Вкладники Ощадбанку в разі приєднання його до системи гарантування вкладів фізичних осіб можуть замість нинішніх 100% отримувати лише 200 тисяч гривень відшкодувань.
Про це йдеться у проєкті змін (є в розпорядженні редакції) до деяких законів України щодо набуття акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" статусу учасника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який 24 лютого розгляне Кабінет міністрів на своєму засіданні з ініціативи мінфіну.
Це законопроєкт, яким Ощадбанк приєднується до системи гарантування вкладів фізичних осіб (це єдиний банк, який ще не входить до системи гарантування), а його вкладники замість нинішніх 100% гарантій отримують лише 200 000 тисяч грн відшкодувань. Законопроєкт породжує більше питань, ніж відповідей.
Подписывайтесь на Youtube-канал delo.uaБонуси для Ощадбанку. За чий рахунок бенкет?
Зокрема, якщо усі банки при приєднанні до Фонду гарантування сплатили внесок у розмірі 1% від уставного капіталу, то для Ощада пропонується встановити 1% від регулятивного капіталу. Ніби одне й те саме, але не зовсім. В цифрах це означає, що замість півмільярда гривень Ощад при вступі до Фонду гарантування сплатить у 10 разів менше.
Крім того, для нього закладається трирічний пільговий період, упродовж якого Ощад, на відміну від усіх інших банків, сплачуватиме регулярні внески у вигляді лише базової ставки без накруток, які Фонд нараховує банкам за ризики. Але проблеми Ощада ні для кого не секрет. Це і величезний обсяг проблемних кредитів, і шлейф радянських вкладів. Тобто, фактично, решта банківської системи оплатить участь Ощада в системі гарантування з власної кишені. Решта банків, які вступали до Фонду, про таку теплу ванну могли лише мріяти.
По суті, автори законопроєкту розписуються у неспроможності Ощада і неможливості його існування на рівних умовах з іншими учасниками ринку. І це — коли повним ходом тривають перемовини про входження ЄБРР в капітал Ощадбанку. Тобто, фактично ЄБРР втягується у співпрацю з фінансово неспроможним партнером.
Зрозуміло, що без приєднання Ощадбанку до системи гарантування ні про яке залучення капіталу не могло бути й мови. Але якщо намагання уряду протягти цей закон ще можна якось пояснити, то абсолютно незрозумілі мотиви Фонду, який сам в боргах як в шовках (його борги перед мінфіном перевищують 100 млрд грн), береться гарантувати банк з депозитним портфелем у 120 млрд грн, по суті — чверть об’єму банківського ринку. Як і незрозуміло, чому мовчать інші банки.
Підвищення гарантованої суми: коли рак на горі свисне?
Уже два роки українським вкладникам обіцяють, що до кінця 2021 року буде збільшено гарантовану суму банківських вкладів. Оскільки цей крок давно перезрів — якщо до кризи сума гарантій в еквіваленті дорівнювала 25 000$, то зараз це трохи більше 7 000$. Однак обіцянки про підвищення, вочевидь, так і залишаться обіцянками.
Але все по порядку.
Минулого року Рада з фінансової стабільності, до якої входять, зокрема, Нацбанк, Мінфін, нацкомфінпослуг, Фонд гарантування вкладів, прозвітувала, що нарешті вийшла на фінішну пряму у питаннях рестуктуризації боргів Фонду гарантування (вони виникли в роки банкопаду, коли необхідно було майже одночасно виплатити 90 млрд грн майже двом мільйонам вкладників), що відкрило б шлях до підвищення гарантованої суми та поширення гарантій на Ощадбанк.
В Фонді гарантування постійно повторюють, що без реструктуризації неможливо підвищити гарантовану суму.
Ці питання розглядались в комплексі на різних рівнях та мали лягти в один законопроєкт, у чому нас в один голос запевняли чиновники Фонду, НБУ і Ради фінстабільності. Слід відзначити, що МВФ включив реструктуризацію та приєднання Ощадбанку у перелік завдань для країни для отриматиння чергового траншу.
Щоправда, подання документу до парламенту кілька разів переносилось і чіткого пояснення, чому ніхто так і не дав.
Тепер зрозуміло, чому в законопроєкті, який в середу 24 лютого розглядатиме КМУ, немає майже нічого з обіцяного вкладникам банків та МВФ. З проєкту не лише викреслили реструктуризацію боргів Фонду та підвищення гарантій за вкладами, у нього заклали фантастично пільгові умови приєднання Ощадбанку до ФГВФО, по суті, переклавши увесь фінансовий тягар його гарантій перед вкладниками на решту банків-учасників ФГВФО.
Фактично, підвищення гарантованої суми відкладається на невизначений термін. І вкотре ми бачимо, як наші мудрі можновладці "нагрівають" і вкладників, понижуючи рівень гарантій, і міжнародних партнерів, і всю банківську систему.
Дмитро Філіпенко, спеціально для Delo.ua