Енергоборги на 130 мільярдів – як розірвати спіральний ланцюг?

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

29 грудня, напередодні Нового року, «під ялиночку», Кабмін відновив стягнення пені, штрафів та можливість відключення від житлово-комунальних послуг. Вочевидь, таким чином Уряд намагається боротися з боргами в енергетичному секторі – на виконання Указу Президента України Володимира Зеленського № 737/2023. Цим документом затверджувалось рішення РНБО від 7 листопада 2023 р. про посилення стійкості функціонування енергетичної системи, а саме доручалося Кабміну вжити певних заходів. Згідно з п. 4.Б цього рішення Уряд мав опрацювати у місячний строк питання щодо законодавчого врегулювання погашення заборгованості на ринку електричної енергії, а згідно з п. 7.В - організувати у шестимісячний строк затвердження плану дій щодо погашення заборгованості на ринку електричної енергії, що утворилася до запровадження нової моделі ринку електричної енергії з 1 липня 2019 року.

Як не дивно, скасування мораторію на санкції та відключення боржників за ЖКГ послуги прямо на ринок електроенергії не вплине – бо електрика не є ЖКГ послугами, і про неї в документі – ані слова. Тим більше, що населення , навіть в прифронтових регіонах, сплачує за електроенергію майже 100% - про це нещодавно повідомляв очільник «Миколаївобленерго» Вадим Данилків. По перше – так люди звикли, по-друге – електрику відключити завжди було простіше, ніж тепло, або воду. Головними ж з боржниками за електроенергію, за словами його колеги з «Хмельницькобленерго» Олега Козачука, є водоканали та теплокомуненерго – постачальники тих самих ЖКГ послуг. А ось їм, у свою чергу – винне населення, рівень платежів якого за оцінками експертів, наразі по країні складає від 50% до 70%.

Таким чином саме населення, з одного боку через борги за комуналку, з другого, через непрацючий механізм ПСО, є одним з головних чинників виникнення боргового ланцюжка в енергетиці. Є й інший чинник, але про нього, трохи згодом. Справа в тому, що з економічної точки зору тариф на електроенергію для населення не відповідає собівартості її виробництва. Розрахунки по інфляції - 2017-2023 показують - ціни виробників промислової продукції зросли у 2,2 раза. В той же час як тариф на електроенергію для населення минулого року підвищили з 1,68 до 2,64 грн за КВт\годину, тобто в 0,6 раз. Ітут має включатися механізм ПСО (покладання спеціальних обов’язків на «Енергоатом» та «Укргідроенерго», які дотують різницю). І саме борги з ПСО стають на початку ланцюжку неплатежів на ринку електронергії.

На сьогодні загальний борг між різними учасниками ринку електричної енергії перевищує 100 млрд грн. "Енергоатом" недоплачував "Гарпоку", тей –не платив ПУПам, що продають електроенергію населенню, ПУПи – "Укренерго" та операторам систем розподілу (колишні обленерго), а останні – "Укренерго" (тут же закладаються і борги населення за тепло та воду, бо водоканали та теплокомуненерго не платять ПУПам теж).Таким чином борги перед Укренерго» за диспетчеризацію, передачу складають на сьогодні близько 30 млрд. грн. Ще одне джерело боргів – борги на балансуючому ринку, і тут, за словами очільника «Укренерго», вони складають за підсумками 2023 року ще 30,6 млрд., при цьому сама компанія винна операторам ринку 18,4 млрд.

Є і інші неплатники – це установи, підприємства та організації, що належать до «недоторканих» з точки зору відключень. І навіть, за словами очільника «Укренерго» Володимира Кудрицького, коли в них є кошти, багато з них не платять.

100 млрд – ще це не все. Додайте сюди ще борги «старого ринку» - , дебіторська заборгованість «Енергоринку» перед генерацією (що утворилася до середини 2019 р.) складає - 29,423 млрд грн (останні публічні дані – станом на 1 травня 2021р), і отримаємо 130 млрд. грн. Наразі , наскільки мені відомо, ці борги, за рахунок укладених з черкаським «Азотом» мирових угод і виплат від нього, сплачує тільки ПАТ «Черкасиобленерго».

До речі, за оцінками голови Спілки споживачів комунальних послуг України Олега Попенко, борг населення за ЖКГ послуги на 1 січня 2023 року — щонайменше 120 млрд грн, враховуючи і тимчасово окуповані території.

Чи буде світло в кінці тоннелю боргів? Проблему боргів необхідно вирішувати комплексно та публічно. По-перше – відмовитися від механізму ПСО, відразу після закінчення опалювального сезону в кілька етапів (!), максимально наблизити тариф на електроенергію до ринкового (в т.ч. зняйти прайс-кепи, що заважають імпорту). Малозабезпеченим категоріям населення – цільову адресну дотацію.

По-друге – передивитись перелік «недоторканих» підприємств, що, за словами того ж Кудрицького, допоможе зменшити нарощування боргів на балансуючому ринку у 4-5 разів.

По-третє, на державному рівні вирішити проблеми боргів старого ринку – тут рішення має бути не « зпущене зверху», а має бути предметом обговорення та консенсусу всіє енергетичної спільноти країни.

По-четверте, доцільно було б прискорити роботу з націоналізації енергоактивів російських олігархів – VS Energy та інших – певний економічний ефект це теж додасть. Можливо, наприклад, згенерований ними прибуток спрямовувати на погашення боргів «старого ринку».

І, підсумок - саме експертне публічне обговорення можливих шляхів вирішення проблеми спіралевидного ланцюжка боргів енергоринку в 130 млрд. грн. – це на мій погляд, те, що варто було б наразі робити і владі, і операторам ринку, і споживачам.