Реформувати державну систему – виклик не для кожного. Як та де вчитися публічній політиці та врядуванню

Державний сектор в Україні ще не став таким гнучким і відкритим до змін, як загально хотілося б, й самі зміни часто відбуваються з великим скрипом. Але це не означає, що не варто навіть намагатися щось робити. Можна змінити підхід й ставити питання не про реформування одразу всієї системи, а починати з окремих напрямків роботи й "їсти слона" частинами. 

Саме на такому підході й базується навчання студентів програми "‎Публічна політика та врядування" в Київській школі економіки (KSE). Обрати проблематику, яка зараз цікава для вивчення й впроваджувати зміни в державі та суспільстві, поступово розв’язуючи це одне питання. Так, користуючись інструментами самоактуалізації, практичними знаннями та розумінням процесів, молоді фахівці знайдуть себе в державній системі та зможуть її поліпшити.

Запит в суспільстві на реформування

Ця навчальна програма стартувала у 2016 році у відповідь на потребу суспільства в молодих фахівцях, які після Євромайдану прагнули робити реформи і якісно новими способами здійснювати публічну політику. Тоді перед нами, як університетом, постала задача надати інструментарій для розуміння публічної політики та методів її аналізу.

Перші роки програма була націлена на студентів, які вже мали вищу освіту та, зазвичай, були держслубовцями або активними учасниками громадянського суспільства. Але з часом вона еволюціонувала і тепер орієнтована на бакалаврів, які отримали неповну вищу освіту та прагнуть продовжити навчання.

Сьогодні студенти нашої програми — це дивовижний мікс зі "зрілих" спеціалістів які вже побудували кар’єру, й 20-річних випускників вишів, які тільки на початку цього шляху. Перші можуть розширити свої погляди у певних питаннях, а другі — отримати неоціненний професіональний досвід від людей, які займаються практичною діяльністю.

Сучасні підходи до вивчення публічної політики 

Формуючи програму, ми великий акцент робимо на вмінні студентів працювати з даними, розуміти де їх шукати й що саме з ними робити, щоб вони "розповіли" певну історію. Наприклад, як авторитарний режим у країні впливає на програму  вакцинації? Чи як демократичний устрій впливає на боєздатність регулярної армії? Розуміння таких складних питань через ретельну увагу до фактологічних даних не лише формує розуміння причинно-наслідкових зв’язків, за допомогою яких будь-яке своє рішення та пропозицію наші студенти точно зможуть обґрунтувати спираючись на дані. Воно також докладається до розвитку критичного мислення. Для системних змін такий підхід дуже важливий. 

Кожен з викладачів програми має повну автономію по методиці викладання своїх дисциплін. Хтось ділить студентів на групи й дає спільні завдання, а інші навпаки – роблять акцент на індивідуальній роботі. Хтось має класичні лекції та семінари, а інші перетворюють навчальний процес на "лабораторію" спільного пошуку.  Це дозволяє студенту завжди залишатися в тонусі й шукати найефективніші способи засвоєння інформації. 

Також ми надаємо можливості спілкування з іноземними лекторами, які можуть поділитися своїм практичним досвідом. Наприклад, до Києва приїжджала Мілада Вахудова, колега з американського університету, спеціалістка з питань євроінтеграції й, звичайно, ми запросили її прочитати лекцію для наших студентів. Зустріч вилилася у чотиригодинне спілкування зі студентами й всі були дуже задоволені таким досвідом. Також ми запрошуємо до співпраці й інших лекторів – восени з гостьовими лекціями буде провідний фахівець з політичної психології Грем Робертсон. Нам важливо, щоб всі наші запрошені лектори були готові ділитися власним досвідом й бути відкритими до запитань, дискусій. 

В процесі навчання ми працюємо над тим, щоб студенти вміли ставити певні дослідницькі питання та відповідати на них, використовуючи відповідний інструментарій. Особливо яскраво результати такої роботи проявляються під час захисту дипломів, в яких студенти розкривають свій практичний інтерес і досвід. 

Наприклад, одна зі студенток, яка зараз працює в Національному агентстві з питань запобігання корупції, цього року захистила роботу про те як проходження спеціального вибіркового курсу в школі про корупцію впливають на спроможність учнів помічати й протидіяти їй.  Інший же студент провів дослідження про те, як досвід окупації й втрат впливає на готовність людини приймати мирний договір з окупантом. Вони обрали питання, яке особисто їх турбує й зробили це фокусом своєї як дослідницької, так і практичної діяльності. Безперечно, вони продовжать роботу із ними й після випуску з KSE. Кожна така робота — це наша неймовірна гордість та усвідомлення того, що ми випускаємо фахівців, які мають оригінальний підхід до будь-якої проблеми, тож вони  будуть лідерами змін у своїх сферах. 

Відтік мізків — проблема державного масштабу країни чи можливості для фахівців?

Наша програма відкриває перед студентами безліч можливостей, зокрема навчання за обміном і шанс продовжити здобувати освіту за фахом у європейських, північноамериканських чи канадських вишах зі світовим ім’ям. Але чи захочуть ці студенти після такого досвіду працювати в Україні та чи є для цього умови?

Якщо винести за дужки війну, яка суттєво посприяла відтоку мізків, то я бачу це питання під різними кутами: 

• Як приватна особа я впевнений, що кожна людина має право вибирати, де їй жити та що робити. Стажуватися, вчитися та працювати за кордоном — це нормально в сучасному глобалізованому світі.

• Як академічний директор і ментор я ставлюся до таких рішень позитивно, адже вони доводять, що ми дуже якісно підготували людей, тим більше, що наші дипломи вже неодноразово визнавали у провідних університетах світу. 

• І як викладач KSE я докладаю максимум зусиль, щоб повертати талановитих випускників в Україну, стимулювати їх навчатися та працювати саме тут.

Для цього ми надаємо якісні сучасні знання, за якими – як свідчить наш приклад – необов’язково їхати деінде, виплачуємо стипендії, організовуємо нові навчальні програми. Щобільше, у 2023 р. KSE запустила академічні грантові програми на безкоштовне навчання – все задля того, щоб студенти поверталися та залишалися вдома й розвивалися тут. Я думаю, в Україні зараз дійсно багато можливостей розпочати кар’єру молодому спеціалісту. І якщо він вибирає шлях лідера змін вдома, то отримує безмежний простір для роботи та реалізації ідей – це привілей, який не завжди доступний у більш структурованих системах на Заході. 

Фото: ua.depositphotos.com