Тінь у підакцизних товарах: скільки втрачає держава на сірих схемах

Відповідно до нещодавніх розрахунків фахівців аналітичних центрів, у 2024 році та 1 кварталі 2025 року спостерігаються різноспрямовані тренди щодо динаміки тіньової частки на ринку підакцизних товарів, які традиційно багато років завдавали найбільших втрат держбюджету серед інших товарів. 

Тіньова частка у нафтогазовій галузі мала тенденцію до зниження, з 30% у 2020 році до 13% у 2023 році, проте у 1 кварталі 2025 року знов зросла до 19%; у тютюновій галузі — спостерігаємо зростання тіні з 6% у 2020 році до 25% за підсумками 2024 року, та 19% у 2025 році; у алкогольній продукції — тіньова частка останніми роками демонструвала низхідний тренд, у 2023 році знизилася до 38%, у 1 кварталі 2025 року знизилась до 31%.

Що ж відбувається на ринку підакцизної продукції, чому спостерігаються постійні зміни трендів?

Ринок пального

Для оцінки повноти оподаткування акцизним податком пального, яке виробляється та імпортується в Україну, були використані дані енергетичного балансу України (в розрізі продуктів), який щорічно публікується Державним комітетом статистики України у порівнянні з оцінкою загального споживання пального на підставі оцінки середнього пробігу транспортних засобів.

Також для оцінки динаміки легальних продажів за 2021-2024 роки було використано дані ДПС з роздрібного продажу пального. У якості проксі для змін реального споживання було використано дані про кількість укладених договорів ОСЦПВ, опубліковані МТСБУ.

Відповідно до розрахованих даних, у 2025 році втрати бюджетів від несплати податків з пального (чорні продажі + мінімізація податків мережами) складуть 7-10 млрд гривень.

Сплата податків найбільшими мережами АЗС є вкрай нерівномірною. Частина мереж сплачують більше 2 грн податків на літр, а частина — менше 1 гривні. Так само з заробітними платами: більше половини мереж сплачують ринкові заробітні плати, а частина мереж сплачують всім співробітникам "мінімалку".

На ринку пального відбувається постійна боротьба правоохоронних та перевіряючих органів із "схемами" по мінімізації податків, багато років вона триває зі змінними успіхами. Протягом 2023-2025 року успішно працює Тимчасова слідча комісія з питань економічної безпеки, яка зробила значний внесок у зменшення "тіні" на ринку пального: за підсумками засідань ТСК були внесені зміни до низки законів, надано доручення БЕБ, Поліції, ДПС, започатковано проведення щоквартального моніторингу податкового навантаження на виробників підакцизної продукції тощо.

У 2024 році Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики активно взявся за мінімізацію схем у "підакцизці", останні кілька місяців значно активізувалась робота перевіряючих та правоохоронних органів, що ускладнило роботу "сірих" та "чорних" схем. Обсяги "білих" продажів почали зростати на початку 2025 року, відповідно — почала зменшуватись тіньова частка.

Тютюнова продукція

Для визначення рівня "тіні" та динаміки у тютюновій галузі було використано методологію, яку фахівці міжнародної організації Healthy Initiatives успішно застосовують при оцінці "тіні" у різних країнах світу, — співставлення легальних продажів тютюнових виробів по роках та кількості курців відповідно до соцопитувань.

Згідно з дослідженнями, проведеними Київським міжнародним інститутом соціології, 27% опитаних є теперішніми курцями, 69% з яких вживають сигарети (5,6 млн курців сигарет). У реалізації на внутрішній ринок сигарети в 2024 році становлять 79%, ТВЕН — 19%, сигарили — 2% (дані ДПС).

Оцінка тіньової частки на ринку сигарет через співставлення виторгів та споживання дає результат у 19% "тіні" в 1 кварталі 2025 року. Втрати бюджетів від несплати податків з табачної продукції склали 18-20 млрд у 2023 році.

За дослідженнями компанії "Кантар", "тінь" зменшилась з минулорічних 25% до 14,2% на початку 2025 року, проте у травні 2025 року зросла до 16,2%. Половина з цієї "сірої" продукції — псевдо-експорт або маркована duty-free. При такому рівні нелегальної сигаретної продукції на ринку України річні втрати державного бюджету через несплату податків оцінюються у 25,2 млрд грн (оцінка "Кантар").

