Освіта по-фінськи. Яким реформам варто повчитись Україні

Можна лише здогадуватися про те, яких висот могла б досягти Україна, усвідомлюючи важливість побудови високоякісної системи освіт.

Як приклад можна навести досвід Фінляндії, яка за нетривалий проміжок часу створила феноменальне освітянське диво. Колись ця країна мала низькі покажчики у сфері освіти і складну бюрократичну систему, яка вела до низькоякісної освіти і великої нерівності. Сьогодні Фінляндія посідає перше місце серед всіх країн у ОЕСР (Організація Економічного Співробітництва та Розвитку — так звані "розвинені" країни), а також у ПМОУ (Програма Міжнародної Оцінки Учнів).

"Фінська модель" — світовий феномен освіти

Починаючи з 1970-х, з моменту, коли був прийнятий епохальний закон про загальну обов'язкову середню освіту, "фінська модель" набула статусу "унікальної" в області освітньої культури та грамотності.

За роки реформування освіти країна створила продуктивну систему викладання та навчання шляхом розширення доступу до знань усіх верств населення, не залежно від регіону проживання (навіть в таких малонаселених регіонах, як Лапландія). При цьому реформа передбачала стратегічний підхід в побудові викладацького потенціалу. Цілісна система викладання і навчання поєднала у собі добре розроблені і пов'язані елементи, які надійно підтримують учнів у навчанні та продуктивній співпраці з викладачами.

Що собою представляє фінська система шкільної освіти?

Перша відмінна риса фінської освітньої моделі — розвинена система дошкільних установ: переважна більшість фінських школярів проходить виховання у дитячих садках та ясельних групах. Після закладів дошкільної освіти дитина переходить до основної школи, де навчається до 16 років. Ще одна характерна риса фінської системи шкільного навчання — відсутність іспитів. Навіть по закінченні основної школи іспити не складаються. Інша особливість — відмова від внутрішньої диференціації в навчанні. Поглиблене вивчення одних предметів на шкоду іншим на цій стадії навчання не вітається. Виділення "елітних" класів із загального потоку заборонено. Про особисті вподобання вчителів і так званих "улюбленців" мова взагалі не йдеться. Усі діти навчаються за рівних умов.

Цікаво, що сектор приватной шкільної освіти в Фінляндії незначний — практично всі школи державні. Керівники Міносвіти Фінляндії стверджують, що якість навчання у всіх загальноосвітніх школах "вирівняно", будь-які істотні відмінності в навчанні відсутні. До речі, щорічно на фінансування системи освіти урядом Фінляндії виділяється 5 466 млн євро або 15,5% від видаткової частини бюджету.

У Фінляндії не лише освіта є безкоштовною, але й усе, пов"язане з навчальним процесом: підручники, канцелярські товари та інші матеріали для навчання, екскурсії та шкільні поїздки, харчування, шкільний транспорт. Окрім того, будь-який збір коштів з батьків заборонений.

Статус шкільного вчителя у фінському суспільстві

Сьогодні серед випускників шкіл популярність професії шкільного вчителя є дуже високою. При чому вона не пов'язана з перспективами заробітку. Вчителі в Фінляндії заробляють близько 17 тис. євро на рік без урахування податків. Освітня політика в країні робить професію вчителя елітною та почесною. Це дозволяє залучати до шкіл талановитих молодих фахівців та освіжити кадри.

Роль педагогічних кадрів та керівників навчальних закладів у системі освіти у своїй книзі "Менеджмент в освіті" ґрунтовно описав Арі Покка — експерт в області фінської системи освіти, директор провідної школи (Сігнеус гімназії) та президент Міжнародної конфедерації принципалів (ICP). Книга Покка розповідає про принципи та систему, згідно яких працюють фінські шкільні управлінці.

До речі, в одному зі своїх інтерв'ю, Арі Покка розповів про те, як шкільні директори разом із педколективом визначають концепцію ремонтних робіт в навчальних закладах та навіть архітектурний стиль та оснащення шкільних новобудов. Покка додає, що педагоги напряму співпрацюють з архітекторами та будівельниками. В якості прикладу він згадує власну школу. В цій школі на вимогу шкільного колективу система опалення створена за двома принципами: традиційним та за рахунок використання сонячної енергії. Таким чином, вчителі можуть якісно та наглядно демонструвати своїм учням екологічну технологію на уроках хімії.

"Саме завдячуючи безпосередній участі шкільних керівників у процесі облаштування, фінські школи дуже добре продумані з архітектурної точки зору та змістовного наповнення об'єктів, розташування навчальних та зон відпочинку. Фінські школи не відрізняються розкішшю, але вчителі працюють в гарних класах та використовують для роботи найсучасніше обладнання та матеріали", — коментує Покка.

Реформи, реформи та ще раз реформи

Незважаючи на неймовірні результати, яких досягла Фінляндія, у вдосконаленні системи освіти вона зупинятися не планує. Рік тому країна приступила до впровадження однієї з найбільш радикальних реформ освіти, яка коли-небудь була втілена державою: скасування традиційного навчання предметів і заміна його навчанням окремих тем. Ця реформа вже розпочалася зі столиці країни — Гельсінкі. Організатори та учасники реформування стверджують, що країні тепер потрібен інший вид освіти для підготовки людей до життя.

Уроки з конкретних предметів вже припинені для 16-річних старшокласників міста. Вони замінюються навчанням за спеціалізованими темами. Наприклад, підліток вивчає не окремі предмети, а професійний курс, такий як "Послуги кафетеріїв", який буде включати елементи математики, мов (наприклад, щоб допомогти обслужити іноземних клієнтів), навички письма і комунікативні навички. Інші учні вивчатимуть такі крос-предметні теми, як "Європейський союз", які будуть об'єднувати елементи економіки, історії країн ЄС, мов та географії. Є й інші зміни, які принесе реформа: учні не будуть сидіти пасивно перед своїм вчителями, слухаючи уроки, або чекаючи виклику до дошки. Замість цього буде застосовано спільний підхід, при якому учні працюють в невеликих групах, щоб вирішувати конкретні проблеми.

Попередні дані, представлені Міністерством освіти Фінляндії, демонструють, що школярі вже отримують користь від реформи, показники їх успішності покращилися. На даному етапі реформи гельсінські школи зобов'язані проводити навчання за окремими темами як мінімум один раз на рік протягом декількох тижнів. У всіх фінських школах реформу буде запроваджено до 2020 року.

"Фінська модель" має зацікавити сучасних українських реформаторів освіти. Тим більше, що і в нашій країні декілька років тому розпочалися революційні процеси в напрямку її вдосконалення.