- Категорія
- Освіта
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Реформувати державну систему – виклик не для кожного. Як та де вчитися публічній політиці та врядуванню
Іван Гомза, академічний директор магістерської програми "Публічна політика та врядування", доцент та кандидат політичних наук – про те, чому і коли виникла потреба в такій програмі, що відбувається за лаштунками навчального процесу та які перспективи відкриті перед випускниками KSE за цим напрямом
Державний сектор в Україні ще не став таким гнучким і відкритим до змін, як загально хотілося б, й самі зміни часто відбуваються з великим скрипом. Але це не означає, що не варто навіть намагатися щось робити. Можна змінити підхід й ставити питання не про реформування одразу всієї системи, а починати з окремих напрямків роботи й "їсти слона" частинами.
Саме на такому підході й базується навчання студентів програми "Публічна політика та врядування" в Київській школі економіки (KSE). Обрати проблематику, яка зараз цікава для вивчення й впроваджувати зміни в державі та суспільстві, поступово розв’язуючи це одне питання. Так, користуючись інструментами самоактуалізації, практичними знаннями та розумінням процесів, молоді фахівці знайдуть себе в державній системі та зможуть її поліпшити.
Запит в суспільстві на реформування
Ця навчальна програма стартувала у 2016 році у відповідь на потребу суспільства в молодих фахівцях, які після Євромайдану прагнули робити реформи і якісно новими способами здійснювати публічну політику. Тоді перед нами, як університетом, постала задача надати інструментарій для розуміння публічної політики та методів її аналізу.
Підписуйтеся на YouTube-канал delo.uaПерші роки програма була націлена на студентів, які вже мали вищу освіту та, зазвичай, були держслубовцями або активними учасниками громадянського суспільства. Але з часом вона еволюціонувала і тепер орієнтована на бакалаврів, які отримали неповну вищу освіту та прагнуть продовжити навчання.
Сьогодні студенти нашої програми — це дивовижний мікс зі "зрілих" спеціалістів які вже побудували кар’єру, й 20-річних випускників вишів, які тільки на початку цього шляху. Перші можуть розширити свої погляди у певних питаннях, а другі — отримати неоціненний професіональний досвід від людей, які займаються практичною діяльністю.
Сучасні підходи до вивчення публічної політики
Формуючи програму, ми великий акцент робимо на вмінні студентів працювати з даними, розуміти де їх шукати й що саме з ними робити, щоб вони "розповіли" певну історію. Наприклад, як авторитарний режим у країні впливає на програму вакцинації? Чи як демократичний устрій впливає на боєздатність регулярної армії? Розуміння таких складних питань через ретельну увагу до фактологічних даних не лише формує розуміння причинно-наслідкових зв’язків, за допомогою яких будь-яке своє рішення та пропозицію наші студенти точно зможуть обґрунтувати спираючись на дані. Воно також докладається до розвитку критичного мислення. Для системних змін такий підхід дуже важливий.
Кожен з викладачів програми має повну автономію по методиці викладання своїх дисциплін. Хтось ділить студентів на групи й дає спільні завдання, а інші навпаки – роблять акцент на індивідуальній роботі. Хтось має класичні лекції та семінари, а інші перетворюють навчальний процес на "лабораторію" спільного пошуку. Це дозволяє студенту завжди залишатися в тонусі й шукати найефективніші способи засвоєння інформації.
Також ми надаємо можливості спілкування з іноземними лекторами, які можуть поділитися своїм практичним досвідом. Наприклад, до Києва приїжджала Мілада Вахудова, колега з американського університету, спеціалістка з питань євроінтеграції й, звичайно, ми запросили її прочитати лекцію для наших студентів. Зустріч вилилася у чотиригодинне спілкування зі студентами й всі були дуже задоволені таким досвідом. Також ми запрошуємо до співпраці й інших лекторів – восени з гостьовими лекціями буде провідний фахівець з політичної психології Грем Робертсон. Нам важливо, щоб всі наші запрошені лектори були готові ділитися власним досвідом й бути відкритими до запитань, дискусій.
В процесі навчання ми працюємо над тим, щоб студенти вміли ставити певні дослідницькі питання та відповідати на них, використовуючи відповідний інструментарій. Особливо яскраво результати такої роботи проявляються під час захисту дипломів, в яких студенти розкривають свій практичний інтерес і досвід.
Наприклад, одна зі студенток, яка зараз працює в Національному агентстві з питань запобігання корупції, цього року захистила роботу про те як проходження спеціального вибіркового курсу в школі про корупцію впливають на спроможність учнів помічати й протидіяти їй. Інший же студент провів дослідження про те, як досвід окупації й втрат впливає на готовність людини приймати мирний договір з окупантом. Вони обрали питання, яке особисто їх турбує й зробили це фокусом своєї як дослідницької, так і практичної діяльності. Безперечно, вони продовжать роботу із ними й після випуску з KSE. Кожна така робота — це наша неймовірна гордість та усвідомлення того, що ми випускаємо фахівців, які мають оригінальний підхід до будь-якої проблеми, тож вони будуть лідерами змін у своїх сферах.
Відтік мізків — проблема державного масштабу країни чи можливості для фахівців?
Наша програма відкриває перед студентами безліч можливостей, зокрема навчання за обміном і шанс продовжити здобувати освіту за фахом у європейських, північноамериканських чи канадських вишах зі світовим ім’ям. Але чи захочуть ці студенти після такого досвіду працювати в Україні та чи є для цього умови?
Якщо винести за дужки війну, яка суттєво посприяла відтоку мізків, то я бачу це питання під різними кутами:
- Як приватна особа я впевнений, що кожна людина має право вибирати, де їй жити та що робити. Стажуватися, вчитися та працювати за кордоном — це нормально в сучасному глобалізованому світі.
- Як академічний директор і ментор я ставлюся до таких рішень позитивно, адже вони доводять, що ми дуже якісно підготували людей, тим більше, що наші дипломи вже неодноразово визнавали у провідних університетах світу.
- І як викладач KSE я докладаю максимум зусиль, щоб повертати талановитих випускників в Україну, стимулювати їх навчатися та працювати саме тут.
Для цього ми надаємо якісні сучасні знання, за якими – як свідчить наш приклад – необов’язково їхати деінде, виплачуємо стипендії, організовуємо нові навчальні програми. Щобільше, у 2023 р. KSE запустила академічні грантові програми на безкоштовне навчання – все задля того, щоб студенти поверталися та залишалися вдома й розвивалися тут. Я думаю, в Україні зараз дійсно багато можливостей розпочати кар’єру молодому спеціалісту. І якщо він вибирає шлях лідера змін вдома, то отримує безмежний простір для роботи та реалізації ідей – це привілей, який не завжди доступний у більш структурованих системах на Заході.
Фото: ua.depositphotos.com