- Категория
- Экономика
- Дата публикации
Як спрацював ринок землі за 5 місяців: очікування і реальність
З 1 липня запрацював ринок землі — головна реформа року, що минає. Він наблизив Україну до цивілізованих економік та реалізував право громадян вільно розпоряджатися паями, бути не номінальними, а фактичними господарями своєї землі. І хоча через 5 місяців робити висновки рано, одне можна констатувати: апокаліптичні прогнози критиків не справдилися.
Як і очікувалося, ажіотажу на ринку не сталося. Власники паїв не стали штурмувати нотаріусів та збувати землю за безцінь. Люди придивляються до нових правил і вичікують сприятливу цінову ситуацію. У серпні 2021 року в Україні було офіційно оформлено 32,1 млн га землі. Станом на 22 листопада з них продано лише 87304 га. У масштабах країни це мізер, проте попит на землю невпинно зростає.
У розрізі ділянок для товарного сільгоспвиробництва площею від 1 га першого місяця (липень 2021 року) було укладено 1219 договорів купівлі-продажу, а предметом угод стали 3608 га. За 3 тижні листопада цифри збільшилися у 6 разів — 7016 угод та 22362 га.
Згідно з інтерактивною картою на базі даних Держгеокадастру, середній розмір ділянки, що продається, — 3,64 га, максимальний — 46,75 га. Середня ціна — 33 415 грн/га, максимальна сума операції — 5 млн 35 тисяч грн. Вартість варіюється залежно від регіону, кліматичних умов, стану ґрунту. Найбільше просять у Львівській області — понад 100 тисяч грн/га. Найнижча ціна у посушливій Херсонщині — 24,4 тисячі грн/га. У 14 областях вартість гектара перевищує 30 тисяч грн і за збереження нинішньої динаміки пропозиції у найближчій перспективі цілком може досягти $2–3 тисяч.
Подписывайтесь на Youtube-канал delo.uaНа кінець листопада до першої п'ятірки за площею проданих с/г земель увійшли Харківська (13688 га), Полтавська (7673 га), Кіровоградська (7398 га), Херсонська (7133 га) та Дніпропетровська області (7084 га). Замикають рейтинг Івано-Франківська (143 га), Чернівецька (325 га), Закарпатська (369 га), Рівненська (450 га) та Львівська (593 га) області.
Площа проданих гектарів усередині однієї області дуже варіативна — від 10 до 1000 га. Якщо взяти Кіровоградщину, то найбільше продали у Новоукраїнському районі — 1114 га, у сусідніх Добровеличківському та Кропивницькому районах — 866 та 686 га відповідно. Понад 400 га продали у Знам'янському, Компаніївському та Устинівському районах. Найменше в області земля має попит в Онуфріївському (88 га), Бобринецькому (69 га) та Гайворонському (51 га) районах.
Працівники онлайн-платформи для купівлі-продажу землі LandInvest, що почала діяти одночасно з ринком, коментують: за цей час до них звернулося 17,5 тисячі пайовиків, які розпоряджаються 44 тисячами га. Всі вони залишали заявку, онлайн-платформа перевіряла та оцінювала ділянку. На аналіз та оформлення договору в середньому витрачається 10 днів.
Через платформу найчастіше продають та купують у Чернігівській та Полтавській областях, а найбільші паї — у Харківській.
Найважливішим аргументом "за" ринок землі була детінізація. Поки діяв мораторій, мільйони гектарів пішли у тіньову обробку за допомогою сірих схем на зразок довгострокової оренди, емфітевзису, застави, міни тощо. За 5 місяців попит на такі послуги помітно впав.
Охочі придбати землю під агровиробництво вперше можуть зробити це офіційно та абсолютно законно. Тисячі українців уже скористалися цією опцією. З 1 липня до 22 листопада за договорами купівлі-продажу відчужено 87,3 тисячі га, дарування — 14,8 тисячі га, міни — лише 352 га.
У цілому можна резюмувати, що завдання, поставлені перед ринком землі на першому етапі, виконані. Соціальну справедливість відновлено — люди отримали право вільно розпоряджатися паями, як і будь-якою іншою нерухомістю. Ціни регулюють ринкові механізми. Вплив держави скорочується: ключовими учасниками земельних відносин стають продавець, покупець та нотаріус.
Водночас ринок підсвітив існуючі проблеми та виявив нові, які держава має усунути до 1 січня 2024 року, коли можливість набувати права власності на землю отримають і юридичні особи.
В LandInvest відзначають, що не всі нотаріуси готові братися за проведення угод, тому що просто не розуміють, як це потрібно робити. Проблеми виникають і у пайовиків — у багатьох земля недооформлена.
Ще рік тому багато хто побоювався масового обезземелювання селян, сьогодні ж маємо перші позитивні результати й оптимізм щодо майбутнього ринку землі. Нарешті суспільство та бізнес дискутують про те, яким має бути ринок, а не про те, чи потрібен він взагалі. За грамотного законодавчого супроводу, оптимізації механізмів та фінансової підтримки фермерства ця реформа цілком може стати визначальною у розвитку України. Прозорі земельні відносини, захист права власності та ринкове регулювання засвітять зелене світло для інвестицій та зростання ВВП.