Випадкові люди: Навіщо судовій реформі Громадська рада доброчесності

30 вересня набув чинності Закон "Про судоустрій і статус суддів", який передбачає перезавантаження Верховного Суду і скасування вищих спеціалізованих судів. Головні зусилля зараз спрямовані на формування Верховного Суду. Всього планують набрати 120 суддів. Разом з органами суддівського самоврядування до створення нового Верховного Суду долучився і зовсім новий орган громадського контролю над судами — Громадська рада доброчесності (далі — ГРД), яка запрацювала у листопаді 2016 року.

Громадська рада доброчесності — це дітище судової реформи 2016 року. Такої інституції немає в жодній країні Європи. За це її судову реформу критикують європейські юристи. Однак як сама Рада доброчесності бачить своє завдання, Delo.UA з'ясовувало у її члена Леоніда Маслова.

Що таке Громадська рада доброчесності

Наше прагнення до справедливого суду викликає невимовне здивування у європейців. Наприклад, в англійській мові правосуддя і справедливість — це одне слово (justice). Воно завжди йде поруч зі словом "свобода". "За свободу і справедливість (правосуддя) для всіх", — ці слова вигукують маленькі американські школярі щоранку, промовляючи клятву прапору.

Взимку 2014-го українці відстояли свою свободу, а справедливість натомість десь залишилась позаду. Як наслідок, відвойована кров'ю свобода кудись зсувається, розчиняється там, де закінчується попит на справедливість. Правосуддя і справедливість в Україні — не просто різні слова. Вони перестали бути синонімами.

В таких неприродних умовах у нас стартує судова реформа. І саме завдяки їм з'явився оцей неприродний, як вважають європейці, орган — Громадська рада доброчесності. Це — волонтерське утворення, водночас з серйозними повноваженнями. Воно не є часткою системи і тому системою сприймаємося вкрай негативно.

Рада доброчесності, яка складається з 20 членів, почала працювати з листопада минулого року. Вона має оцінювати доброчесність суддів і кандидатів в судді на підставі інформації громадської думки і нашого внутрішнього переконання. Вона не може зробити судді кар"єру, але може покласти їй край. Члени Ради не отримують грошей від держави і в своїй роботі змушені покладатися лише на ентузіастів.

Перше випробування Ради доброчесності

Зараз наше головне завдання — відбірковий конкурс до Верховного Суду. На мою думку, члени Ради виявилися непоганим колективом, хоча поки ще не дуже злагодженим. Енергії, інтелекту, патріотизму і гідності вистачає. Однак перше завдання наше надважке і, враховуючи останні події, є певні побоювання. Вони стосуються не наших власних можливостей, а наших претендентів і їхнього "лоббі".

Верховний Суд — це 200 осіб (конкурс оголошено поки що на 120 місць), яких вже не переобереш. Ці люди вирішуватимуть долю українців протягом більше, ніж ціле покоління.

На ці 120 місць — 625 кандидатів. До початку лютого їх було 653. Троє вибули за власним бажанням, п"ятеро (Гетьманенко, Ємельянов, Петрик, Ковтуненко, Ющук) — у зв"язку з кримінальними провадженнями, решта 20 — не пройшли перевірку з різних причин. Допущені до подальших етапів конкурсу проходитимуть тестування, потім — співбесіду.

Перед співбесідою деяким буде вручена "чорна мітка" — висновок, який приймається відкрито всією ГРД. Це буде означати, що для проходження конкурсу кандидату необхідно набрати 11 голосів членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) з 16. Незалежно від наявності висновку один член ГРД буде брати участь у співбесіді з кандидатом. Всі кандидати закріплені за колегіями, а в середині колегій — за доповідачами шляхом жеребкування. Колегія і доповідач, що розглядає досьє кандидата, зберігаються в таємниці. Спілкування з кандидатом, окрім як знеособлене, через офіційну пошту, заборонено.

