Як учаснику ТОВ отримати свою частку при виході з бізнесу — новий закон

На сьогодні законодавець у новому Законі України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачив право учасника, який виходить з ТОВ, на одержання вартості частини майна, пропорційної його частці у статутному капіталі.

Водночас питання, яким чином правильно порахувати належну до виплати суму, залишалось невизначеним та дискусійним. Така ситуація стала причиною виникнення значної кількості судових спорів.

Як було раніше

Першим етапом в забезпеченні єдності судової практики стала постанова Верховного Суду України від 18.11.2014 р. у справі №3-182гс14.

Суд дійшов висновку, що вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, яка визначається пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу.

Такий підхід з практичної точки зору є досить зручним, оскільки для визначення розміру виплати необхідно лише скласти баланс станом на дату виходу та немає необхідності здійснювати аналіз внутрішньої звітності товариства.

ЧИТАТЬ ТАКЖЕ:  Набуття чинності нового закону про ТОВ: необхідні кроки для бізнесу

Однак позиція Верховного Суду Україні зустріла шквал обґрунтованої критики, оскільки балансова вартість активів далеко не завжди відповідає дійсній ринковій вартості. Це пов'язано з тим, що балансова та ринкова вартості характеризуються принципово різним підходом до свого визначення і виконують різні функції.

Балансова вартість майна на певну дату використовується у бухгалтерському обліку та відображає різницю між первісною вартістю майна та сумою накопиченої амортизації. Тому така вартість — це умовна цифра, яка розраховується в результаті бухгалтерських процедур.

Ринкова ж вартість зі свого боку відображає дійсну суму, за яку актив можна продати на ринку.

Незважаючи на критику підходу щодо визначення виплати колишнім учасникам на підставі балансової вартості чистих активів, саме він на майбутні майже чотири роки став базовим в судовій практиці та застосовувався судами під час розгляду даної категорії спорів.

Лише Велика Палата нового Верховного Суду в постанові від 24.04.2018 р. у справі №925/1165/14 відійшла від загальноприйнятої позиції та сформувала новий підхід для визначення суми до виплати.

Суд підтвердив, що вартість повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов'язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника. Однак за наявності спору між учасником та самим товариством щодо визначення вартості майна останнього, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві.

Отже, Верховний Суд кардинально змінив вектор підходу до даного питання — визначальною тепер є не балансова, а ринкова вартість.

З точки зору захисту інтересів учасників така позиція є досить прогресивною. Однак сьогодні варто розуміти труднощі визначення ринкової вартості в суді у разі наявності корпоративного спору.

В такому випадку визначення ринкової вартості інакше, як на підставі висновку експерта, вбачається малоймовірним. Експерту ж для визначення дійсної ринкової вартості необхідна внутрішня документація товариства, отримання якої за наявності протидії самого товариства, може бути значно ускладнена.

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ:   Новий закон про ТОВ: можливості та ризики

Що пропонує новий Закон про ТОВ?

Прогресивні підходи пропонує не лише судова практика, а й новий профільний Закон про товариства з обмеженою відповідальністю, який набере чинності вже 17 червня цього року.

Закон імперативно закріплює, що вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника.

При цьому не пізніше 30 днів з дня виходу товариство зобов'язане повідомити колишнього учасника про вартість його частки, а також надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку.

Тобто при послідовному розвитку даної позиції належна до виплати вартість буде розраховуватись не на підставі вартості чистих активів, а на підставі вартості та цінності самого бізнесу, які можуть відрізнятися.

Закріплення таких прогресивних підходів на законодавчому рівні є позитивним кроком в реформі корпоративного управління, оскільки цінність сучасного бізнесу вже далеко не завжди можна порахувати як різницю активів та зобов'язань.

Звичайно, в судовому процесі ми стикнемося з труднощами визначення такої вартості частки. Однак закріплений обов'язок товариства надавати учаснику, який вийшов з товариства, доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості його частки, а також достатньо широкий спектр можливостей протидії зловживанню процесуальними правами повинні стати базисом для побудови якісно нового підходу в судовій практиці.

ЧИТАТЬ ТАКЖЕ:   Улучшит ли бизнес-климат Украины новый закон об ООО