проблеми. Так, хаотичні та масові поховання після боїв за Місто Марії спричинили масштабне отруєння ґрунтів. А знищення чи пошкодження більшості каналізаційно-насосних станцій не могло не призвести до отруєння водойм та підземних вод.

Діяльність окупантів може призвести до наслідків, яких Європа не бачила вже століття. Отруєні води та ґрунти, засолені та заболочені території, вибухи метану та навіть землетруси – це все може стати реальністю Донбасу. І, на жаль, багато де вже так і сталося. Росіяни – це не «крєпкіє хозяйствєннікі», міф про яких вони охоче всім оповідають. Вони експлуататори найгіршого рівня, і будують на захоплених землях вони зовсім не рай, а пекло.

Вважаю, що дії із навмисного забруднення українських земель слід вважати екоцидом та вимагати притягнення до відповідальності за них у міжнародних судах. Окупанти мають заплатити за всю ту свідому шкоду, яку вони нанесли українській природі.