Серед претендентів до Верховного Суду є "судді Майдану"

Кандидати різні: як діючі судді чи судді у відставці, так і провідні науковці і адвокати. Неетичним було б наразі коментувати навіть тих, по кому у мене особисто самовідвід, але дещо відкрию. Я радий, що не доведеться писати висновок по тим, хто підозрюється у кримінальних правопорушеннях, бо пропустити такого кандидата якось неправильно, а з іншого боку — у разі закриття кримінальної справи, наш висновок буде нівельований. Багато є так званих "суддів Майдану". Точну цифру поки назвати важко, але їх не менше 15. Всього список кандидатів формально перетинається зі списком Тимчасової слідчої комісії на 52 прізвища.

Від громадськості є дані про відверті колабораціоністські настрої деяких кандидатів. Недопуск таких до суддівських посад не є переслідуванням за погляди. Ми ж їм не погіршимо життя, просто трошки стримаємо кар'єру. Від непроходження конкурсу ще ніхто не страждав, а от від потрапляння таких до вищого органу влади погано буде мільйонам.

Якщо хтось не пройде екзамен або зніметься сам, ми не будемо все це вивалювати в паблік. Покладемо в "довгу шухляду" на випадок проходження оцінювання у майбутньому. А якщо пройдуть на етап співбесіди — як кажуть, стежте за новинами. Ми насправді знаємо про кандидатів значно більше, ніж багато хто уявляє, бо нам довіряють люди.

При цьому Вища кваліфікаційна комісія суддів в порушення закону досі не виклала в досьє кандидатів, хоча мала це зробити 30 листопада минулого року. Нам ці досьє, незважаючи на наше право доступу до всіх відкритих державних реєстрів і на право збирати інформацію про кандидатів, досі не надано.

Ми просимо кандидатів надсилати свої анкети нам напряму на портал, щоб спростити процедуру перевірок. Ми, ймовірно, також будемо вимагати пояснень щодо статків, посад в КПРС, інших органах СРСР. І в цьому значна частина кандидатів нам більше довіряє, ніж державні органи. Не збираюся скаржитися на життя, але на сьогодні маємо доступ лише до двох державних реєстрів і повну відсутність механізмів взаємодії з ВККС. Жодного електронного листа нам не надійшло, жоден канал обміну інформацією не створений, виразні правила взаємодії не розроблені.

Головна проблема — політична корупція

Адміністративний тиск ми не відчуваємо і корупційні пропозиції також не отримуємо. З урахуванням тієї системи, яка існує, жоден член Ради окремо і навіть якась невеличка група не здатна "порєшать". Також неможливо приховати щось від інших членів ГРД, якщо компромат прийшов на наш портал. Отже всіляку корупцію, у тому числі політичну, я виключаю.

Це не означає, що мене не турбують співбесіди кандидатів в Адміністрації Президента, закритість деяких етапів тестування і публікації списків "бажаних" кандидатів. Мова тут скоріше не про підкуп членів ВККС, бо голова Сергій Козьяков не з тих, хто таке допустить.

Побоювання існують в площині корупції політичної. Голови судів, а також різні відомі юридичні авторитети наразі вмикають всі можливі важелі впливу, щоб залишитись на посадах, протягнувши себе і своїх прихильників — і це природно. Але дуже турбує їхня самовпевненість.

Я дивився на екзаменаційні питання. Сумніваюсь, що більшість суддів у змозі належно на них відповісти. Сумніваюсь, що вони всі пройдуть ГРД, хоча б з урахуванням способу життя, що не відповідає доходам, що декларуються, і з урахуванням того знущання над правосуддям, що чинилося за часів Януковича. Однак при цьому вони жваво обговорюють свої подальші плани на своїх посадах.

Чи буде конкурс до Верховного Суду черговим шахрайством за участю одразу всіх гілок влади? Думаю, ні. Бо не лише ГРД, а ще багато хто серед членів ВККС і Вищої ради правосуддя буде чинити цьому активний спротив.

Щоб нам допомогти, зайдіть на портал ГРД і подивіться на список кандидатів. Раптом ви маєте цікаві фото або відео чи є свідками недоброчесних вчинків цих людей? Натисніть "повідомити". Від одного такого несподіваного повідомлення може залежати доля покоління.