- Категорія
- Економіка
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Як індустріальні парки сприяють розвитку малого та середнього бізнесу
Через повномасштабну війну Україна опинилася в складній економічній ситуації. Пошук можливостей, які б допомогли економіці країни розвиватися, є актуальною темою для держави, бізнесу, освітніх і наукових спільнот та міжнародних партнерів.
Аналізуючи досвід інших країн, команда KSE вивчала ідею створення індустріальних парків для малого та середнього бізнесу, які вже показали свою ефективність в різних умовах.
Індустріальні парки — це місця, де бізнеси можуть співпрацювати, знаходити партнерів і розвиватися. Вони сприяють обміну ідеями та ресурсами, що дозволяє створювати нові продукти і технології для міжнародного ринку. Хоча може здаватися, що індустріальні парки підходять тільки для великих компаній, це не так. Навіть маленькі підприємці можуть орендувати приміщення і отримати доступ до всіх необхідних ресурсів для розвитку свого бізнесу.
Міжнародний досвід
Наша команда вивчала такі парки як OSTİM (у Туреччині), Industrial Park Poland (у Польщі), Burgos (в Іспанії), Kilinto Industrial Park (в Ефіопії) та 304 Industrial Park (у Таїланді).
Наведу приклад ІП OSTIM, заснованого в 1967 в Анкарі. Там працюють більше ніж 6500 малих та середніх підприємств, які оперують в більш ніж 100 галузях економіки. Більше тисячі з них об'єднані в 7 галузевих кластерів. Парк створив понад 65,000 робочих місць.
OSTIM не продає готові ділянки під забудову, а надає орендарям типи приміщень відповідно до їх запитів та ролі у ланцюгу створення вартості:
- Великі (площа: 2000-2500 м²; 100-200 працівників). Характеризуються власним виробництвом та торговою маркою, використовують інші (менші) підприємства OSTIM як підрядників чи постачальників.
- Середні (площа: в межах 1000 м²; 50-100 працівників) — працюють як субпідрядники або як OEM для великих секторів економіки, таких як оборонна промисловість чи автопром.
- Малі (площа: 400 м²; 10-50 працівників). Вони мають лише один виробничий процес з невеликою кількістю обладнання. Є постачальниками для великих галузей промисловості.
Зважаючи на порівняно низькі постійні витрати підприємств, високу операційну гнучкість та конкуренцію, комбінована структура малих, середніх та великих підприємств зумовила створення економічних кластерів в межах OSTIM та сприяла стрімкому розвитку регіону в цілому.
МСП становлять особливий інтерес з огляду на гнучкість та швидкість адаптації до змін економічної активності, потенційно ефективнішу синергію з іншими підприємствами.
Технології та обробка даних
- Технопарк OSTIM допомагає МСП у розвитку співпраці між промисловістю та університетами у сфері R&D.
- Телекомунікаційний центр забезпечує потреби МСП у зберіганні даних. Завдяки проекту Common Share, МСП можуть використовувати ліцензовані програми, такі як програми технічного креслення, зовнішньої торгівлі та програми ERP і MRP, не купуючи їх.
- Платформа онлайн-маркетингу — торговий портал для компаній регіону. Ця платформа забезпечує легку комунікацію між компаніями. Вона також видає детальну інформацію про компанії та їхню продукцію.
Енергетика
Власник ІП побудував електростанцію, яка покриває всю потребу OSTIM в електроенергії, а надлишок продається на ринку. Розподіл електроенергії та природного газу, його управління та подальша діяльність здійснюється енергетичною командою OSTIM.
Як це працює на реальному прикладі в Україні?
Індустріальний парк FORMATSIA об’єднав зусилля держави, бізнесу, освітнього сектору та міжнародних партнерів, а саме: Міністерство економіки України, Львівську міську раду, Good Governance Fund від уряду Великої Британії, Alinea International, Abt Global, Київську школу економіки (KSE), та девелоперську компанію Alterra Group.
На його території буде створено близько 150 тис. м² промислових площ. Цей простір призначений для діяльності експортно орієнтованих підприємств переробної промисловості, автомобілебудування та його компонентів, легкого машинобудування, виробництва текстилю, меблів, медичного обладнання, пакування і поліграфії, виробництва будівельних матеріалів, легкої промисловості, харчової промисловості та фармацевтики.
Крім цього, концепція передбачає створення громадського центру з площею щонайменше 2500 м², який міститиме бізнес-інкубатор для стартапів. Там також розміщуватимуться RsD центр, навчальний заклад, лабораторія прототипування, коворкінг, виставковий зал, медичний центр, івент хол, заклади харчування та торгівлі.