Схеми на ринку тютюнової продукції еволюціонували — останнім часом значно зростає псевдоекспорт. Для прикладу, виробники формально декларують експорт до країн на кшталт Сирії, але фактично продукція залишається на внутрішньому ринку. 

Ситуація по різних областях України вкрай нерівномірна: якщо більшість областей у 2025 році збільшили "білі" виторги і, відповідно, зменшили тіньову частку, то Житомирська, Вінницька, Кіровоградська, Чернігівська області залишаються у антилідерах за динамікою легальних продажів.

Як і в ситуації з пальним, ринку тютюнових виробів приділяє особливу увагу Комітет ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики та ТСК з питань економічної безпеки. За підсумками розгляду схем у тютюновій галузі було розроблено низку важливих змін до законодавства та надано відповідні доручення правоохоронним та перевіряючим органам. На цей час вдалося втримати рівень "тіні" в межах 20%, проте суттєвого зменшення "тіні" досягти поки що не вдалося.

Алкогольні вироби

Для визначення рівня "тіні" та динаміки на ринку алкогольної продукції було використано дані ВООЗ, дані щодо надходжень податків по роках та рівень вживання алкоголю населенням.

Загальний рівень споживання алкогольних напоїв у 1 кварталі 2025 року відповідно до розрахунків оцінюється на рівні 5,47 літру чистого етилового спирту на одну особу. Відповідно, рівень тіньового споживання — орієнтовно 31% ринку. Це завдає втрат бюджету в середньому 7-8 млрд грн на рік.

Чому контролюючі органи не можуть подолати схеми

Незважаючи на зусилля профільного Комітету ВРУ, ТСК з питань економічної безпеки, частка "тіні" у "підакцизці" і, відповідно, втрати держбюджету все ще залишаються значними — 35-38 млрд грн у 2025 році.

У підакцизних галузях багато років обов’язковими є РРО та товарний облік, проте, як свідчать цифри "тіні" у динаміці, обсяги схем не залежать від цих факторів.

У цих галузях, як і у низці інших, широко розповсюджена торгівля без жодних документів ТОВ чи ФОП, через мережу інтернет або у невеликих торгових точках у містах та селищах, торгівля у напівлегальних торгових точках із видачею псевдо-чеків чи без видачі чеків взагалі. Виготовлення продукції без сплати податків також відбувається на "підпільних" виробництвах без жодних документів, або на напівлегальних виробництвах у "третю зміну".

Тож різні додаткові ускладнення адміністрування для підприємців лише збільшують вартість ведення "білого" бізнесу і не шкодять "сірим" схемам.

На цей час за якістю державного управління Україна, на жаль, значно відрізняється навіть від найменш розвинутих країн Європи (згідно даних Світового банку).

Що необхідно зробити для мінімізації схем

Для подолання схем мінімізації податків потрібна ключова системна зміна, про що свідчить вдала практика країн ЄС, — збільшення ефективності роботи перевіряючих та контролюючих органів, мінімізація корупції у них, реформування судової системи, побудова інклюзивних інституцій.

Вкрай важливим є повне перезавантаження найбільш корупційних органів в країні — Державної митної та Податкової служби, а також Бюро економічної безпеки — з обранням керівників органів на прозорих конкурсах з вирішальним голосом міжнародних експертів, переатестація всіх кадрів, встановлення якісних КРІ для них.

Також важливим є:

·       Забезпечити публічність даних про обсяги продажів, наданих послуг по найбільш уразливих групах товарів та послуг, деталізація груп підакцизної продукції (з урахуванням даних аналітичної системи СОД РРО);

·       Запровадити економічні стимули для покупців підакцизної продукції отримувати фіскальний чек (лотереї фіскальних чеків, фінансові стимули споживачів);

·       Посилити тиск на "чорних" торговців шляхом збільшення розміру штрафних санкцій за нелегальну торгівлю підакцизними товарами (КУПАП);

·       Передбачити обов'язковість формування екземплярів зразків виробленої тютюнової продукції з наявного на підприємствах обладнання;

·       Розробити та прийняти закон щодо "дропів", зокрема запровадження "реєстру дропів" (законопроект НБУ);

·       Забезпечити оприлюднення аудиту СМКОР від КМУ та запровадження критеріїв ефективності СМКОР.

Сподіваємось, що представники влади врахують пропозиції експертів та внесуть відповідні зміни до законодавства для посилення якості інституцій. Це дасть значні додаткові надходження до держбюджету, вкрай необхідні для посилення оборони країни.