Локація
Індустріальний парк FORMATSIA буде збудовано на 5 комунальних земельних ділянках загальною площею 30 га, у промисловій зоні Залізничного району Львова. Львівська область підходить для такого проєкту найкраще. Це зумовлено близькістю до кордону з ЄС, що важливо для експорту, та великою кількістю ВПО.
На момент прийняття рішення, станом на червень 2022 року, у Львівській області було зареєстровано 243 тисячі ВПО, з яких 73% — жінки. Майже половина ВПО проживають у Львові та поблизу, і багато з них планували залишитися в регіоні надовго.
Львівська міська рада зі свого боку підтримуватиме індустріальний парк FORMATSIA шляхом зниження податкового навантаження, зокрема щодо орендної плати за землю, а також забезпечуватиме необхідну інженерно-транспортну інфраструктуру до території індустріального парку.
За попередніми оцінками, його річний дохід сягатиме 3,25 млрд грн, а щорічні податкові надходження до міського бюджету Львова можуть зрости на 250 млн грн та на понад 430 млн грн — до державного бюджету. На його території планується створити щонайменше 3600 робочих місць.
Багато малих та середніх підприємств зосереджуються на щоденній діяльності й часто пропускають можливості для розвитку, такі як державна підтримка. Якщо перенести виробництво до індустріального парку, бізнес автоматично потрапить у середовище, де працюють схожі компанії, з якими можна обмінюватися досвідом та ресурсами та таким чином підтримувати один одного.
Статус на сьогодні
Керуючою компанією для індустріального парку FORMATSIA на відкритому конкурсі було обрано ТОВ "Формація Сигнівка", що входить до складу Altera Group. Це приватний інвестор, який повірив у цей проєкт і вже почав роботу над ним. Будівництво ІП планується завершити впродовж 10 років, а реалізацію першої черги проєкту — вже в кінці першого кварталу 2025 року. Станом на сьогодні вже готові вертикальні елементи 1-ї черги та ведеться активне будівництво інших черг.
В Україні це перший приклад індустріального парку для розвитку малого та середнього бізнесу, у якому приватна компанія інвестує у будівництво на муніципальній ділянці, де місто, у свою чергу, йде назустріч, знижуючи податкове навантаження. Ця співпраця підкріплена підтримкою міжнародних партнерів та державних інституцій.
Цей проєкт об’єднує освіту, бізнес, державу та громадськість. Це сприяє співпраці між різними секторами, що може привести до нових ідей та технологій. Наприклад, бізнес може співпрацювати з університетами для створення спільних проектів.
Завдяки створенню високотехнологічних продуктів та рішень Україна може збільшити свій експортний потенціал та надати нові місця для роботи людям, які вимушено мали залишити свої домівки та переїхати в іншу область.
Kyiv School of Economics здійснює консультативно-аналітичний супровід проекту Індустріальний Парк FORMATSIA:
- консультації при розробці концепції індустріального парку: KSE аналізувала сучасні підходи до планування індустріальних парків, враховуючи потреби різних стейкхолдерів: бізнесу, місцевих громад і вимоги інвесторів.
- допомога у створенні документації, а саме проєктів документів для державної реєстрації парку, що є критично важливим для запуску ініціативи.
- підтримка в розробці документів для організації тендеру для вибору будівельного оператора для ІП Sygnivka.
Співзасновник ГО «Технології Прогресу», 10+ років досвіду в інвестиційному банкінгу та прямих інвестиціях, 9+ років у державному секторі та проєктах громадянського суспільства.
Екс-голова митниці України у 2019-2020 роках та перший заступник міністра економіки у 2015-2019 роках, де відповідав за:
- створення системи електронних закупівель Prozorro (заощадила $4,3 млрд+ коштів платників податків і виграла World Procurement Awards 2016 і OGP Awards 2016)
- створення Prozorro.Sale для продажу державних активів (понад $1 млрд продажів, переможець CitiT4IChallenge 2017)
- покращення бізнес-клімату (+16 місць у рейтингу Doing business за 3 роки)
- запуск Державної Митної Служба як нового державного органу.
До переходу на державну службу працював у кількох провідних інвестиційних компаніях і інвестиційних фондах, приймав участь в десятках успішних M&A угод та транзакцій із залучення капіталу/боргу та керував портфелем активів на суму понад 1 мільярд доларів.
Магістр економічної теорії Київського національного університету імені Тараса Шевченка.